Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нагороди

Грамота Університету


ВІД РЕДАКЦІЇ. Найдорожча нагорода та, яка заслужена на своїй рідній ниві, у своєму рідному університеті, за досягнення, здійснені на рідному факультеті поруч зі своїми колегами. До Дня науки в університеті відбулося нагородження видатних науковців університету нагородами. Грамотою за вагомий внесок у наукові досягнення було відзначено завідувача кафедри фізичної хімії хімічного факультету, проф. М.О. Мчедлова-Петросяна. Про це ми і говорили із Миколою Отаровичем, коли він, як завжди, доброзичливо погодився на зустріч. І розповів нашим читачам і шанувальникам багато цікавого про науковий внесок хімічного факультету.


…Велика шафа кабінету завідувача кафедри заповнена безліччю робіт, серед яких наукова література, статті, монографії та дисертації і здається з кожним роком цього надбання все більше.
- Миколо Отаровичу, скажіть, будь ласка, що стоїть за цією нагородою?
- Ми із співробітниками кафедри працюємо вже багато років поспіль з фізичною хімією розчинів. Як відомо, майже 99% описаних в літературі хімічних реакцій відбуваються в розчинах. Ми працюємо настільки, наскільки це можливо, не дивлячись на недостатнє фінансування та проблеми з отриманням нового обладнання, ми намагаємося знаходити якісь варіанти рішення. 
Про активну роботу кафедри багато чого свідчить. Ось, наприклад починаючи з 2000 року було захищено 17 кандидатських дисертацій. І в більшості з них керівником виступає Микола Отарович. Також мій співрозмовник зазначив, що вони з колегами часто публікуються в різноманітних виданнях. За останній період лише в міжнародних було опубліковано 12 монографій та 40 наукових статей (з 2008 р.), в українських виданнях ця цифра неменша. За цей ж час докторську дисертацію захистила одна з найкращих протеже Миколи Отаровича, Наталія Олександрівна Водолазька, яка, до речі, стала наймолодшим доктором університету. Професор і далі продовжує набирати собі аспірантів та дипломників, працюючи з ними на благо університету та розвитку науки взагалі.
- Миколо Отаровичу, над чим ви зараз працюєте?
- Зараз у нас є одна велика загально факультетська тема. Ми об’єдналися трьома кафедрами. Таким чином у нас виникла дуже велика тема: «НАНОСИСТЕМИ ТА НАНОВПОРЯДКОВАНІ МАТЕРІАЛИ: ДИЗАЙН, ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОПТИМІЗАЦІЯ УМОВ ВИКОРИСТАННЯ У ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЯХ, МЕДИЦИНІ, АНАЛІЗІ». 
- Які досягнення ви вважаєте найбільш знаковими?
- Важко відзначити щось одне. Я вважаю великим плюсом, що мені вдалося опублікувати оглядову статтю в науковому журналі «Chemical Reviews», який користується певним статусом серед хіміків. Стаття була опублікована в 2013 році і займала 40 сторінок. Також я вважаю важливим публікацію монографії над якою працювали ми з Н.О.Водолазькою. Ця праця підсумовує результати робіт за останнє десятиліття.
Це і багато іншого складає значний внесок Миколая Отаровича в науку. Професор працює в університеті з 1976 року. За цей час Микола Отарович встиг не тільки зробити безліч наукових досліджень, а ще й писав і пише досі для вісника «Харківський університет». Саме Микола Отарович вирішив, що необхідно в кінці кожного випуску зробити історичний розділ та друкувати біографічну інформацію о вчителях, вчених, науковцях нашого університету. Як зазначив сам професор, за довгий час співпраці, університет став для нього не тільки майданчиком для реалізації наукових досягнень, а й справжньою домівкою.
Дуже дякуємо, Миколо Отаровичу, за таку цікаву бесіду і бажаємо Вам подальших успіхів в наукових дослідженнях!


В. ДУБОВА.