П'ятниця, квітня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

І професор був першокурсником

Зосереджуйтеся відразу!


Проф. М. О. МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН, завідувач кафедри фізичної хімії:
- Вельмишановні першокурсники! Одразу включайтеся в навчальний процес, щоб нічого не випустити. Слід зосередитися на тому, щоб успішно скласти першу сесію, адже вона зазвичай є визначальною для подальших успіхів. Також раджу не надто покладатися на Інтернет-джерела, ніщо не може замінити книжок. Вони – вічні джерела знань.

Щоб пам’ятали…
Ця стаття мала б починатися як розповідь переможця конкурсу про його враження, але моє завдання в іншому – я повинна нагадати про обов’язок. Обов'язок перед ними, моїми попередниками…
Історія – примхлива дама і вимагає до себе поваги, може тому й кажуть, що той, хто не знає свого минулого, не матиме й майбутнього. Однак, ці слова не стосуються юридичного факультету, який у цьому році відзначає шість років від дня його відновлення у стінах alma mater. 28 квітня ми, юристи Університету імені В.Н. Каразіна, святкуємо День другого народження факультету.
Цього разу  до Дня юридичного факультету був присвячений конкурс студентських робіт з історії юридичного факультету Харківського Імператорського університету. Студенти разом із викладачами «запалили свічу пам’яті» - згадували тих, без кого юридичний факультет, та й сам університет не був би тим, яким він є зараз. Ініціювала проведення конкурсу декан юридичного факультету доц. Т. Є. Кагановська. Тематика робіт охоплювала як історію кафедр юридичного факультету, історичні постаті деканів, так і персоналії викладачів і студентів, які своєю працею прославили не лише університет і юридичний факультет в нашій країні, але й Україну у світі. Особливо цікавими з точки зору сучасних студентів були роботи, присвячені студентству XIX сторіччя і студентському науковому товариству юридичного факультету Харківського Імператорського Університету.
Конкурс проходив у два етапи: на першому заочному етапі журі оцінювало власне письмові роботи, другий етап полягав у публічному виступі авторів з презентацією своїх тем. Кращими було визнано роботи студентів п’ятого курсу Т. Гукової, Н. Зайченко, А. Квітки з місцями відповідно.
Юридичний факультет також вдячний за підтримку у проведенні заходу Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, завдяки якій планується опублікування кращих робіт на сторінках видання «Університети. Наука і просвіта».
Т. ГУКОВА, п’ятикурсниця юридичного факультету.

Головне – бути людиною…
Проф. К. А. НЄМЕЦЬ, декан геолого-географічного факультету:
- Головне, на мій погляд, – це прагнути бути людиною. Це означає розвивати та вдосконалювати себе, ад же у Харкові для цього є всі умови (театри, музеї, культурні центри), і не гаяти дорогоцінного часу. Крім того, слід ставити собі високі цілі й досягати їх – така поведінка сприятиме внутрішньому зростанню. Бо ж низькі цілі (відвідати нічний клуб, більше заробити) ведуть лише до деградації. І, нарешті, кожній людині (а особливо першокурснику!) слід прагнути бути професіоналом своєї справи. Навіть якщо життя склалося так, випускник працює не за спеціальністю, у своїй роботі він має бути асом.

Будьте небайдужими!
Проф. А. Н НЕКОС, заступник декана екологічного факультету :
- Люди повинні бути небайдужими, адже особистісно важливі будь-які проблеми. Будьте небайдужими до себе, свого здоров'я, свідомо боріться за чистоту навколишнього середовища і якщо це будуть ваші внутрішні переконання, то від цього і залежатиме ваше майбутнє.
Першокурсник не може бути випадковою людиною. Першокурсник це ентузіаст, перш за все, ентузіаст за своїми внутрішніми переконаннями.

До перемог…
Проф. А. І. БОЖКОВ, директор науково-дослідного інституту біології:
- Найлегше у світі давати поради, але найскладніше слідувати цим порадам, казав відомий мислитель Фалес. Проте я раджу першокурсникам, в першу чергу, визначити одразу своє творче, професійне завдання у стінах університету. Саме над ним варто буде працювати впродовж тривалого часу, потім необхідно визначити всі можливі варіанти досягнення своєї професійної мети, а також навчитися філософськи ставитися до найперших невдач. Їх слід у майбутньому перетворювати в перемоги».

