Середа, листопада 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

2017 - рік Півня!

У рік Півня. Усе - в  Каразінському!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Поліна Тимофіївна ГУСЄВА, заступник декана з навчальної роботи, учений секретар ради факультету іноземних мов, кандидат філологічних наук, доцент:


- Усе моє життя пов’язане з університетом, починаючи з 19 років. Вступила я не з першого разу: на німецьке відділення був конкурс понад 10 чоловік на місце... І деякий час лише у мріях я була з університетом. А потім  я таки стала першокурсницею факультету іноземних мов. Навчалася лише на «п’ятірки». А по закінченню навчання два роки «служила» з чоловіком на Байконурі. Коли повернулася до Харкова,  у 1977 р. почала працювати в університеті, пройшла повний шлях від старшого лаборанта до доцента… І сьогодні, вже коли 40 років віддано альма матер, Університет посідає одне з головних  місць у моєму житті. Душа болить за будь-яку університетську справу, як і раніше: не можеш  вночі  заснути, переживаєш, плануш, вирішуєш….

- Новий, 2017, несе Вам ювілей. А хто  Ви за знаком Зодіаку? Вірите Ви в це?

- Звісно, вірю, бо інакше б не здійснювалися пророцтва. Мій знак Зодіаку - Козеріг - символ наполегливості та ще й народилася у рік Собаки, яка «завжди на варті».

- А як Ви ставитеся до Нового Року? Любите це свято?

- Дуже гарне запитання. Справ в тому, що це свято - мій День народження, бо я народилася 1 січня. З одного боку, як всі, я радію і чекаю Нового року, але ж у мене на одне свято у році менше, ніж у інших. Це свято у моїй родині ділиться на дві частини: спочатку ми зустрічаємо Новий рік, а потім увага переключається на мене - подарунки і таке інше, а я більше люблю дарувати, ніж отримувати подарунки, та й надвелику увагу не дуже полюбляю.

-  А який Новий рік Вам запам’ятався більше за всі інші?

- Кожний Новий рік приносив щось своє. Інформативним був, звісно, 1986 рік, який я зустрічала з колегами по стажуванню у Німеччині. Ми там були півроку, то ж я познайомилася з усією системою новорічних заходів німців. Свята розпочинаються 11 листопада об 11 годині 11 хвилині, коли з башти (у Лейпцигу, де ми стажувалися, з башти церкви Св. Томаса) розносяться дзвінкі звуки сурми. Робочий день перетворюється на свято. Звідусіль у помешканнях лине передзвін новорічних пірамідок, хоча перша свічка на них має загорітися у перший адвент, тобто у неділю за чотири тижні до Різдва. Всі чотири свічки горять у останній, четвертий тиждень, тобто перед Різдвом. Після 11 листопада у містах і селах проводяться передріздвяні ярмарки. У ніч на шосте грудня приносить свої подарунки дітям Святий Миколай. У цей день просто на вулиці можеш  отримати свій подарунок. Так несподівано отримала його і я. Різдво святкується родинно на відміну від новорічної ночі, коли гуркіт петард та інші голосні прояви радості мають не допустити появи у новому році злих духів та іншої нечисті.

- А який подарунок Ви вважаєте найдорожчим?

- Найдорожчим подарунком, мабуть, є саме життя, особливо, коли все відбувається мирно, філософськи спокійно (хоча не знаю, чи сприйме такий мій вислів професор Іван Васильович Карпенко, декан філософського факультету) і всі здорові, чого бажаю в Новому році і Вам, шановній редакційній колегії, і нашій улюбленій газеті «Харківський університет», і всьому колективу рідного університету.

- Як Ви усе встигаєте: лекції, практичні, наукова робота, обов’язки завідувача кафедри, заступника декана?

- Виставляю пріоритети… Я щаслива, що у мене ніколи не було конфліктів зі студентами чи колегами на кафедрі. У нас відмінний колектив, усі з душею ставляться до виконання своєї роботи, з ними легко працювати. Я приходжу на кафедру, як до рідної домівки.

У нас на факультеті дуже великий і гарний студентський колектив. Звісно, не всі студенти однакові, у кожного своє бачення і своє ставлення до студентського життя. Можна лише пожалкувати, що деякі студенти змушені працювати, щоб сплатити за своє навчання. І все ж вивчення мови - це неперервний процес, треба увесь час закріплювати отримані знання. Ми, викладачі, максималісти у навчанні студентів. Ми хочемо від них дуже багато, що потрібно з нашої точки зору професіонала, який готує професіоналів. А студенти зараз більше реагують на виклики сьогодення, на різні «фішки» і на рівному місці вже вважають себе «професіоналами», які знають що порадити нам.

Маю наукові та методичні статті, навчальні посібники. Наприклад, у 2002 р. ми з колегою створили підручник для шкіл, який потім пройшов три перевидання. Можу пишатися навчальним посібником, написаним разом з колегою О. М. Шумською, «Швидко навчись правильно читати німецькою», 2004 р. За ним навчаються студенти не тільки нашого університету.

- Охарактеризуйте, будь ласка, наступний рік Півня.

- Активний птах із активною життєвою позицією. Ну, все за моїм знаком Зодіаку! (Сміється).

Л. МАРТ.