Вівторок, вересня 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Вічна Книга

ВІД РЕДАКЦІЇ. Верховна Рада оголосила 2011 рік роком української першокниги і прийняла рішення на державному рівні відзначити 450-річчя Пересопницького Євангелія. Пересопницьке Євангеліє – книга нестаріюча, адже вона було актуальним у часи написання і не втрачає цієї актуальності сьогодні. Духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на Пересопницькому Євангелії під час інавгурації присягають Президенти незалежної України.
…Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою в 9 кг 300 гр, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. Зміст рукопису – традиційне четвероєвангеліє: Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих сумаріїв – короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів – пояснень до окремих малозрозумілих слів.
Замовниками та меценатами Пересопницького Євангелія в далекому ХVІ сторіччі виступили волинські князі: Анастасія Юріївна Заславська-Гольшанська, її зять і дочка – князі Іван Федорович та Євдокія Чарторийські. Писець Пересопницького Євангелія – Михайло Васильович, син сяноцького протопопа, працював над створенням пам'ятки під керівництвом архімандрита Пересопницького монастиря Григорія. Роботу вони розпочали 15 серпня 1556 року в Заславському монастирі на Волині (нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили – 29 серпня 1561 року в Пересопницькому монастирі (тепер Рівненський район Рівненської області). Саме місце закінчення дало назву Євангелію.
З часу свого завершення пам'ятка знаходилася в Пересопницькому монастирі. З 1600 року до 1701 року історія її існування невідома. А в 1701 її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семинарії, після переведення якої до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж перевезли. На початку ХХ століття рукопис передали до Полтавського давньосховища. Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовали. З 1947 року ця давня пам'ятка зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Київ).
…Щоб Ви знали. У відділі книжкових пам'яток, цінних видань і рукописів ЦНБ Харківського університету зберігається дослідження «Пересопницьке Євангеліє: 1556-1561», присвячене десятиріччю незалежності України та 440-річчю від часу створення історичної пам'ятки. До ЦНБ воно надійшло у 2001 році за спеціальною НБУ імені В. І. Вернадського. Дослідження складається зі вступного слова О. С. Онищенко, наукових статей І. П. Чепіги, Л. А. Гнатенко, Л. А. Дубровіної, транслітерованого тексту та ілюстрацій до нього (сторінок оригіналу Пересопницького Євангелія), пояснення основних принципів транслітерації, словника, науки читання, післямови, місяцеслову (від ред.: місяцеслов – це календар місяців і днів усього року із позначенням церковних і світських свят, а також небесних явищ) та колофонного запису писця (від ред.: колофон – відомості про автора, час і місце виходу книги).
Марина Іванівна БОБРОВА, завідуюча відділом книжкових пам'яток, цінних видань і рукописів ЦНБ: «Факсимільне видання (від ред.: факсиміле – точна копія) Пересопницького Євангелія вийшло у 2008 році тиражем 1000 примірників, один з яких зберігається у церковно-історичному музеї Харківської єпархії УПЦ. Дослідження "Пересопницьке Євангеліє: 1556-1561" особливу цінність представляє для науковців, адже в ньому є повний текст українською мовою та велика бібліографія праць про цю історичну пам'ятку».


А. КАНТ.