Запрошую до радіофізики!
Проф. М. М. КОЛЧІГІН, завідувач кафедри теоретичної радіофізики:
- Найкраще, що я можу вам побажати, це те, щоб ви пройшли крізь всі  випробування студентства з честю і без втрат. Бажаю, щоб ви обрали потрібний для себе факультет та майбутню спеціальність. Мушу сказати, що зараз значний попит на гуманітарні спеціальності і підготовка спеціалістів цього напрямку перевищує запити суспільства, а ось на спеціальності  технічного напрямку, молодь йде з меншим бажанням. Це пов'язано із важкістю навчання та невеликою перспективою на майбутнє. Але знайте, що насправді, на радіофізичному факультеті, наприклад, за останнє десятиріччя виникли нові спеціальності, більш адаптовані до спокусливої перспективи на майбутнє. І майбутнє за ними.

Не гайте часу!
Проф. О. Г. АНДЕРС, завідувач кафедри загальної фізики фізичного факультету:
- Першокурсник – це перехідний стан від школяра до студента. На жаль, часто першокурсники не вміють розпорядитися власним часом: рівень щоденного контролю зменшується, і їм здається, що часу побільшало. Результат – першокурсник пропускає заняття й перестає вчитися самостійно. А перший курс – це основа всіх наступних: якщо першокурсник випустив ази, не розв'язував задач із кожного конкретного курсу, то далі, коли курси спиратимуться на розуміння студентом математичного апарату, нерадивому студентові прийдеться, ох як несолодко. І взагалі: більшої неприємності, ніж пропуск занять, першокурсник собі й зробити не може, адже лекції читаються викладачами у суворій послідовності, що сприяє логічному розумінню.
Наша кафедра має філію у ФТІНТі, куди ми відправляємо наших студентів писати бакалаврські й дипломні роботи. За час їх написання, працівники інституту приглядаються до наших студентів і запрошують найкращих до аспірантури. Ті ж, хто пропускає заняття, найчастіше не отримують ні запрошення до аспірантури, ні гідної роботи за спеціальністю.
Ще одна "хвороба", на яку страждають першокурсники – це надмірна комп'ютеризація: вони вважають, що в мережі є відповіді на всі запитання. Проте по-перше, пошук матеріалу в мережі займає набагато більше часу, ніж слухання лекції. А по-друге, цей пошук вимагає неабиякої ерудиції, адже вибрати саме те, що треба, з величезного масиву інформації – робота не з легких. Тож, першокурсники, серйозно ставтеся до власних можливостей, щоби витрачати час із користю».

Працюйте активно
Проф. І. С. ШЕВЧЕНКО, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу:
- Якщо ви щось робите, постарайтеся зробити це якомога краще. Для цього активно працюйте. Перед іспитом краще виспатися і зібратися з силами, прийти на нього зі свіжою головою, ніж не спати до ранку, намагаючись щось довчити. Адже все вивчити неможливо.
Покладіться на працю:  вона завжди виручає тих, хто добре готовий до іспиту. Не варто думати, що оцінка – головна мета життя. Залиште трохи сил і на потім. Адже життя продовжується і після випробувань. Головне – знати, чого ви хочете, що вам до душі, і тоді ви неодмінно досягнете свого.

Нічого не цурайтеся
Проф. О.І. КІЗІЛОВ завідувач кафедри методів соціологічних досліджень:
- Студентське життя багатогранне та не варто цуратися всіх тих можливостей, які перед вами розкриваються. Найголовніше – гарно вчитися, прагнути розібратися у вірності прийнятого рішення та брати активну участь у своїй сфері професійній, для того, щоб краще засвоювати всі тонкощі майбутньої професії. Ваше життя повинне бути насиченим та водночас поєднуватися з навчанням. У вас з'являється певна свобода дій, але цією свободою потрібно вміти правильно користуватися, щоб відрізнити важливе від несуттєвого, аби потім не виникло зайвих проблем. Можу вас привітати, шановні першокурсники, ви обрали один із кращих університетів України, це особливий вищий заклад з його особливим духом, тепер все в ваших руках.

Адаптуйтеся до соціуму
Проф. М. С. ГОНЧАРЕНКО, завідуюча кафедри валеології філософського факультету:
- В університеті - нове життя, йде адаптація до соціуму. Більшість з Вас мало знають про духовну, психологічну та соціальну складові здоров'я. На лекціях та практичних заняттях Ви будете вчитись формувати культуру здоров'я, звертаючи особливу увагу на духовність, процес мислення, взаєморозуміння. Задача валеолога – навчитись процесу саморегуляції здоров'я. У нас студенти часто ведуть щоденники здоров'я, де відзначають свої негативні емоції і як вони їх побороли. Ображатися – шкодити собі. На нашій кафедрі не визнаються приказні вимоги, підтримуються толерантні стосунки. Запрошуємо також до нашого студентського валеологічного клубу, який очолює Оксана КОРЕНЧУК, студентка четвертого курсу».

