Понеділок, червня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Наш колектив

Газета "Харківський університет"

Наша історія: Газета "Харківський університет" наближається до ювілею: 1 січня 2017 року їй виповниться 200 років. Перший номер "Харьковских известий", який видавали у 19 ст. професори Харківського Імператорського університету, побачив світ 1 січня 1817 року . Летіли роки і століття… Газета змінювала свою назву: з 8 квітня 1927 року - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет". Змінювалися колективи людей, що робили вузівську багатотиражку. Призначалися нові редактори газети: до 1995 р. упродовж 30 років редактором газети працювала випускниця відділення журналістики ХДУ Луїза (Лола) Моїсеївна МЕЖОВА. Не просто талановитий журналіст, а й наставник багатьох поколінь журналістів, що вийшли із високопрофесійних стін відділення журналістики Факультету громадських професій Харківського державного університету.

Колектив газети:

Олена Олександрівна НЕРУХ – головний редактор газети з 1995 р., старший викладач кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Вихованка і випускниця Харківського державного університету. Вважає себе ученицею в журналістиці двох видатних українських, слобожанських журналістів, випускників відділення журналістики Харківського університету Луїзи Моїсеївни МЕЖОВОЇ та Юхима Ісайовича МЕЖОВА. Виросла професійно при редакції газети «Харківський університет». Сюди прийшла першокурсницею філфаку і стала студентським кореспондентом газети. Тут стала працювати штатним співробітником по закінченні університету у 1970р. Член національної спілки журналістів України з 1972 року. Відмінник освіти України. Автор підручника для студентів-журналістів "Першооснови журналістської творчості" ( 2001 р.) Співпрацює із харківською гімназією №47, де керує гуртком "Запрошення в журналістику" , видає газету «Топ-Топ. Крок у ХХ1 ст.». Викладає студентам відділення журналістики три основні навчальні курси “Аналітичні жанри”, “Теорія і методологія журналістської творчості”, «Техніка оформлення видання» та веде творчу майстерню. Газета під керівництвом Олени Олександрівни неодноразово ставала переможцем конкурсів різного рівня, відзначена найвищою нагородою Державного Комітету у справах преси, телебачення і радіомовлення у 2007 р. , що за законом виноситься у логотип видання.. У 2008 р. на другому Всеукраїнському конкурсі студентських ЗМІ в Запоріжжі газета посіла друге місце по Україні в номінації «Краще офіційне видання вищого навчального закладу». Неодноразові перемоги газета має на рівні обласних конкурсів. Відзначили колектив редакції і газету на ІІ міському форумі вузівських та шкільних газет, який проводив Гуманітарний університет НУА. Остання перемога - перше місце на конкурсі НСЖУ до Дня журналіста України-2015. Вихованці газети і її редактора – нині провідні журналісти міста і держави. І сьогодні газету роблять студенти, студентські кореспонденти всіх факультетів університету та відділення журналістики.

Ліна Анатоліївна ТИМАРСЬКА, відповідальний секретар редакції газети. Вихованка відділення журналістики Каразінського університету. Працює в газеті з 2003 р. Переможниця конкурсу «Міс Журналістика». Член Спілки Журналістів України, волонтер Реабілітаційного центру «Право вибору».

- Що я можу сказати про журналістику, журналістика – це не професія. Це стиль життя. Це група крові! Що я можу сказати про свою роботу: Жити - значить працювати! А працювати в редакції університетської газети - значить жити! Як сказав Цицерон, для освіченої людини жити — значить мислити. Редакція та робота в газеті вчить мислити! Мислити розумно та неординарно! Щодо нашого колективу: МИ – СІМ’Я! Нас семеро, п'ятеро – студенти. І ми творча сім’я. Ми всі робимо одну й ту справу – унікальну вузівську газету! І у нас це виходить досить вдало! Бо у редакції завжди панує атмосфера творчості, добра, розуміння, взаємоповаги!Хобі – англійська мова, спорт, подорожі, езотерична психопрактика.

