Понеділок, грудня 11, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Відлуння урочистостей

Vivat, Каразінський: відлуння свят до 212-ої річниці від дня народження

Президент групи Development Construction Holding (DCH) О. В. Ярославський, виявивши інтерес до проектів нових університетських об’єктів, виступив з ініціативою профінансувати проект спорудження пам’ятника П. П. Гулаку-Артемовському.

 

Урочистості, присвячені 212-річчю від дня відкриття Каразінського університету, тривали весь день - 27 січня. Покладання квітів до пам'ятника засновнику університету Василю Назаровичу Каразіну. Відкриття меморіальної дошки студентам університету, що загинули  в АТО. Відкриття нового навчально-наукового корпусу Науково-дослідного інституту астрономії й кафедри астрономії та космічної інформатики університету. Виступ почесного доктора університету, проф. Є. К. Бистрицького з лекцією «Культурна ідентичність у проекціях війни і комунікації». Урочисте засідання Асамблеї Вчених рад університету. Наші спеціальні кореспонденти працювали всюди, зустрічалися із десятками особистостей, брали інтерв'ю у найпочесніших гостей.

…Отже, ланцюжок урочистостей з нагоди Дня народження університету традиційно  тривав весь день і був цього разу і святковим, і радісним, і нелегким, бо довелося приймати багато вітань та гостей. Букети квітів і багато цікавих унікальних подій, які золотими літерами вже вписані у 213-ту сторінку невелемовної історії Каразінського Харківського університету, класики, що випереджає ЧАС. І це воістину так. Бо не лише ми бачимо великі позитивні зміни у діяльності альма-матер. Це помітно і всім, хто потрапляє до нас і вперше, і вкотре. Стільки у цей день відбулося, повторюємося - неординарних подій, стільки слів захоплення і гордості нашим вузом  прозвучало того дня!

Що ми б особливо виділили, так це обговорення і прийняття на Асамблеї Вчених рад Кодексу цінностей Каразінського університету. Загальні принципи університетського життя сформульовано у “Magna Charta Universitatum”, підписаній ректорами провідних європейських університетів, зокрема і Каразінського. Однак, сповідуючи загальні ціннісні принципи, кожен класичний університет протягом своєї історії забарвлює їх власним цінним досвідом. І як ви ознайомилися у №1-2 зі статтею ректора Харківського університету академіка В. С. БАКІРОВА, було ініційовано визначення і систематизацію основоположних цінностей Каразінського університету, які сформувалися протягом усієї 212-річної історії його існування. Ректор, академік В. С. Бакіров акцентував увагу на основних цінностях, що відстоював університет протягом своєї історії: єднання науки й навчання, демократичне, колегіальне самоврядування, громадянськість, просвітительство, національно-культурна ідентичність, демократизм, вільнодумство, гуманізм, креативність, академічна відповідальність і чесність, відкритість, досконалість. Асамблея Вчених рад одностайно підтримала пропозицію ректора щодо створення Кодексу цінностей Каразінського університету. Кодекс було одноголосно прийнято. Газета у наступних номерах починає публікацію серії матеріалів щодо прикладів  такого  дотримання даних принципів у нашій життєдіяльності.

Відбулося засідання НАГЛЯДОВОЇ РАДИ УНІВЕРСИТЕТУ, на якому академік В. С. Бакіров виступив із доповіддю про роботу університету в 2016 році. Детально, з аналізом було підсумовано діяльність університету і презентовано її результати, відзначено високі позиції Каразінського у світових та національних рейтингах вищих навчальних закладів. У обговоренні доповіді взяли участь: голова Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України, академік В.П.Семиноженко, який зазначив, що на сьогодні університет не просто демонструє кращі показники розвитку, але й глобальні цікаві плани сучасного рівня, зокрема проекти унікальних установ; український учений-астроном, академік Я. С. Яцків, відзначивши позитивну роль університету в розвитку вищої освіти, наголосив, що в Каразінському є синергетика між вищою школою й академічними інститутами, що й надає йому перевагу; презентовано ескізні проекти нових університетських об’єктів, спорудження яких планується найближчим часом, (зокрема встановлення пам’ятника видатному українському діячу освіти і культури П. П. Гулаку-Артемовському, реконструкція спорткомплексу, будівництво студентського клубу й університетського готелю). Президент групи Development Construction Holding (DCH) О. В. Ярославський, виявивши інтерес до проектів нових університетських об’єктів, виступив з ініціативою профінансувати проект спорудження пам’ятника П. П. Гулаку-Артемовському. У кінці засідання голова Наглядової ради університету, академік А. Г. Загородній відзначив вагомі заслуги наукової та просвітницької діяльності Каразінського університету, що створюють широкий спектр впливу на життя і діяльність українського суспільства.

