Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Жінки університету

Алла Григорівна ТОНКОПРЯД: «Щаслива, що я - викладач!»

А викладає Алла Григорівна на фізичному факультеті. Послухайте, як наша героїня розповідає про свою улюблену працю, студентів, фізику! І ви теж закохаєтеся у справу її життя. Я прийшла до цієї чарівної жінки в аудиторію 1-21 за рекомендацією декана проф. Р. В. Вовка. Це Руслан Володимирович на моє запитання: «Які вони, наші університетські жінки?»,  спрямував нашу увагу  на господарку цієї фізичної аудиторії. І справді, Алла Григорівна не просто витончена жінка, а ще й висококваліфікований викладач. Понад 30 років учений секретар вченої ради факультету, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики твердого тіла! Нагороджена «Медаллю ім. В. Н. Каразіна», а ще у свій час одержала нагрудний знак "Винахідник СРСР"…

…В аудиторії 1-21 стін майже не видно: величезна кількість плакатів висвітлюють роботи Алли Григорівни спільно із студентами, її дипломниками. До речі, більшість з цих робіт стали основою ряду патентів на винаходи. Науковий доробок кандидата фізико-математичних наук налічує понад 150 робіт, 16 з яких − авторські свідоцтва та патенти на винаходи. Алла Григорівна на даний час читає спецкурси «Фізика твердого тіла» та «Дифузійні і механічні властивості металів і сплавів». З великим захопленням розповідає кореспонденту про викладання і ділиться історіями про студентів.

Алла Григорівна: «Наше завдання як викладачів − не тільки навчати молодих, прищеплювати їм любов до науки, щоб кафедра і факультет ставали для них родиною, а й виховувати наших майбутніх вчених, нашу надію і наше майбутнє, бо кожному з наших випускників ми даруємо частинку свого серця. Жити, як вирішила Асамблея Ради рад на своєму засіданні у січні до 212-ої річниці від дня народження УНІВЕРСИТЕТУ, за Кодексом Університетських цінностей. Їх виробив університет за понад 200-річну свою славну історію. В тяжких життєвих ситуаціях я завжди вселяю студентам віру в себе, в свої сили, щоб ніколи вони не зупинялися на досягнутому. Треба пам’ятати, що «дорогу осилит идущий». Я отримую насолоду від своєї роботи;  щаслива, що я − викладач!»

Любові і турботи Алли Григорівни вистачає сповна як для університетської родини, так і для рідних і близьких: «Жінка може все: і успішно працювати, і написати дисертацію, і бути гарною мамою та господинею дома, і знаходити час для спілкування з друзями. Якщо є бажання, то жодні домашні турботи не завадять побудувати кар’єру...»

Алла Григорівна: «Весна − це час відродження, любові та радості, це яскраві та лагідні промені сонця, які стають справжнім антидепресантом. Бажаю всім бути щасливими, ніколи не втрачати віру та надію, та завжди зберігати любов  до університету, до своєї родини, до своєї улюбленої справи».

Д. КАЛЬНІЦЬКА.

«Студентська мама» хімічного факультету!

На хімічному декан факультету проф. О.М. КАЛУГІН наголосив, що ми маємо поспілкуватися із секретарем денної форми навчання Наталією Миколаївною ВОРОБЙОВОЮ!

Наталя Миколаївна закінчила хімічний факультет і вже 28 років успішно працює в деканаті секретарем денного відділення.

− Наталіє Миколаївно, розкажіть про свої обов’язки?

− Ми безпосередньо займаємося підготовкою розкладу занять, іспитів, навчальних планів тощо. Сьогодення приносить з кожним місяцем все нові доповнення до наших обов’язків секретаря. Роботи додається, а відповідальності − все більше і більше. Ось займаємося нині оформленням соціальних стипендій… Кількість студентів, які звертаються по допомогу щодня, різна. Бувають такі дні, коли немає часу й на обідню перерву…

− Ось Олег Миколайович, ваш декан, назвав Вас «студентською мамою»…

− Так, Олег Миколайович полюбляє наближувати стосунки на факультеті до родинних понять… Я ж вважаю, що «мама» в нас одна − Тетяна Володимирівна Вербицька, секретар заочної форми навчання, адже таку роботу, яку виконує вона − не робить ніхто! Так, ми намагаємося сповна перейматися проблемами кожного студента, намагаємося захищати їх і перед деканом, якщо постає питання щодо відрахування студента, і перед різноманітними негараздами! Ми завжди намагаємося знайти ту «рятівну соломинку», яка допоможе студентові... Приємно, коли керівники, і декан, як найголовніший, прислухаються до нашої думки. Студенти у нас навчаються гарні, викладачі теж мають гарну думку щодо них: завжди зазначають, що хіміки різнобічно розвинені, а не зациклені лише на одному предметі. Ми пишаємося своїми вихованцями! Четвертокурсниця, студентський декан факультету Анна ГРОМОВА: «Наш деканат − невід’ємна частина колективу, тут з будь-яких питань знайдеш відповідь, ми звертаємося саме туди зі всіма проблемами. Саме Наталія Миколаївна ніколи не відмовить, відповідає на всі питання та допоможе з документами. Вона допомагає і з особистих справ, завжди дасть вірну пораду. Кожного студента знає в обличчя. Наталія Миколаївна для нас, студентів, як шкільний класний керівник, знає все та про всіх. Усі дороги ведуть до деканату!»

− Наталіє Миколаївно, яке місце університету у Вашому житті?

− Це мій другий дім! Я − однолюб: і в коханні, і в сімейному житті, і в роботі… Роботу свою люблю. Як родина ставиться до моєї зайнятості в університеті? Підтримують мене і з радістю чекають з роботи!

− З якими принципами Ви йдете по життю?

− Я ніколи не обманюю і не люблю, коли це роблять інші. Брехня та зрада − найгірші речі в житті. Намагаюся жити по совісті і хочеться, щоб люди навколо так жили: не тримали образ один на одного, були чесними і відкритими!

А. СПАСІБКО.