Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Конференції

ХІV Астаховські читання: «Своє» й «чуже» в історичній пам’яті та історіописанні»


ВІД РЕДАКЦІЇ. На історичному факультеті університету відбулися ХІV Астаховські читання. Цьогорічна тема - «Своє» й «чуже» в історичній пам’яті та історіописанні». Захід організувала кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету за підтримки Програми східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій.
Традиційна для історичного факультету конференція зібрала більше 20 делегатів із провідних університетів країни: Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Ужгородського національного університету, Херсонського державного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Українського католицького університету та Софійського університету імені Климента Охридського (Болгарія). 
Відкрив пленарне засідання декан історичного факультету, доц. С. Д. ЛИТОВЧЕНКО. Серед іншого, він побажав учасникам конференції не тільки плідної роботи, а і плідної дискусії, адже вона дозволяє поглянути на досліджувану проблему під свіжим кутом. До відкриття заходу долучилася і дочка В. І. Астахова, ректор Народної української академії, проф. К. В. Астахова. Після слів вдячності факультету та університету, Катерина Вікторівна подарувала «Збірник спогадів про В. І. Астахова», книгу «Учні про учителя», «Історію НУА» та власну наукову монографію. Після цього настала черга першої доповіді, яку зробив проф.    С. І. ПОСОХОВ, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології. З ним і говоримо про особливості цьогорічної конференції. 
- Сергію Івановичу, у чому актуальність цьогорічної теми Астаховських читань?
- Інтерес до «своїх» та «чужих» характерний для сучасної історичної науки в цілому. Це вписується у так звану «антропологічну парадигму історії», коли ми звертаємо увагу на суб’єкта історичної дії - людину, її судження, на спільноти, які виникають за певними правилами. Учені намагаються зрозуміти, що рухає цими процесами, як їх сприймають та пояснюють історики.
- Чи відрізняються підходи до понять «свої» та «чужі» в залежності від того, з якої країни історики-доповідачі?
- Скажу, що навіть у істориків України різні погляди на ці поняття, і це цілком природно, адже повна згода у науці неможлива. Під час конференцій звичайно відбувається певне взаєморозуміння, учасники обмінюються думками, можливо, корегують свої судження, прислухаються до чужих. «Міжнародний сюжет» дійсно важливий, адже не можна зациклюватися на прикладах лише з української історії, необхідно брати більш широкий контекст. Дуже важливо користуватися методичними, методологічними напрацюваннями колег, адже ми не лише озвучуємо результати чужої роботи, а і знайомимося з самою процедурою отримання цих результатів. Конференція історіографічна, тому їй притаманна тема рефлексії, як внутрішньої, так і зовнішньої.
- Можна зробити висновок, що міждисциплінарність - важлива риса сучасної науки? Адже бувають конференції, на яких поєднується історія, соціологія, психологія?
- Так, на попередніх Астаховських читаннях та й багатьох інших конференціях, які відбуваються на факультеті, виступають спеціалісти з інших наук, і ця міждисциплінарність є дійсно важливим для науки принципом. Наприклад, наш колега-доповідач з Німеччини Андреас Буллер (доктор філософії, референт Міністерства інтеграції землі Баден-Вюртемберг) працює на межі філософії та історії. Я переконаний, що теоретичні та методичні напрацювання соціологів, психологів, наукознавців важливі для сучасної історіографії. 
- Звідки прибули доповідачі конференції?
- Міжнародний рівень цьогорічного заходу досить умовний. Ми хотіли б бачити більше наших колег із зарубіжжя, проте Харків для багатьох учених - потенційно неспокійне місто, тому деякі науковці не змогли до нас приєднатися. Сподіваємося, що у збірнику, який вийде після конференції, будуть представлені їх роботи. Але це не головне, важливо те, що ми себе відчуваємо членами великого наукового співтовариства, маємо міцні зв’язки з українськими та закордонними колегами. Будемо намагатися, щоб і надалі Астаховські читання залишалися майданчиком для взаємодії науковців з різних країн.
- Наступні Астаховські читання стануть ювілейними. Що заплановано?
- Конференція проводиться раз на два роки, але, можливо, проведемо меморіальний захід наступного року, адже 2017 рік пов’язаний з ювілеєм В. І. Астахова та ще одного нашого учителя - Ю. Й. Журавського. Чи буде він називатися саме Астаховськими читаннями - покаже час.


Я.ЛІБРА.

 

«Харківські соціологічні читання» -

ця міжнародна наукова конференція є традиційною у стінах Каразінського. Нинішня була вже ХХ. Президент Соціологічної асоціації України, ректор, академік В. С. Бакіров, відкриваючи читання, відзначив глибоке коріння Харківських соціологічних традицій, що сягають в ХІХ століття та імені одного із перших харківських соціологів Олександра Потебні. Сьогодні, коли суспільство зазнає трансформацій, саме вчені-соціологи допомагають зрозуміти навколишній світ. На пленарному засіданні із доповіддю, присвяченою аналізу даних трансформацій, виступив заступник директора з наукової роботи Інституту соціології Національної академії наук України, доктор філософських наук, проф. Є.І. Головаха. 
У рамках пленарного засідання відбулося нагородження медалями Соціологічної асоціації України імені Богдана Кістяківського В.С.Бакірова та О.М.Балакірєвої. Відбулася дискусійна панель «Трансформація українського суспільства: соціологічні інтерпретації» та круглий стіл, присвячений пам’яті доц. В. Л. Арбєніної. Працювали декілька секцій.


Мить зупиняла А.СПАСІБКО.