П'ятниця, серпня 23, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Трибуна проректора

Академічна доброчесність: основа сталого розвитку

ВІД РЕДАКЦІЇ.  Академічна доброчесність: міфічна концепція чи ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ? Наскільки поняття доброчесності в класичному університеті є фундаментальною цінністю? І як боротися з тими, хто через хитрощі та фабрикації дискредитує свій авторитет особисто та репутацію ВНЗ зокрема? Академічне шахрайство, плагіат, фабрикування та фальсифікація даних, маніпуляції, шпаргалки, списування, заглядання у роботу сусіда під час іспитів тощо − такі проблеми існують. Сьогоднішня розмова з питання доброчесності із проректором з науково-педагогічної роботи  доц. А. В. ПАНТЕЛЕЙМОНОВИМ.


− Антоне Віталійовичу, чому наукову спільноту турбує проблематика академічної чесності?

− Тема академічної доброчесності існувала завжди. Але раніше на концепцію добропорядності звертали менше уваги, ніж сьогодні. Адже це поняття було тотожне з тим, що  випускник університету апріорі порядний громадянин, який серйозно ставиться до своєї професії та праці. Нині людина інколи прагне здобути певного статусу, наукового ступеня, будь-якою ціною, переступаючи поріг совісті та гідності. Глобальний інформаційний простір, у тому числі Інтернет,  пропонує великі можливості, аби легко відшукати наукову роботу на будь-яку тему,  привласнити її результати і видати за свої. На жаль, сучасна університетська практика засвідчує, що вищі навчальні заклади не завжди дотримуються імперативу академічної порядності у своїй діяльності, допускаючи академічну нечесність або ігноруючи академічні проступки з боку студентів або викладачів…

Академічне шахрайство великою мірою нівелює цінність освіти й тим самим зменшує її внесок у суспільно-економічний розвиток. Тому у дискурсі сучасного університетського життя поняття  академічної добропорядності є вкрай важливим, є тим наріжним каменем, який складає фундамент вищої освіти. Через навчання і дослідження вища школа фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликані виховувати інтелектуальну гідність. Саме тому Каразінський університет приєднався до Проекту сприяння академічної доброчесності. Один із поступів вперед щодо сприяння академічної добропорядності, на мій погляд,  − завершення роботи над виданням «Кодексу цінностей Каразінського університету».

− Що Ви вкладаєте у поняття «академічна доброчесність»?

− Фундаментальні цінності академічної доброчесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, добросовісність.  Саме такими принципами має керуватися студент, здобуваючи знання. Цього року моя перша лекція зі студентами починалася з того, як важливо чесно і самовіддано навчатися у стінах університету. Поза навчанням студенти можуть бути друзями, коханими, але під час навчання − вони конкуренти. Студентам треба осмислити, що вони і зараз конкуренти, і в майбутньому, наприклад, під час пошуку  роботи. Підрахунок стипендіального балу також базується на конкурентній основі.  І так має бути! Коли я спілкувався з колегами з університету Ферфілд, США,  вони наголошували на тому, що у них апріорі немає такої проблеми, як списування. Академічна доброчесність − це мірило цивілізаційного існування у всьому світі. Дуже хочеться, щоб у стінах КЛАСИЧНОГО університету Кодекс Цінностей, передусім і академічна чесність,  були базовими і в теорії, і на практиці...

− Антоне Віталійовичу, так про кого більше йде мова у розрізі доброчесності, про студентів чи про співробітників університету?

− Щодо мене, я людям довіряю. Але, коли надходять сигнали, треба перевіряти та розбиратися. Серед співробітників нашого університету не виявлено таких випадків, а от серед студентів невеликий відсоток академічного шахрайства таки існує. 5% магістерських робіт були повернені на доопрацювання. Мова не йшла про плагіат  як такий. А скоріш за все, про ненавмисний плагіат. Деякі студенти не добре розуміють систему цитування та посилання на інших авторів у своїй роботі. Кінцевий висновок, чи дійсно робота містить плагіат, зробити дуже важко. Однак висновок все одно має зробити не машина, а людина. У випадку з дипломом, це завідувач кафедри, з дисертацією − комісія з перевірки дисертаційних робіт тощо. Кожен окремий випадок ми аналізуємо і ретельно опрацьовуємо.

− З якими проблемами Ви зіштовхнулися у роботі з виявленням академічного шахрайства?

− Найголовніша проблема − ми мало звертаємо увагу студентів на те, щоб навчити їх правильно цитувати та посилатися на інші джерела.  Адже простіше за все скопіювати текст, натиснувши дві кнопки, але авторське право − дуже важлива категорія у всьому світі.

− Які конкретні заходи здійснює університет у рамках Проекту сприяння доброчесності?

− Університет співпрацює з Американськими радами з міжнародної освіти,  виступає партнером Проекту сприяння академічній доброчесності, що є невід’ємною складовою нової академічної культури в українських вищих навчальних закладах та передумова для успішного розвитку суспільства. Є процедури щодо виявлення академічної недоброчесності як у навчанні, так і у написанні наукових робіт. Харківський університет співпрацює з компанією PLAGIAT.PL, головний офіс компанії  знаходиться у Польщі.  Програма, встановлена в Управлінні якості освіти, аналізує текст і видає відсоткове співвідношення оригінального і запозиченого тексту. Це локальна перевірка певного тексту у мережі Інтернет. Каразінський університет поки що зосередився на магістерських роботах. За якість наукових робіт  вищого ступеню, кандидатських та докторських, несуть відповідальність спеціалізовані вчені ради. Варто наголосити, що у разі порушення академічної доброчесності з боку студента − попереджень більше не буде! Міри покарання у таких випадках будуть  суворими − відрахування.

− Антоне Віталійовичу, Ваші сподівання?

− Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні повинен зіграти одну з визначальних ролей у трансформації українського суспільства,  змінюючи систему вищої освіти, він одночасно змінюватиме суспільні цінності, носіями яких стануть випускники і студенти університетів. Формуємо відповідальну, добросовісну, порядну, висококваліфіковану особистість!

Спілкувалася Ліна ТИМАРСЬКА.