В рамках урочистостей відбулося відкриття меморіальної дошки студентам та вихованцям Університету, які загинули у зоні проведення антитерористичної операції. Увічнено імена  Святослава Горбенко та Едуарда Ушакова (студентів історичного факультету) та двох випускників Університету - Владислава Ковальова (медичний факультет) та Мирослава Мисли (історичний факультет).

Знак пам’яті встановлено у фойє другого поверху Головного корпусу університету.

Мрія здійснилася: «дім» для Харківських астрономів відкрито! Десять років чекали на цю подію сьогоднішні іменинники! За словами В. С. ПАХАРЕНКА, проректора з адміністративно-господарчої роботи, новий корпус має утеплену покрівлю та стіни, а також системи теплопостачання. «Проект роботи було розпочато ще у 2008 р. З фонду Ренесанс на будівництво було використано 720 тисяч грн, інші кошти – задіяно зі спеціального фонду університету. Компактний і сучасний корпус науково-дослідного інституту виконано за всіма умовами економного споживання енергоресурсів», - відзначає Володимир Степанович.

Спеціально на відкриття цієї надзвичайної події завітали Ю. О. СВІТЛИЧНА, голова Харківської обласної державної адміністрації, Я. С. ЯЦКІВ, директор головної астрономічної обсерваторії НАН України, Президент української астрономічної асоціації, а також академік А. Г. ЗАГОРОДНІЙ, віце-президент Національної академії наук України, голова Наглядової ради Каразінського університету; італійський астрофізик, проф. Массімо КАПАЧЧІОЛІ та інші шановні гості.

З вітальним словом звернувся ректор, академік В. С. БАКІРОВ: «Ми відкриваємо будинок для харківських астрономів, в якому буде розташована й кафедра астрономії, де проходитимуть дослідження, наукові роботи, підготовка фахівців. Людство не перестає спостерігати за космосом, зоряним небом, небесними тілами і мені приємно, що в університеті вже понад 200 років існує та розвивається одна із найпотужніших наукових шкіл астрономії не тільки в Україні, а й в усьому світі». Ю. О. СВІТЛИЧНА: «Спільні зусилля вчених університету, представників влади, громади, бізнесу дали нам змогу сьогодні відкрити двері сучасної та нової будівлі». Проф. Ю. Г. ШКУРАТОВ, завідувач кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультету: «Харківській астрономії вже понад 200 років і, звичайно, протягом цього періоду було достатньо доленосних віх - відкриття астрономічного кабінету у 1808 році, заснування кафедри астрономії у 1824, поява перших телескопів… І сьогоднішня подія в ряді цих головних подій харківської астрономії. А ми, у свою чергу, намагалися відповідати науковому та інтелектуальному рівню. У нас великі досягнення за цей період: і державна премія, і академічні нагороди... Мрія здійснилася». «Ще рік тому ми думали, чи дочекаємося цього дня, але все так швидко минуло і сьогодні ми вже у новому корпусі. Відтепер нам буде не соромно запрошувати колег із-за кордону», - ділиться враженнями проф. Д. Ф. ЛУПІШКО.

У новому корпусі розташовані музейні експонати. Тут і універсальний інструмент Ертеля - телескоп для вивчення координат зірок зі спостережень у польових умовах, і хронометр 1761 року, і циферблат астрономічних годинників Хіппа 1880-их років. Деякі старовинні інструменти привіз із собою перший спеціаліст з астрономії - німець Йоган ГУТ, який спеціально приїхав до Харківського Імператорського університету викладати астрономію. Наприклад, вертикальне колесо Траутона - це прилад, якого торкалася рука самого Гута!

