Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Визнання

Кращий викладач фундаментальної дисципліни на Харківщині

ВІД РЕДАКЦІЇ. На XVІII обласному конкурсі «Вища школа Харківщини - кращі імена» (номінація «Викладач фундаментальних дисциплін») Олена Львівна ЛУЦЕНКО, кандидат психологічних наук, доцент кафедри прикладної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна визнана переможницею. Кращою на Харківщині.


Доц. О.Л. Луценко закінчила Харківський університет у 1995 р. В університеті працює  14 років. У 2007 -  захистила кандидатську дисертацію, в 2011 - отримала вчене звання доцента. Викладає курси «Еволюційної психології», Soft Skills for professional development (англійською), «Психодіагностики» та «Психофізіології» (остання є фундаментальною дисципліною). Олена Львівна -  керівник Лабораторії психодіагностики.  Має 51 статтю у фахових українських та зарубіжних виданнях, брала участь у 38 наукових конференціях. Під керівництвом доц. О.Л. Луценко у 2015-16 рр. захищено три кандидатські дисертації. Член Товариства психологів України, Асоціації політичних психологів України, Міжнародної наукової психофізіологічної співдружності, Human Behavior and Evolution Society, European Health Psychology Society.

- Олено Львівно, що на Вашу думку, допомогло здобути перемогу?

- Гарна робота команди! Команда надихає, допомагає вирішувати проблеми в адміністративному сенсі. У нас гарний колектив на факультеті, кафедрі. Маємо енергійного, відданого справі декана - Надію Петрівну КРЕЙДУН. Вона весь час стимулює, активує на плідну роботу. Мої колеги радо приєднуються до проведення досліджень: надають консультації щодо спеціалізованих питань, заохочують своїх студентів до участі. Наприклад, коли ми проводили дослідження зі студентами, які є внутрішньо переміщеними особами (виявляли їх рівень стресу та стан адаптації), то адміністрація факультету та деканат дуже допомогли в організаційному сенсі – згуртували таких студентів з усього університету. Я вдячна і рада, що маю можливості для здійснення експериментів - це моє власне приміщення - лабораторія з апаратним обладнанням.

- Як оцінюєте цю нагороду?

- Це досягнення - підтвердження того, що я не дарма працюю у цій галузі. Курс психофізіології є міждисциплінарним, та й взагалі не всіма психологами розуміється, тому що він на межі між біологією й психологією. Коли я тільки починала викладати цю дисципліну, боялася, що студенти не сприйматимуть матеріал, адже гуманітарна інформація засвоюється легше. Наприклад, такі теми як теорія особистості, соціально-психологічний тренінг, психотерапія завжди зустрічаються на «Ура!». А психофізіологія, де треба згадати фізику, хімію, анатомію людини, виявляється достатньо складною. Та згодом я побачила, що предмет став достатньо популярним. Я бачу не лише зацікавленість студентів, а здивування від багатьох речей. Наприклад, від розуміння зв'язку психічного стану з фізичним (станами й структурними особливостями утворень мозку). Студенти вражені, коли розуміють, що інтроверсія та екстраверсія є не просто рисою характеру, яка нізвідки береться, а зумовлені особливою роботою підкорки та кори головного мозку. Навіть політична орієнтація визначається особливостями процесів мозку! Захопленість студентів дуже радує.

- Коли захопилися саме цим напрямком психології?

- Я потрапила на спеціалізацію з соціальної психології за розподілом, хоча думала більше про медичну психологію. Соціальна психологія - це теж дуже цікавий напрямок. Але, коли побачила перший підручник з психофізіології, то зрозуміла точно - це моє, я це хочу. Одного разу мені запропонували викладати цю дисципліну, з тих пір я із задоволенням це і роблю.

- Чим цікава фундаментальна дисципліна, за яку Ви отримали нагороду?

- Психофізіологія - завжди виклик. Зараз вона інтенсивно розвивається і знаходить поштовх з боку комп’ютерних наук та розвитку штучного інтелекту. Наприклад, виник новий напрямок психології - кіберпсихологія: поєднання зовсім інших галузей - технічної та психології як науки про людину. Психофізіологія дає можливість здійснювати дуже цікаві дослідження. Наприклад, у цьому році я керую роботою  Ганни Сусак, яка виконує дослідження з військовими: вивчає варіабельність серцевого ритму - так можна визначити втягнення організму в стрес, перевірити стресостійкість, готовність до роботи у бойових умовах та взагалі професії. Студентка працює «у полях» зі спеціальним приладом. Цікавим було дослідження різних жанрів музики, тембрів голосу, які пов’язані з психологічними характеристиками. Разом зі студентами виявляли зв'язок серцевого ритму зі ступенем відкритості людини: закритість, нещирість, брехливість корелюють з негативними фізіологічними властивостями, напруженістю організму. Такі дослідження стають можливими завдяки приладам, які є в нашій лабораторії. Перший з них, це багатофункціональний комплекс «РЕАКОР», що фіксує показники організму за сімома параметрами: серце, мозок, дихання, пітливість рук, напруження різних м’язів, температура, тонус судин. Другий апарат - «БЗЗ-пульс», вимірює серцевий ритм і має сім додаткових програм, серед яких є програми у вигляді комп’ютерних ігор. В таких спеціальних іграх успіх гравця залежить від того, наскільки людина може володіти собою психологічно та власною зорово-моторною реакцією. Ці прилади я постійно використовую на заняттях зі студентами.

- Над чим плануєте працювати у майбутньому?

- Планів багато! З колегами плануємо завершити дослідження щодо діагностики тривоги за допомогою рис обличчя, щодо психологічних особливостей людей, які схильні порушувати здоровий спосіб життя, системи коучингу здорової поведінки літніх людей за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій тощо.

Є. ТАЇСІЯ.