Понеділок, грудня 11, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Наш колектив

Газета "Харківський університет"

Наша історія: Газеті "Харківський університет" цього року ювілей: 1 січня 2017 року їй виповнилося 200 років. Перший номер "Харьковских известий", який видавали у 19 ст. професори Харківського Імператорського університету, побачив світ 1 січня 1817 року . Летіли роки і століття… Газета змінювала свою назву: з 8 квітня 1927 року - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет". Змінювалися колективи людей, що робили вузівську багатотиражку. Призначалися нові редактори газети: до 1995 р. упродовж 30 років редактором газети працювала випускниця відділення журналістики ХДУ Луїза (Лола) Моїсеївна МЕЖОВА. Не просто талановитий журналіст, а й наставник багатьох поколінь журналістів, що вийшли із високопрофесійних стін відділення журналістики Факультету громадських професій Харківського державного університету.

Наша спільнота у Facebook: https://su0.ru/FY7A

Колектив газети:

Олена Олександрівна НЕРУХ – головний редактор газети з 1995 р., старший викладач кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Вихованка і випускниця Харківського державного університету. Вважає себе ученицею в журналістиці двох видатних українських, слобожанських журналістів, випускників відділення журналістики Харківського університету Луїзи Моїсеївни МЕЖОВОЇ та Юхима Ісайовича МЕЖОВА. Виросла професійно при редакції газети «Харківський університет». Сюди прийшла першокурсницею філфаку і стала студентським кореспондентом газети. Тут стала працювати штатним співробітником по закінченні університету у 1970р. Член національної спілки журналістів України з 1972 року. Відмінник освіти України. Автор підручника для студентів-журналістів "Першооснови журналістської творчості" ( 2001 р.) Співпрацює із харківською гімназією №47, де керує гуртком "Запрошення в журналістику" , видає газету «Топ-Топ. Крок у ХХ1 ст.». Викладає студентам відділення журналістики три основні навчальні курси “Аналітичні жанри”, “Теорія і методологія журналістської творчості”, «Техніка оформлення видання» та веде творчу майстерню. Газета під керівництвом Олени Олександрівни неодноразово ставала переможцем конкурсів різного рівня, відзначена найвищою нагородою Державного Комітету у справах преси, телебачення і радіомовлення у 2007 р. , що за законом виноситься у логотип видання.. У 2008 р. на другому Всеукраїнському конкурсі студентських ЗМІ в Запоріжжі газета посіла друге місце по Україні в номінації «Краще офіційне видання вищого навчального закладу». Неодноразові перемоги газета має на рівні обласних конкурсів. Відзначили колектив редакції і газету на ІІ міському форумі вузівських та шкільних газет, який проводив Гуманітарний університет НУА. Остання перемога - перше місце на конкурсі НСЖУ до Дня журналіста України-2015. Вихованці газети і її редактора – нині провідні журналісти міста і держави. І сьогодні газету роблять студенти, студентські кореспонденти всіх факультетів університету та відділення журналістики.

Ліна Анатоліївна ТИМАРСЬКА, відповідальний секретар редакції газети. Вихованка відділення журналістики Каразінського університету. Працює в газеті з 2003 р. Переможниця конкурсу «Міс Журналістика». Член Спілки Журналістів України, волонтер Реабілітаційного центру «Право вибору».

- Що я можу сказати про журналістику, журналістика – це не професія. Це стиль життя. Це група крові! Що я можу сказати про свою роботу: Жити - значить працювати! А працювати в редакції університетської газети - значить жити! Як сказав Цицерон, для освіченої людини жити — значить мислити. Редакція та робота в газеті вчить мислити! Мислити розумно та неординарно! Щодо нашого колективу: МИ – СІМ’Я! Нас семеро, п'ятеро – студенти. І ми творча сім’я. Ми всі робимо одну й ту справу – унікальну вузівську газету! І у нас це виходить досить вдало! Бо у редакції завжди панує атмосфера творчості, добра, розуміння, взаємоповаги!Хобі – англійська мова, спорт, подорожі, езотерична психопрактика.

