П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Рівняння на ветеранів!

Організації ветеранів університету − 30 років

З цього приводу відбулося урочисте засідання організації за участі  ректора, академіка В. С. БАКІРОВА, голови Харківської обласної організації ветеранів України А. П. ХІНЕВИЧА, голови Первинної організації ветеранів університету В. П. БЕЗДІТКО, заступника голови Первинної профспілкової організації університету, доцента О. В. ЛЕБІДЯ, голови Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів С. С. МАХНОВСЬКОГО, працівників університету.

«Ветеранська організація об’єднує людей досить непростих, незвичайних, які набули великого життєвого досвіду. Тих, з якими можна поговорити, запитати поради, навіть посперечатися», − зазначив ректор університету.

В. П. БЕЗДІТКО підкреслив, що сьогодні вкрай важливо виховувати студентську молодь у патріотичному дусі. За його словами, цьому суттєво сприяє діяльність Центральної наукової бібліотеки та Музею історії університету.

Під час засідання було нагороджено членів Первинної організації ветеранів університету. Окрім того, почесні грамоти Харківської обласної організації ветеранів України отримав ректор, академік В. С. БАКІРОВ, проф. В. М. ДУХОПЕЛЬНИКОВ, директор Центру краєзнавства імені П. Т. Тронька, проф. С. М. КУДЕЛКО, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології, проф. С. І. ПОСОХОВ та голова організації ветеранів університету В. П. БЕЗДІТКО.

На урочистому засіданні прозвучали вірші студентки філологічного факультету Світлани ГУЖВИ.

Кредо потреби

Ми молоді, за нами вся країна,

Нам рушники і зелень на стежках,

Це тільки ми з завзяттям невгасимим

Здобудем лаври і знайдемо шлях.

 

Бо ця держава дана нам батьками

Із прадідівсько-терпкої межі.

Ми корені і щастя відшукаєм,

І посмішку, не сховану в душі.

 

Без окулярів подивитись в вічі

Своїй державі і п’янкій землі.

Ми станемо на варті як і личить

Нащадкам ратаїв і кобзарів.

 

Хай відлунає сонця гук за небо

Із краю в край для спільної мети:

Любити Україну – це потреба,

Але ще слід плекати й берегти.

 

Усе, що нам дано іще з колисок.

І не зректися славних праначал,

Будуймо разом, аж до сонця вище

За що твій рід століттями стояв.