Будьте високоморальними!
Проф. В. М. ТРУБНИКОВ, заступник декана, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету:
- Уявіть собі, шановні наші іменинники, що всі підручники з кримінального права є в Інтернеті! Викладач читає лекції за підручником – студенту це зовсім не цікаво. Ось чому перед вашими викладачами стоїть завдання - зацікавити своїх учнів. Кожен з нас згадує той улюблений предмет у школі, де учитель був творчою людиною, захоплював школяра цікавою інформацією. Тому і говорю: велике і відповідальне завдання стоїть саме перед викладачами. Проте у викладачів вузів є претензії до школи. Школярів готують до ЗНО. А слід вчити мислити. Наприклад, юрист повинен в першу чергу уміти говорити, уміти підготувати змістовний виступ перед аудиторією, а він пише письмові відповіді. Це не правильно!
Турбує нас і духовність наших студентів. Вона відходить на другий план. А це позначається і на поведінці, і на відповідальності перед своїми обов’язками, на дисципліні. Юрист – це спеціальність із великими вимогами до особистості. Якщо людина не моральна, не чистоплотна, то вона не може бути суддею, прокурором. Адже як тоді він буде вирішувати долю іншої людини? Спеціальність юриста дуже важка і відповідальна. Юрист повинен бути ще й гарним психологом. І студенти повинні прагнути отримувати знання, самовиховуватися. А викладачі мають пробуджувати це бажання.
Пам’ятайте, що становлення особистості відбувається саме в стінах університету. І дуже важливо, щоб студент вийшов із університету не тільки спеціалістом, але і духовно вихованою людиною.

Навчання – лише п’ять років…


Доц. А. М. НЕЛЮБА, доктор філологічних наук:
- Хочу порадити першокурсникам пізнавати всі барви життя, закохуватися, любити. Відкривати для себе світ, а він прекрасний, особливо в університеті. А ще не забувати, що найпрекрасніше в університеті – це навчання, адже кохання та барвисте життя буде постійно, а навчання – лише п’ять років, які так швидко промайнуть. Також хочу порадити студентам більше довіряти викладачам, завжди знати, що викладач – друг, він прагне допомогти.
Починається доросле життя!
Проф. С. Б. СОРОЧАН, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків:
- Шановні першокурсники! Пам’ятайте, що із студентством почалося у вас нове життя, доросле життя, де буде необхідно приймати рішення. З перших днів навчання зрозумійте серйозність і відповідальність ваших кроків у стінах Університету, ставтеся відповідально до написання своєї першої курсової роботи, адже часто буває так, що ця наукова праця стає студентам не під силу. Удачі Вам!
Не опускайте руки…
Проф. В. Д. ГОРДЄВСЬКИЙ, завідувач кафедри математичного аналізу:
- Перша порада – не панікуй! Не треба опускати руки, соромитися та боятися. Якщо у минулому колективі хтось був найкращим, то в новому середовищі навіть він вимушений шукати своє місце, адже в університеті найкращих багато. Ні для кого не секрет, що підготовка в школах різна, тому в першокурсників зі слабких шкіл починається паніка. Вона недоречна, адже той, хто працює, цікавиться та старається, через семестр може виявитися розумнішим за тих, кого вважали найкращими.
- Друга порада – не задирай носа! Буває так, що дитина приходить зі спеціалізованої школи чи родини математиків, вона виграла купу олімпіад і конкурсів. Деякі такі першокурсники розслабляються, їм здається, що вони все знають. Таким чином, розумники ризикують за ті самі півроку виявитися гіршими за старанних і працьовитих першокурсників. Тож до власних переваг слід ставитися спокійно: їх слід не втрачати, а розвивати.
І остання порада стосується викладачів: їх слід поважати, але не боятися. Інколи викладач має суворий вид і високі вимоги. У такому випадку першокурсникові слід просто більше старатися, щоби задовольнити ці вимоги. Викладача слід поважати хоча б за те, що він студентом був і вже пройшов той шлях, на який першокурсник лише ступив, а студент викладачем – ні. Проте й боятися викладача не слід, адже його цілі співпадають зі студентськими (дізнатися більше, порозумнішати до п'ятого курсу). Не забувайте, що ваш викладач, професор також колись був першокурсником.


Поради першокурсникам збирали наші спецкори, студенти О. КОСТІНА, А. КУТАС, В.ЖЕДЕНКО, В. ДЕНИСЕНКО, А. ЧАЛА, М. ШАЛІМОВА.