Середа, вересня 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студентська наука

«Актуальні проблеми сучасної фізики» -

вже третій рік поспіль на фізико-технічному ця конференція проводиться не традиційно, так, щоб студент, який робить перші кроки в науковій роботи, не розчарувався у тому, чим  буде займатись у подальшому житті, не втратив  запалу допитливості. Ось чому кожна конференція присвячується ювілею видатного вченого, який так, чи інакше був пов'язаний з факультетом. На початку конференції студентів знайомлять з життєвим шляхом вченого його відомі учні, потім заслуховують доповіді молодих вчених, випускників факультету, а потім - доповіді студентів. Все відбувається як на справжніх конференціях: усні доповіді, сесія стендових доповідей під час перерви та кави-брейка.


…У 2014 р. конференція присвячувалася 100-річчю від дня народження декана факультету Мілютіна Георгія Анатолійовича, який пройшов через «фізтехівську» систему підготовки наукових кадрів та всіляко сприяв її втіленню  на факультеті. Він слухав лекції майбутнього лауреата Нобелевської премії Л.Д. Ландау, пов’язав своє життя із одним з найвидатніших фізиків-експериментаторів ХХ століття Л.В. Шубніковим, разом з яким уперше експериментально відкрив явище антиферомагнетизму. …У 2015 році конференція вшановувала  90-річчя від дня народження академіка Волкова Дмитра Васильовича, який закінчив у 1952 році ядерне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету, на базі якого виник фізико-технічний факультет. Він належав до всесвітньовідомої школи фізиків-теоретиків створеної академіком О.І. Ахієзером.. Разом зі своїми учнями, Д.В. Волков запропонував нову теорію суперсиметрії та супергравітації. У 2016 конференція була приурочена 105-річниці від дня народження академіка Олександра Ілліча Ахієзера, одного із перших учнів Л.Д. Ландау, завідував теоретичним відділом в УФТІ після переїзду Л.Д. Ландау до Москви. У подальшому, за його ініціативою він трансформувався в Інститут теоретичної фізики ННЦ ХФТІ, який зараз носить ім’я О.І Ахієзера. Він був одним із засновників фізико-технічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, першим завідувачем кафедри теоретичної ядерної фізики, яка зараз  носить його ім’я.

Вітальними  словами відкрив конференцію директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій ННЦ ХФТІ НАНУ, член-кореспондент НАНУ  В. М. Воєводін. Завідувач кафедри теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера ФТФ проф. В. Д. Ходусов виступив з доповіддю: «О. І. Ахієзер - людина, вчений, вчитель». Член-кореспондент НАНУ Ю. В. Слюсаренко, завідувач відділу ІТФ ННЦ ХФТІ  поділився своїми спогадами про О. І. Ахієзера. З доповідями виступили молоді науковці, аспіранти м. Харкова: Геращенко С.С. (ІФП ННЦ ХФТІ), Гермаш К.В. (НТК «Інститут монокристалів»), Гречко Я.О. (кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій ХНУ, Маловиця М.С. (кафедра ядерної та медичної фізики ХНУ), Сребнюк П.А. (кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій ХНУ), Троценко О.Г. (Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАНУ).

Під час перерви на каву-брейк, студенти ФТФ презенували свої стендові доповіді. Найбільш цікаві результати своїх оригінальних наукових досліджень представили семеро студентів ФТФ у вигляді усних доповідей. Загалом на конференції було представлено 34 студентські доповіді, з яких оргкомітет конференції виділив 5 найкращих та нагородив їх авторів флешками. Це були доповіді студентів 5 курсу Глазкова А.О., Зубова Ю.Д., Кроля Г.Г., Павлюка Д.С., Макарчука О.П.. Завершилася конференція показом фільму «Спогади О. І. Ахієзера про Л. Д. Ландау».

Проф. В. ХОДУСОВ, завідувач кафедри теоретичної

ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера.

 

Факультет комп’ютерних наук

Вадим МАНДРІЧЕНКО, другокурсник факультету комп’ютерних наук, очолює НТ із осіннього семестру: «Наше наукове товариство - молода структура, багато його механізмів лише розгортаються. У планах - ширша взаємодія і з викладачами, і з потенційними роботодавцями, створення інституту постійної наукової діяльності, перш за все, у комп’ютерних напрямках. Найбільш активно себе проявляють Ганна Павленко, Марія Попова та Єлизавета Гур’єва. Є студенти, які цікавляться, наприклад, «Олімпіадою з практичного програмування», яку курує доц.  Д.М. Литвинов. Це класичне змагання, яке проходить на факультеті щосеместра, як і партії інтелектуальної гри “Що? Де? Коли?”.

На наступний семестр заплановано створення та введення механізмів НТ на нашому факультеті. Зараз намагаємося зрозуміти, що цікавить наших студентів. Залучаємо аудиторію за допомогою соціальних мереж, намагаємось сформувати інтерес, адже ніякої “добровільно-примусової” діяльності у питаннях науки бути не може».

 

На соціологічному

Наукове товариство соціологічного факультету має давні традиції. Із травня 2016 року товариство очолює п’ятикурсник кафедри політичної соціології Микита ЧІКІШЕВ: «Із найцікавішого, можу назвати майстер-клас із написання курсових робіт, який провели для першокурсників викладачі факультету. Протягом семестру щотижня збираємося на наукові секції, «спікінг-клаб», на тренування з гри «Що? Де? Коли?». Цьогоріч до наших заходів приєдналося більше студентів, ніж минулого року. Щоб залучати студентів до роботи Наукового товариства, ми співпрацюємо із викладачами та органами студентського самоврядування, значну увагу приділяємо інформуванню у соціальних мережах.

На наступний семестр заплановано проведення п’ятнадцятої науково-практичної конференції «Соціологія в (пост) сучасності». Триває переклад книги 'First do no harm' Девіда Гіббса з англійської мови, у планах - запуск Інтернет-газети».

Я. ЛІБРА.