П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Лауреати Державної премії України

Колосальний науковий потенціал

ВІД РЕДАКЦІЇ. Указом Президента України присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за роботу «Створення випромінюючих структур багатофункціональних радіоелектронних систем», яка була висунута на здобуття Державної премії України Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.


Роботу виконали фахівці в галузі радіофізики нашого університету (докт. фіз.-мат. наук, проф., проректор з наукової роботи В.О. КАТРИЧ; докт. фіз.-мат. наук, пров. наук. співроб. М.В. НЕСТЕРЕНКО; докт. фіз.-мат. наук, проф., зав. каф. М.М. ГОРОБЕЦЬ; канд. фіз.-мат. наук, доц. С.Л. БЕРДНИК; канд. фіз.-мат. наук, доц. О.М.ДУМІН) у плідній співпраці з фахівцями: відділу радіофізичної інтроскопії Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова НАН України (канд. фіз.-мат. наук, пров. наук. співроб. Г.П. ПОЧАНІН), кафедри прикладної і комп’ютерної радіофізики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (докт. фіз.-мат. наук, проф., зав. каф. О.О. ДРОБАХІН) й кафедри фізики Національного фармацевтичного університету (докт. фіз.-мат. наук, проф., зав. каф. Ю.М. ПЄНКІН).

Від авторського колективу роботи, як один із його засновників, проф. В.О. КАТРИЧ: «Якщо дуже стисло казати про змістовну частину роботи, то я би акцентував увагу на двох основних аспектах.

По-перше, це високий науковий та технічний рівень наведених в роботі новітніх розробок випромінюючих структур, які перспективні для застосування в радіоелектронних системах як військового, так і цивільного призначення. Важливим є те, що для багатьох систем були проведені проектно-конструкторські розробки, виготовлені діючі зразки, частина з яких знайшла застосування в наземних, авіаційних, ракетних та космічних системах різного базування, а інша частина містить оригінальні ідеї, що очікують свого втілення у нових перспективних приладах та системах.

По-друге, особливість роботи полягає в тому, що авторами вперше в світовій практиці вирішено низку ключових фундаментальних задач з математичної фізики, теорії електромагнітного поля, прикладної електродинаміки, радіофізики та радіоелектроніки. Саме завдяки розробці новітньої теоретичної бази світового рівня авторами виявлено загальні та специфічні фізичні закономірності процесів формування та випромінювання електромагнітних полів із заданими часовими, просторово-енергетичними та поляризаційними характеристиками в різних, у тому числі багатошарових, неоднорідних і нелінійних середовищах. Розроблено теоретичну та елементну бази, системи автоматизованого розрахунку та проектування новітніх радіолокаційних систем.

Отримано результати зі створення та практичної реалізації широкого класу новітніх за технічними характеристиками випромінюючих структур та впровадження їх для вирішення актуальних проблемних задач з розвитку радіоелектронних та радіолокаційних систем, радіометрії, короткоімпульсної підповерхневої радіолокації, радіометричної інтроскопії, методів прихованого радіозв’язку та інших систем і комплексів для різних галузей застосування, зокрема військового призначення для використання їх в системах наземного, авіаційного, ракетно-космічного та інших умов базування. Вони є перспективними для подальшого впровадження в радіотехнічних військових комплексах, для створення конкурентоспроможних новітніх багатофункціональних радіолокаційних систем різного призначення та базування; дозволяють в Україні, яка сьогодні не має повномасштабних та дуже коштовних радіотехнічних, радіолокаційних полігонів, вирішити низку проблем з визначення технічних характеристик військової техніки, шляхів її модернізації, зниження її радіолокаційної помітності; сприяють розвитку надширокосмугової радіолокації, яка є перспективною для пошуку прихованих предметів, зокрема мін (у тому числі пластикових), та боротьби з проявами тероризму. Винайдені авторами теоретичні підходи до розв’язання складних задач математичної фізики дозволяють заощадити величезні фінансові, матеріальні, часові та людські ресурси на етапах створення та оптимізації таких систем.

До наукового доробку авторів роботи увійшли результати досліджень, які були отримані головним чином за останні 20 років. За результатами роботи авторами опубліковано: 12 монографій, з них 2 − у міжнародному науковому видавництві «Springer» та 1 − у видавництві CRC Press. (USA); розділ монографії у міжнародному видавництві «InTech», розділи у 12-ти тематичних виданнях видавництва «Progress in electromagnetics research» (Cambridge, Massachusetts (USA); понад 300 публікацій у виданнях, що індексуються міжнародною наукометричною базою даних Scopus та більше 100 публікацій у фахових виданнях України. Роботи авторів захищено 21 патентом та авторськими свідоцтвами на винаходи. За даною тематикою захищено 8 докторських та 16 кандидатських дисертацій.

Фахівцям нашого колективу вдалося отримати нові наукові і практичні результати, які дістали міжнародне визнання і були відповідно оцінені в Україні.

Особливо хочу висловити велику шану, вдячність і повагу відомим вченим, поважним особистостям, нашим вчителям, які є засновниками досліджень за низкою зазначених у роботі наукових напрямків, і колегам за їх вагому підтримку − проф. Яцук Л.П., доц. Лященко В.О., проф. Литвиненку Л.М., доц. Чеботарьову В.І., проф. Шифріну Я.С., проф. Масалову С.О., проф. Третьякову О.О., проф. М. М. Колчигіну, а також проф. Хижняку М. А. і доц. Шубаріну Ю.В, яких, на жаль, уже нема серед живих. Також хочу висловити подяку всім тим, хто підтримав роботу, хто брав активну участь у громадському обговоренні роботи − провідним науковцям факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту технічної механіки НАНУ і ДКАУ, Інституту підготовки фахівців ДП «УкрНДНЦ», спеціалістам ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», ДП «ХКБ імені О.О. Морозова», Сертифікаційного центру РКТ Харківського ПГЗ-ДКАУ, ТОВ «НВП «Харківська антенна компанія», Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ. Особлива подяка за підтримку роботи керівництву Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де проходило громадське обговорення роботи», − говорить проф. В.О. КАТРИЧ.