Четвер, квітня 18, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Інтерв’ю в номер

«Феноменально високі бали - 158 із 159!» - Борис ПЕТРОВ, четвертокурсник фізтеху, тренер команди

ВІД РЕДАКЦІЇ. Команда Харківської гімназії №47 отримала диплом ІІ ступеня на XIX Всеукраїнському турнірі юних винахідників і раціоналізаторів. Фінальний етап проходив 9 листопада в Києві на базі Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. У шести із семи дій школярі вибороли перемогу. Керував командою Борис ПЕТРОВ, четвертокурсник фізико-технічного факультету Каразінського університету. Слово переможцям.


Борис ПЕТРОВ, тренер команди: «Завдання цього турніру мають особливу специфіку порівняно з завданнями інших шкільних турнірів, адже  вони являють собою опис деякої технічної проблеми, що зустрічається в реальному світі. Проблеми якоюсь мірою актуальної, але такої, що не має на сьогодні повноцінного вирішення, причому в найрізніших галузях діяльності людини: у виробництві, у сферах господарської діяльності, енергетиці, транспорті. Часто присутні і земні проблеми, що непокоять простих людей. Наприклад, питання цього року про недосконалість фотоштативів чи про стрибки температури води в душі або умивальнику, що часом сильно дратує споживача. Від учасників потрібні як конкретні вузькоспеціалізовані знання, так і загальна обізнаність в інших дисциплінах. Слід бачити світ у всій його красі й вигадливості, знаходити в ньому місцинку для свого маленького шматочка науково-технічної творчості. Варто зауважити, що за доповідь про фотоштатив і стабілізацію температури води команда отримала феноменально високі бали (158 із 159)».

Дмитро ЖОВТОБРЮХ (10-Б), капітан: «Турнір навчає знаходити в звичайних предметах якісь фізичні явища. Кожного дня ми відігравали по 2 дії. На фіналі нам давали 7 нових задач, які ми мали вирішити за 4-5 годин. Я вважаю, що саме це дає оцінку винахідницьким вмінням колективу. Загалом в одній кімнаті можуть грати 3 або 4 команди. Учасники виступають у ролях винахідників, патентознавців, технологів, спостерігачів. Велика відповідальність лягає на винахідника, адже він має не лише запропонувати якусь ідею, а й відстояти її, довести її працездатність. Також є конкурс капітанів, на якому треба якомога точніше відповісти на питання ведучого, або члена журі. Було цікаве запитання про потужність світлодіодного ліхтарика».

Михайло СЕЛІХОВ (9-Б), учасник команди: «На мою думку, запорука нашого успіху - це вдало розподілені ролі. Дмитро як капітан гарно розбирається в стратегії, техніці та електроніці, Наталія чудово креслить моделі, Кирило добре володіє ораторським мистецтвом, а ми зі Стасом придумуємо нестандартні рішення задач. Також у нашій команді панує повне взаєморозуміння».

Кирило ЦВЄТКОВ (9-Б), учасник команди: «Беру участь у турнірі з 8 класу. Уже два роки поспіль одержую особисту першість. Під час турніру найбільше ми потоваришували з волинською та харківськими командами. Один з членів журі Богдан Михайлович ТИМОЧКО сказав: «Головна мета - це спільно удосконалити пристрій, аби він міг реально діяти на практиці». Тож взаємодопомога дуже важлива. Багато чого вирішує стратегія, адже іноді вона рятує команду, навіть якщо задача не доведена до досконалості. На турнірі ми навчаємося ясно, чітко та логічно викладати свої думки».

Станіслав ЛЕЩИНА (9-Б), учасник команди: «У нас є свій талісман - хом’ячок Єгор. Його назвали на честь колишнього гравця Єгора Якушева. Ми на кожен турнір возимо з собою тваринку. Він надає нам віру у власні сили. Але не лише хом’ячок - ключ до успіху. Цьогоріч нам допомагали Ірина Миколаївна СОБОЛЄВА, учитель фізики гімназії №47, Катерина ПАРФЕНЮК, студентка Харківського авіаційного інституту, Віталій Веніамінович КАЛІНІН, доцент кафедри фізики, викладач Харківського національного університету радіоелектроніки. Рішення одного складного завдання підказав наш тренер Борис ПЕТРОВ. Треба було вигадати інший принцип роботи соковитискачки. Оскільки вже існують і ручні шнекові соковитискачки, і центробіжні, то виникла ідея використати принцип кавомолки».

Наталія ПЕТРОВА (11-Б), учасниця команди: «Більше хвилювання було на районному етапі, а у фіналі відчувалася велика підтримка збоку команди. Планую вступати на фізтех до Каразінського або ж на архітектора до університету міського господарства імені О. М. Бекетова».

На зміну Наталі вже готують учня 5-Б Єгора ГОДОВАНЦЯ: «У нас є спеціальний гурток, на якому ми готуємося до турніру. Ми також створюємо різні винаходи. Наприклад, зараз Дмитро Жовтобрюх нам допомагає робити квадрокоптер».

Школярі обіцяють не збавляти обертів та наступного року прямувати вчитися до Каразінського.

Карина БОНДАР.