Де ховаються книги?

ВІД РЕДАКЦІЇ. «Харківський університет» продовжує публікацію матеріалів, присвячених року Центральної наукової бібліотеки Харківського університету. Наш сьогоднішній матеріал про книгосховище ЦНБ.
Береш до рук книгу, розгортаєш її і відчуваєш шалену енергетику: енергетику минулих читачів, енергетику думок, викликаних прочитаним, енергетику людей, що зберігають книги. Відчуваючи це, мимоволі задумуєшся, а де проводять час книги перед тим, як потрапити до ваших рук? Виявляється, весь цей час усі книги, великі й малі, наукові й художні, товсті й тонкі, ховаються у книгосховищі ЦНБ (до нього у 1964 році було перевезено фонд від 1917 року з бібліотеки на Університетській). Про це містичне місце «Харківський університет» поспілкувався із завідуючою відділом зберігання фондів Тетяною Миколаївною ПРОКОПЕЦЬ.
– Тетяно Миколаївно, що являє собою книгосховище?
– Каразінське книгосховище – достатньо велике за сучасними мірками: у ньому зберігається близько двох мільйонів двохсот тисяч книг та шестисот тисяч періодичних видань України й Росії. Воно займає п'ять поверхів (з 10 до 14), кожен з яких поділяється на два яруси (нижній і верхній). Роботу книгосховища технічно забезпечують три підйомники: підйомник Суханова (найстарший, з 1964 року, таких лишилося лише два в Україні) ходить із сьомого по дванадцятий поверх та обслуговує читальні зали та абонементи, а два інших підйомники існують для внутрішнього користування (відгрузки літератури з верхніх поверхів). Електронне замовлення значно полегшило нам роботу. Коли техніка в нормі, ми працюємо тихо й спокійно. Наша робота полягає не лише в обслуговуванні читачів, а ще й у зберіганні фондів: для нас важливо, щоби видання дійшли до наступних поколінь. Так у книгосховищі існує книга, якій понад 200 років.
– А яку структуру має книгосховище?
– Книгосховище складається з трьох підрозділів. Чотири поверхи (з 11 до 14) займає книжковий фонд, за який відповідаю я. 10 поверх – це місце зберігання періодики, за періодичні видання у книгосховищі відповідає провідний бібліотекар Артем Анатолійович ЗАЙЧЕНКО. Крім того, книгосховище має 51 кафедральну бібліотеку (близько 80 тисяч видань), за які відповідають провідний бібліотекар Валентина Миколаївна ПОДНОС та офіційні представники кожного з факультетів.
– Тетяно Миколаївно, розкажіть про колектив вашого відділу.
– Колектив нашого відділу - усього 10 чоловік, дружній та різновіковий (від випускників університету до праців ників пенсійного віку). Приходячи працювати до книгосховища, люди залишаються тут надовго – є працівники, які мають стаж роботи у нас близько 30 років. Це, певно, зумовлене тим, що в нас гарні умови та приязні стосунки між працівниками. Це й не дивно: на кожному поверсі існують міні-колективи, сектори (2-3 працівники, серед яких є головний). Найцікавіше: п'ять років тому до нашого жіночого колективу приєднався перший чоловік, а зараз уже в нас працює аж троє мужчин. Ви ж знаєте, яка ситуація з працівниками-чоловіками в бібліотеці, тому логічно, що нам усі заздрять. (Сміється.)
– А в яких минулорічних заходах брали участь працівники відділу?
– Наші працівники беруть участь в усіх театралізованих заходах бібліотеки (50% акторів – наші). Ми навіть між собою жартуємо, що вже могли б організувати театральну студію. (Сміється.) Крім того, наші працівники виступають із доповідями на різноманітних бібліотечних конференціях, як-от на Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми зберігання рідкісних видань», Міжнародна науково-практична конференція «Бібліотеки вищих навчальних закладів України на шляху до світового інформаційного простору», на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Короленківськ читання-2009", присвяченій аспектам кадрової політики наукових бібліотек України тощо.
– Тетяно Миколаївно, ваш колектив здається ідеальним. А чи виникають у вас проблеми?
– Як і будь-де, виникають дрібні технічні проблеми. Проте ми вирішуємо їх швидко і в робочому порядку, а адміністрація, у свою чергу,  завжди йде нам назустріч.
– Перспективи розвитку книгосховища Ви бачите?
– Спрогнозувати майбутнє книгосховища – це з області фантастики. Проте коли надивишся на нові проекти: чипи, вмонтовані в книги, та інше, то так і хочеться, щоби все це одразу впровадили в нашому книгосховищі. Та воно змінюється достатньо повільно й непомітно для стороннього ока. Ми накопичуємо видання, багато книг нам дарують, тому основна перспектива розвитку для книгосховища – це освоєння нових територій у Північному корпусі. Якщо з'являться нові площі, можна буде і розширювати, і змінювати, і перебудовувати структуру наших фондів.

А. КУТАС, наш спецкор.