 

Даша КАЛЬНІЦЬКА, кореспондент газети "Харківський університет", четвертокурсниця відділення журналістики:

- З дитинства не можу сидіти на місці. Захоплювалась фігурним катанням, різноманітними танцями, волейболом, плаванням та малюванням. У школі також була дуже активною, перемагала в конкурсах та олімпіадах, в більшості, пов'язаних зі спортом, українською мовою та літературою. Робота в редакції для меня – це нові можливості! Тут я можу набратись професійного досвіду, завести знайомства зі студентами і професорами. Крім того, стати більш впевненою у собі. У цьому мені допомагає наш колектив, на чолі з редактором Нерух О. О.

КАРИНА БОНДАР, кореспондент газети "Харківський університет", четвертокурсниця відділення журналістики:

- У 10 класі я зрозуміла, що хочу займатися журналістикою. Моя сестра тоді вже навчалася на цій спеціальності. Можу припустити, що це в нас якийсь спадковий ген. Коли я перейшла зі школи до ліцею, то вступила до МАН на секцію «Журналістика». Згодом після ліцейських виборів мене обрали менеджером суспільних зв’язків та інформації, де в мої обов’язки також входило редагування журналу. Робота в газеті завжди мене приваблювала. Тож коли мені запропонували після проходження практики залишитися в колективі «Харківського університету», я була дуже рада. Тут зможу удосконалити свої навички та вміння, здобуду новий досвід, який знадобиться мені в майбутньому.

ТАЇСІЯ ЄРОХІНА, кореспондент газети "Харківський університет", четвертокурсниця відділення журналістики:

- Університет - це всесвіт не тільки знань, а й іншої різноманітної інформації. Робота журналіста дає можливість бути в центрі цього всесвіту. Мені подобається заглиблюватися у вирій подій та діставати до істини, відшукувати незвичні подробиці, спілкуватися з цікавими та видатними людьми. Університетське життя невпинно вирує, а наша газета встигає вловити і зберігати найкращі, найважливіші миті Каразінського.

НАДІЯ РУБІНІНА, другокурсниця відділення журналістики:

- Кафедру журналістики в Каразінському мені порадила викладач-організатор школи журналістики СумДУ, де я навчалась 2 роки і яку згадую з теплою вдячністю. Саме там я отримала перше уявлення про професію та практику створення газетних і радіоматеріалів. Я досі дивуюсь, наскільки змінилось моє життя після переїзду до Харкова: це динамічне, яскраве місто, де можна реалізувати свої творчі здібності, а Каразінський університет - чудовий стартовий майданчик для професіойного становлення. Робота в газеті залучає кореспондентів до різноманітних масових заходів, зближує з викладацьким складом і дає можливість відчути життя університету повною мірою.


РОМАН ДЯЧЕНКО, кореспондент газети "Харківський університет", другокурсник відділення журналістики:

- Каразіна - не університет. Взагалі, на мою думку, він більше схожий на окрему країну. Щось на кшталт Монако, яке асоціюють із Францією, хоча воно є окремим князівством. Проте Каразіна - більш казкова країна: тут є свої тролі, чарівники, феї та Крисолови. Тролі завжди займають чергу в буфеті для себе і "того хлопця". Чарівники змушують двієчників казково складати іспити на п'ятірки. Феї змушують колишніх хлопців-чахликів записуватись до тренажерної зали. А Крисолови - то, на жаль, чи на щастя, журналісти. Від них залежить вода, до якої йде народ.

КАРИНА ТАРАСЕВИЧ, другокурсниця відділення журналістики:

Про професію журналіста я мріяла ще у школі. Саме тому вирішила вступати до Каразінського на відділення журналістики. Я щиро рада, що мої перші кроки у професії почалися саме у редакції газети " Харківський університет". На мою думку, це прекрасна можливість навчитися працювати у колективі та дізнатися, чим живе редакція.
У мене є такі захоплення: вишивання, плетіння гачком та спортивні танці.