Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Інтерв'ю в номер

В Інституті астрономії

ВІД РЕДАКЦІЇ. Майже 10 років співробітники наукового-дослідного інституту астрономії та викладачі кафедри астрономії і космічної інформатики чекали на цю подію. І от, нарешті, на 212-річницю від дня народження університету двері корпусу НДІ відкрито! Як працюється господарям у новій двоповерховій будівлі? Розповідає В. Г. КАЙДАШ, директор НДІ:


− Всього наукових співробітників і викладачів у нас 30, а студентів-астрономів − 40. Кафедра астрономії та космічної інформатики невелика, штатних викладачів теж небагато, але працівники НДІ залучені в навчальний  процес спільно із викладачами кафедри, тому ми об'єднали інститут разом з кафедрою. Це означає, що вчені, які займаються науковими, фундаментальними та прикладними дослідженнями, можуть передавати студентам наукові знання безпосередньо на лекціях, семінарах або на практичних заняттях. Об’єднання діяльності студентів і викладачів в одному домі  − найголовніша перевага нового корпусу.

− Яка  головна потреба будівництва нового корпусу?

− Інститут астрономії та кафедра астрономії всю свою історію існування працювали у дуже обмежених умовах. На місці нового корпусу знаходилася маленька одноповерхова будівля з двома кімнатами, без якоїсь комунікації та без студентських аудиторій відповідно. Раніше викладачам доводилося проводити заняття у своїх кабінетах і, звичайно, це було дуже незручно. Тому новий корпус − це виграш у великій площі, у нових аудиторіях, у приміщеннях для наукових лабораторій, у комп'ютерних класах та в окремих відділах інституту. Зараз ми поступово переносимо наукове обладнання та купуємо нове.

Незважаючи на важку фінансову ситуацію, університет намагається допомагати. Як відомо, за розпорядженням ректора був організований Фонд модернізації навчально-наукового обладнання, на якому виділяються деякі кошти й для нашого інституту. Так, в актовій залі знаходиться телескоп, придбаний минулого року за рахунок коштів цього Фонду. Телескоп використовується для навчальних робіт зі студентами, для знайомства з астрономічною технікою і для науково-просвітницької роботи. Ми проводимо екскурсії для школярів, працюємо як і університет в рамках різних заходів: «Ніч науки», «День відкритих дверей»… Ми плануємо вийти з пропозицією до університету щодо закупівлі сучасних приймачів випромінювання, адже сучасна астрономія неможлива без якісних приймачів випромінювання планет, зірок і т. д. Тобто телескоп має бути оснащений сучасною електронною апаратурою аби можна було отримувати унікальні наукові дані та обробляти їх.

− Чи користується попитом спеціальність «Астрономія» серед абітурієнтів?

− Останні декілька років кафедра астрономії та космічної інформатики забезпечує стабільний набір студентів на спеціальність «Астрономія та космічна інформатика». Зараз ми активно працюємо над тим, щоб залучати до нас студентів і з країн ближнього зарубіжжя. З цього приводу ми ведемо роботу з Казахстаном та іншими країнами колишньої СНД. Наступного року ми плануємо запросити до нас навчатися казахських студентів. Знаєте, нам здається, що гарні умови для навчання і в майбутньому для наукової роботи, для роботи за фахом додають  оптимізму майбутнім абітурієнтам... А ми, у свою чергу, зміцнюємо зусилля у плані наукових досягнень, зростанню популярності бренду астрономічної обсерваторії і кафедри, і, звісно, нашого Каразінського університету.

− Як часто студенти вступають до аспірантури?

− Щороку до нашої аспірантури вступають 1-2 випускника. Зараз, наприклад, у відділі фізики астероїдів та комет працюють Ольга Михальченко та Тетяна Громакіна. Також у відділі дистанційного зондування планет працює Лариса Рогачова, яка вже викладає на кафедрі астрономії та космічної інформатики. Завдяки новому корпусу, аспіранти мають можливість займатися наукою в інституті, для них виділені окремі робочі місця з комп’ютерним обладнанням. Взагалі у відділі фізики астероїдів та комет найбільше наукових співробітників та аспірантів.

…А ми разом із Вадимом Григоровичем здійснюємо екскурсію новим корпусом. У кімнатах працюють викладачі кафедри, співробітники та студенти. На  першому поверсі − велика актова зала, де проходять наукові семінари та конференції. Поруч − студентські аудиторії, бібліотека. Новий корпус з'єднаний переходами зі старою будівлею НДІ та з приміщенням кафедри астрономії і космічної інформатики. Тут же кабінет завідувача кафедри астрономії − проф. Ю. Г. Шкуратова, викладацька, два комп’ютерних класи з проекторами та «чорна» кімната, яка призначена для лабораторії з вимірювання світлорозсіювання аналогами поверхонь планет.

Другий поверх − це відділи інституту, лабораторії, кафедра. Всі лабораторії призначені для спільної праці викладачів зі студентами, що передбачають практики, магістерські, бакалаврські та переддипломні роботи. Тут знаходяться й відділ фізики астероїдів та комет, відділ для фахівців з фізики Сонця, лабораторії астрометрії та відділу астрофізики. І наостанок всім відома «рожева» кімната, яка й справді повністю пофарбована у рожевий колір. Тут розміщена господарча та архівна документація НДІ. Відповідальну роботу з документами та догляд за функціонуванням служб НДІ астрономії забезпечують заступник директора з господарської частини − Н. О. Воробйова та комендант Г. В. Бормотова, насолоджуючись «рожевим життям» у новому приміщенні.

«Є ще й третій поверх або так зване горище. Незабаром там буде стояти тестова копія когерентного оптичного процесора, що внесений до переліку об'єктів національного надбання», − зазначає Вадим Григорович.

А. ОРЛОВА.