Оля ЯКОВЧЕНКО, п'ятикурсниця відділення журналістики філологічного, відмінниця навчання, імений стипендіат фонду Юрія Сапронова, має на своєму рахунку десятки високопрофесійних публікацій. Оля:

- ХНУ імені В. Н. Каразіна – це сильний організм, який живе особливим, насиченим науково-творчим життям. У цьому величному Храмі зароджується та розвивається майбутнє моєї держави, а робота у редакції – чудовий шанс бути в курсі того, чим «дихає» Альма Матер і ділитися цим із читачами. Працюю із факультетами іноземних мов, психології, комп’ютерних наук та соціологічним, і отримую від цього ВЕЛИЧЕЗНЕ задоволення.

Аліна ОРЛОВА, студентка відділення журналістики ХНУ групи ЛЖ-51. Працює в газеті з 2015 року на посаді кореспондента. З дитинства любить автомобілі і все, що з ними пов’язано. Кар’єра успішного журналіста – найголовніша ціль у житті Аліни:

- Мені подобається спілкуватись з людьми, збирати інформацію, висвітлювати досягнення нашої університетської спільноти, дізнаватись щось нове… А від вдячних поглядів та усмішок з’являється натхнення та бажання продовжувати свою працю. Робота в редакції допомагає мені реалізуватися у журналістиці, зробити перший крок у професію та набути навичок у написанні матеріалів».

Аліна СПАСІБКО - кореспондент газети "Харківський університет", третьокурсниця відділення журналістики, прийшла до редакції ще школяркою, коли навчалася на підкурсах:

- Через півроку роботи в редакції газети, я почала розуміти, що мені просто пощастило ще першокурсницею мати такий безцінний досвід. З самого початку мого навчання я не тільки вивчала журналістику з її теоретичної сторони, але й мала постійну платформу для практики, тому, редакція для мене - це шанс проявити себе, отримати навички та практичні знання, це нові знайомства і нехай і початковий, але все ж щабель моєї кар'єрної драбини.

Даша КАЛЬНІЦЬКА, кореспондент газети "Харківський університет", третьокурсниця відділення журналістики:

- З дитинства не можу сидіти на місці. Захоплювалась фігурним катанням, різноманітними танцями, волейболом, плаванням та малюванням. У школі також була дуже активною, перемагала в конкурсах та олімпіадах, в більшості, пов'язаних зі спортом, українською мовою та літературою. Робота в редакції для меня – це нові можливості! Тут я можу набратись професійного досвіду, завести знайомства зі студентами і професорами. Крім того, стати більш впевненою у собі. У цьому мені допомагає наш жіночий колектив, на чолі з редактором Нерух О. О.

КАРИНА БОНДАР, кореспондент газети "Харківський університет", третьокурсниця відділення журналістики:

- У 10 класі я зрозуміла, що хочу займатися журналістикою. Моя сестра тоді вже навчалася на цій спеціальності. Можу припустити, що це в нас якийсь спадковий ген. Коли я перейшла зі школи до ліцею, то вступила до МАН на секцію «Журналістика». Згодом після ліцейських виборів мене обрали менеджером суспільних зв’язків та інформації, де в мої обов’язки також входило редагування журналу. Робота в газеті завжди мене приваблювала. Тож коли мені запропонували після проходження практики залишитися в колективі «Харківського університету», я була дуже рада. Тут зможу удосконалити свої навички та вміння, здобуду новий досвід, який знадобиться мені в майбутньому.

ТАЇСІЯ ЄРОХІНА, кореспондент газети "Харківський університет", третьокурсниця відділення журналістики:

- Університет - це всесвіт не тільки знань, а й іншої різноманітної інформації. Робота журналіста дає можливість бути в центрі цього всесвіту. Мені подобається заглиблюватися у вирій подій та діставати до істини, відшукувати незвичні подробиці, спілкуватися з цікавими та видатними людьми. Університетське життя невпинно вирує, а наша газета встигає вловити і зберігати найкращі, найважливіші миті Каразінського.