Триває збір коштів на спорудження пам’ятника Петру Гулаку-Артемовському. Його встановлення буде біля Головного корпусу університету.  Видатний український діяч освіти і культури, письменник та перекладач, один із засновників нової української літератури, ректор Харківського університету (1841-1849) Петр Гулак-Артемовський. У 1817 році П. П. Гулак-Артемовський вступив до Харківського університету як вільний слухач словесного відділення. Згодом він почав викладати російську історію, географію і статистику. З цього часу усе його життя було пов’язане з Харковом та університетом. За тривалий час роботи в Alma Mater письменник обіймав різні посади: від ординарного професора історії та географії до декана словесного відділення, а з 1841 року і до виходу у відставку - ректора Харківського університету. За наукову та викладацьку діяльність письменник був відзначений різноманітними нагородами, зокрема його обрали членом Королівського товариства друзів науки у Варшаві, Московського товариства аматорів російської словесності та почесним членом Харківського університету (1855 рік). Пам’ятник почесному члену університету Петру Гулаку-Артемовському замовили заслуженому діячу мистецтв України Олександру Рідному, архітектурну частину розробив головний архітектор міста, заслужений архітектор України Сергій Чечельницький. СЛІДКУЙТЕ за повідомленнями в газеті, де ми будемо оприлюднювати списки благодійних осіб, які надали кошти на спорудження пам’ятника.


Найвища нагорода! Університет поповнив лави український освітян двома почесними докторами Харківського університету,  присвоївши звання  HONORIS CAUSA проф. В. Й. ЦЕЛУЙКО та проф. Є. К. БИСТРИЦЬКОМУ.З Вірою Йосипівною ми вас знайомили у минулому номері.  В свою чергу Євген Костянтинович Бистрицький у цей день провів лекцію для університетської аудиторії  на тему «Культурна ідентичність у проекції війни і комунікації». НЕ ПРОПУСТІТЬ у наступних номерах розповідь про почесного доктора Євгена Костянтиновича БИСТРИЦЬКОГО .

З нагоди ювілею на засіданні Асамблеї Вчених рад прозвучало багато вітань. З вітанням від імені Національної академії наук України виступив А. Г. Загородній, який також вручив відзнаки НАН України науковцям університету: відзнакою «За підготовку наукової зміни»  нагороджено декана фізико-технічного факультету, проф. І. О. Гірку та декана факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем, проф. С. М. Шульгу, відзнакою «За професійні здобутки» - проректора з наукової роботи, проф.. В.О. Катрича, Почесною грамотою Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України - завідувача кафедри генетики, проф. Л. Г. Атраментову, професора кафедри ядерної та медичної фізики Г. І.  Горбенко і завідувача кафедри історіографії, джерелознавства та археології, проф. С. І. Посохова.

Особливостям діяльності, здійснення освітньо-виховного процесу, напрямкам наукової роботи Каразінського університету в 1917–1920 роках, змінам у світогляді професорсько-викладацького складу та студентства була присвячена доповідь проф. С. І. Посохова «Харківський університет в роки Першої світової війни». НЕ ПРОПУСТІТЬ у наступних номерах публікацію даного виступу на наших сторінках.

Також під час заходу відбулося нагородження премією університету працівників Каразінського університету, які показали високі досягнення у навчальній, науковій та виховній роботі протягом 2016 року, та переможців 17-ої виставки-конкурсу навчальної і наукової літератури. Підписано Меморандум про співпрацю між Каразінським університетом та Харківським тракторним заводом. За роки своєї діяльності завод випустив понад 3 мільйони тракторів та іншої надійної спеціалізованої техніки. Каразінський університет - один із небагатьох аутентичних класичних університетів, що входить до трійки найкращих університетів України. Згідно із Програмою розвитку та Статутом університету серед його основних завдань -  участь у створенні міжрегіональних, міжвідомчих виробничо-технологічних і науково-технологічних кластерів, що охоплюють практично всі сфери економіки, у тому числі в промисловості (нових матеріалів, альтернативних джерел енергії, машино- та приладобудування, паливно-енергетичного, військово-промислового, аерокосмічного та біомедичного комплексів), в аграрній сфері, у сфері освіти, забезпеченні інформаційно-комунікаційних послуг та в інших сферах; участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави тощо. Співробітництво установ стане запорукою взаємовигідного партнерства та реалізації фундаментальних проектів у перспективних галузях суспільного розвитку.

Завершилося урочисте засідання виступом студентського хору Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Події відвідували О. НОВИКОВА, О. ЯКОВЧЕНКО, А. ОРЛОВА, А. СПАСІБКО, наші спецкори.