Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам'ять

Петро Васильович ЗАРІЦЬКИЙ


1 лютого на 89-му році життя помер видатний вчений-геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, Заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії наук вищої школи України, Відмінник освіти України, лауреат нагороди Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки Академії наук вищої школи України Петро Васильович Заріцький. Вся професійна діяльність Петра Васильовича була пов’язана з Харківським університетом. З 1950-х років вчений розвивав новий літолого-геохімічний напрямок дослідження осадових порід та пов’язаних з ними корисних копалин на базі вивчення конкрецій. У 1979 році на ІХ Міжнародному конгресі в США обґрунтував створення нової міждисциплінарної галузі природознавства - конкреціології. Наукові інтереси Петра Васильовича стосувалися мінералогії, геохімії і літології осадових порід, геохімії літогенезу, геохімії техногенезу, геохімії довкілля. Він є автором понад 750 публікацій, з них понад 250 за кордоном. Виступав з численними доповідями на міжнародних конгресах, симпозіумах, зокрема на конгресах з геології і стратиграфії карбону, та на багатьох інших наукових форумах Польщі, Італії, Франції, Китаю, Канади.

Петро Васильович першим розпочав вивчення унікальних міжвугільних мінеральних прошарків - тонштейнів Донбасу і Сілезького басейну в Польщі - для вирішення наукових і практичних проблем вугільної геології і літології. За його ініціативи у 1987 році вперше в Україні в Харківському університеті було відкрито підготовку магістрів зі спеціалізації «Літологія».

Ідуть від нас справжні інтелігенти, видатні вчені і неповторні особистості… Світла-світла пам’ять… Петро Васильович Заріцький - поважний вчений, чиє ім’я назавжди залишиться в наших серцях.

Леонід Опанасович АКІМОВ


30 січня 2017 р. на 80-му році пішов із життя видатний астроном, провідний науковий співробітник НДІ астрономії, доктор фізико-математичних наук Леонід Опанасович Акімов.

Вихованець фізико-математичного факультету Харківського державного університету закінчив кафедру астрономії в 1960 р. Тут навчався в  аспірантурі, тут захистив кандидатську дисертацію, а у 1989 р. - докторську.  Все житті - в Каразінському університеті: старший  науковий співробітник,  завідувач відділом фізики Сонця, Місяця та планет Астрономічної обсерваторії університету. З 2000 р. він працював провідним науковим співробітником НДІ астрономії Харківського національного університету. В рамках наукової кооперації між НДІ астрономії ХНУ та Фізичним інститутом ім. Лєбєдєва (м.Москва, Росія) брав участь у розробці методики обробки космічних даних з супутника «Коронас-Ф». Проводив фотометричні виміри рентгенівських зображень Сонця, одержаних в експерименті СПИРИТ на КА КОРОНАС-Ф. Брав участь в розробці нового спектрогеліографа, який виготовлений для НДІ ХНУ за грантом УНТЦ в ІРЕ НАН України. Досліджував фотометричні та поляриметричні властивості місячного ґрунту, доставленого КА «Луна-16, -20, -24». Для цього він виготовив лабораторний фотополяриметр для вимірювань зразків ґрунту. Ці дослідження були відмічені бронзовою медаллю ВДНГ СССР у 1987 р. Л.О. Акімов брав неодноразово  участь в експедиціях по спостереженню повного сонячного затемнення. Ним був створений та випробуваний експедиційний спектрограф для проведення спостережень хромосфери в лінії гелію D3. За результатами експедицій створив карти розподілу поверхневої яскравості хромосфери в лінії гелію D3. Леонід  Опанасович Акімов -  відомий фахівець в галузі планетології та геліофізики,  автор  понад 100 наукових публікацій. За видатні наукові досягнення у 1989 році Л.О. Акімов був нагороджений премією ім. академіка М.П. Барабашова НАН України. Пам'ять про Леоніда Опанасовича Акімова збережемо в серцях учнів, колег та друзів.

Алла Луківна БІЛОГУБ

На 81 році пішла із життя кандидат філологічних наук, доцент Алла Луківна БІЛОГУБ. Її раннє дитинство було обпалене війною. На все життя вона запам’ятала жахи окупації, голод і холод. Більше 40 років своєї трудової біографії вона віддала підготовці поколінь студентів і аспірантів на факультеті іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна. Випускниця 1959 року німецького відділення цього факультету, вона отримала направлення в Луганський машинобудівний інститут, де працювала до середини 1970-х рр. Після повернення в ХДУ імені О. М. Горького, у 1984 році успішно захистила кандидатську дисертацію і довгі роки викладала німецьку мову на кафедрі німецької та французької мов. Паралельно вона працювала гідом «Інтуриста».

Аллу Луківну відрізняли працьовитість і серйозне ставлення до будь-якої дорученої їй справи. Вимоглива і справедлива, вона була принциповою в усьому, що стосувалося професійної етики, міжособистісних відносин. Їй подобався афоризм Й. В. Ґете: «Всілякий, хто працює тільки для себе, страждає. Працюючи для інших, людина розділяє з ними їхню радість». Вона жила і працювала для людей.

Світла пам'ять про нашу колегу і вчителя назавжди залишиться у наших серцях.


Ідуть, ідуть, від нас ідуть

Учені, друзі і колеги.

Яка тяжка остання путь -

І для живих, і для полеглих…

І так було віки до нас,

І після нас віки так буде.

Живих шануйте повсякчас,

Щоб довше жить нам , добрі люди.

Живих жалійте повсякчас,

Пошану мертвий не сприймає.

У нас одна земна свіча,

Коли згорить -  ніхто не знає!

Живих шануйте повсякчас,

Того, хто впав, вкарбуйте в пам’ять…

Могутніх дух навколо нас,

Віки повік в віках не спалять!