Середа, листопада 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Товаришу «названий батько»

Куратор і його «сім’я»

ВІД РЕДАКЦІЇ. Щоб стати гарним куратором, недостатньо лише вищої освіти, потрібно зберігати в своєму серці щирість та любов до свого навчального закладу, рідного колективу, запальних студентів. З першого погляду розумієш, що саме такою людиною є Махбубур Сидикович РАХМАН, куратор груп ЕВ-41 та ЕВ-42, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності економічного факультету.


М. С. РАХМАН, куратор найкращої студентської групи (ЕВ-41) гуманітарного профілю за підсумками 2015-2016 навчального року: «Я 40 років живу в Харкові. Тут закохався, одружився, народилися мої діти, тож це місце для мене стало по-справжньому рідним. Університет - це мій дім! Уже минає 25 рік викладання в цих стінах. Працюю на совість, як потрібно. Шекспір говорив, що повага не залежить від зовнішніх факторів, вона залежить від тебе. Моє внутрішнє багатство - це пісні. Я співаю - отже, я живу! У мене, наприклад, є невеликий вірш, присвячений Україні, який я деколи читаю на парах. Так одного разу студентка запропонувала мені покласти вірш на музику, сама дівчина грала на скрипці, ще й запропонувала разом заспівати…  З любов’ю згадую першу зустріч із Інною Володимирівною Семеняк, моєю майбутньою наставницею, 1982 року, коли лише вступив до університету на вечірнє відділення. Ця жінка і зараз постає в моїй пам’яті. Я відразу захотів, аби вона стала моїм викладачем. Власне, так і вийшло. Під керівництвом Інни Володимирівни навчався  в аспірантурі. Про неї моя  пісня зі східними мотивами,  так і починається: «Тік-так! Тік-так!» Адже час минає, а найдорожчі для тебе люди назавжди закарбовуються в серці. І я намагаюся так само ставитися по-батьківськи до студентів. Щасливий, що 1998 року разом з Інною Володимирівною Семеняк та Гурамом Іллічем Гогітідзе стояв у витоків заснування кафедри маркетингу. Найголовніше між мною та студентами - це довіра. Нобелівський лауреат 2016 року з економіки Олівер Гарт зазначив, що через зростання кризи у населення знижується довіра один до одного. Тому я роблю все для того, аби студенти могли зі мною ділитися не лише навчальними проблемами, а й розповідали про те, що у них на душі. Зараз у двох групах налічується 34 студенти. Тож я названий батько цих 34 людей!»

Дмитро Валерійович МАНГУШЕВ, заступник декана з виховної роботи: «Відзначу  східну мудрість, яку куратор проявляє, його тепле ставлення до студентів, як до своїх друзів. Він людина з цікавою історією, незвичайним підходом до справи. А головне - його поважає і любить молодь. Махбубур Сидикович намагається допомогти всім, чим може. Він і мій вчитель».

Катерина ЛАЗАРЕВА, староста групи ЕВ-41: «Цього року у Махбубура Сидиковича ми складаємо іспит з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств». Під час захисту  курсових робіт нам допомагала і його дружина Лариса Іванівна, яка теж була вихованкою Каразінського. Він завжди цікавиться нашими справами, до нього можна звернутися будь-коли. Разом з Махбубуром Сидиковичем ми святкували перемогу нашої групи серед груп гуманітарного профілю».

Дмитро ЧИРКОВ (ЕВ-41): «Махбубур Сидикович вразив ще з першого курсу, коли викладав у нас «Вступ до фаху». Він гарна людина».

Наталія МУГДУСІЄВА (ЕВ-41): «Відразу справив враження людини життєрадісної, готової допомогти, бачив потенціал у кожному студенті».

Василіса ОНИЩЕНКО, заступник старости групи ЕВ-42: «Завдяки наставнику група згуртувалася, почала активніше  брати участь у різних університетських конкурсах. Він дуже щира людина».

Між студентами та їхнім куратором  -  довірчі стосунки.

У економістів побувала Карина БОНДАР.