Четвер, вересня 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Конференції

Дослідження статусу іноземних мов

ВІД РЕДАКЦІЇ. VII Міжнародний науковий Форум «Сучасна іноземна філологія: дослідницький потенціал» - це можливість обмінятися досвідом та найкращими методиками викладання англійської та німецької мов. Засідання відкрив студент ІІІ-го курсу Дмитро Черненко декламацією вірша про університет. Загалом провели вісім дискусійних столів, на яких розглядалися актуальні питання сучасної лінгвістики, зокрема лінгвістики тексту, когнітивні та концептуальні аспекти мови та мовлення тощо. Цьогоріч форум проводили кафедра англійської філології та кафедра німецької філології та перекладу.


В. О. САМОХІНА, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВО України, завідувач кафедри англійської філології: «Сьогодні на нашому зібранні ми маємо можливість обговорити різні питання не лише з викладачами інших ВНЗ, а й з представниками інших країн. У заході взяли участь понад 100 учасників, серед яких були не тільки представники нашого університету, а й науковці з Івано-Франківська, Кривого Рогу, Києва, Дніпра, Львова, закордонні гості зі Словаччини, Португалії, Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів».

В. Г. ПАСИНОК, доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВО України, декан факультету іноземних мов, зазначила: «Форум ми проводимо з 2006 року і маємо вже великий досвід. Ще В. Н. Каразін говорив, що навчання і наука - нероздільні. Форум - присвячений 212-річниці від дня заснування Каразінського».

Р. Є. ПИЛИПЕНКО, завідувач кафедри германської філології КНУ імені Т. Шевченка, доктор філологічних наук, професор: «Якщо йти від загальної системи архетипів, свого роду «генетичного коду», до окреслення кола сталих «національних архетипів», то це дасть змогу виявити певні принципи, на яких зосереджена етнічна свідомість. Взагалі в багатьох текстах, зокрема дореволюційних російських, Україна виступає як багата земля. А от щодо німецьких джерел, то цікавим є те, що часто зустрічається тема, присвячена Чорнобилю. Також досліджуються національні герої - Тарас Шевченко, Леся Українка. Велика увага приділяється й сучасній літературі. Наприклад, спостерігається тісний зв'язок з письменником Сергієм Жаданом, котрий багато перекладає з німецької мови. Відбувається поєднання минулого та теперішнього».

М. ВАРХОЛА, Президент Академічної спілки Михаїла Балудянського (м. Кошице, Словаччина), доктор наук, професор, академік Міжнародної академії педагогічних наук, вручив В. Г. ПАСИНОК ювілейну медаль «20 років незалежності Словаччини» та зазначив: «Наукові конференції - це завжди свято! Адже тут ми обмінюємося досвідом. Я  розповім про подолання мовних та комунікативних бар'єрів при вивченні іноземних мов. Є один цікавий метод. Його принцип - швидкість. Викладач користується звичайним темпом мовлення, студенти швидко до цього адаптуються, адже на парах їх завжди про щось запитують. Це стимулює студента до самостійного вивчення. Секрет навчання - повторення. Усе має дійти до автоматизму, як і гра на піаніно».

Студенти та викладачі Каразінського ще раз привідкрили завісу закордонної системи освіти. Тож нехай цей досвід знадобиться нам у майбутньому!

Карина ПАН.