Історичний.  Феномен любові...

ВІД РЕДАКЦІЇ. Цього року у рейтингу кафедр гуманітарного профілю усі рекорди побив історичний факультет, виборовши перші позиції. Перше місце дев’ять років поспіль посідає кафедра історіографії, джерелознавства та археології (завідувач проф. С. І. Посохов). Друге з мінімальним відривом від першого - кафедра історії стародавнього світу і середніх віків (проф. С. Б. Сорочан). Вітаємо велику родину найстарішого факультету зі здобутками (свою історію факультет веде з моменту відкриття університету 1805 р.). Давайте разом  дізнаємося, у чому секрет успіху та Феномен Любові до історичного факультету Харківського університету.

Золотий фонд історичного факультету -  його викладачі!

Доц. С. Д. ЛИТОВЧЕНКО, декан історичного факультету:

- Феномен любові існував повсякчас, адже на  історичному факультеті є для цього платформа. Ми маємо можливості друкувати не тільки наукові статті, але і навчальні матеріали для вищих та середніх шкіл. Якщо сукупно візьмемо увесь тираж історичного, побачимо великі обсяги друкованої продукції.  Наступний фактор - профорієнтаційна робота. Це і олімпіади, участь у МАН, турніри європейського рівня тощо в рамках підтримки викладачів історичного факультету. Хочеться окремо підкреслити, що на історичному працює багато поважних викладачів, професорів, знаних істориків - золотий фонд університету. В цьому, безумовно, запорука успіху.

- На Вашу думку, рейтинг кафедр  вірно відображає реальний стан речей?

- Є факти, з якими немає потреби сперечатися. Наприклад,  найбільший обсяг друкованої продукції. Такі рейтинги, приємно відзначити, стимулюють інші кафедри  підняти свій рівень. Так, кафедра історіографії джерелознавства та археології дев»ять років поспіль на першому місці, а інші кафедри рівняються на неї. Така собі добросусідська конкуренція у професійному плані. Кафедра нової та новітньої історії   минулого року «пасла задніх», а нині на шостому місці - і це велика перемога. Це так підбадьорило співробітників кафедри, що вони наступного року замахнулися на перше  місце…

-  Сергію Дмитровичу, Ви - декан успішного факультету. Що збираєтеся втілювати в життя?

- Я недавно став деканом, тому мені дуже важко глобально висловлювати плани. Але, зрозуміло, що є нагальні завдання - збільшення публікацій у виданнях з високим імпакт-фактором. Наразі це важливий напрямок, над яким ми працюємо, адже потрапити гуманітаріям у провідні міжнародні бази досить складно.

За ім’я треба боротися кожного дня

Проф. С. І. ПОСОХОВ, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології:

-  З одного боку, розумію необхідність рейтингів, їх позитивну роль, адже таким чином здійснюється певний контроль та спрямовується робота викладачів. З іншого - я не сприймаю формалізм. На мій погляд, навчання студентів і наукова робота  - це творчий процес, який не можна формалізувати. Це як вірші перекладати в прозу... Один викладач одну і ту ж лекцію може прочитати в різні дні  по-різному. Адже людську душу лінійкою не виміряти. Але є певні моменти, які можна виміряти. Наприклад, деякі кількісні показники. Таким чином  фіксується активність викладачів. Як-от у системі електронного навчання 50% спецкурсів, які там представлені від факультету, розроблені викладачами нашої кафедри. При чому ніхто не примушує витрачати на це час, викладачі самі бачать важливість цієї справи та позитивну реакцію на електронні курси студентського загалу.  Крім того, співробітники кафедри продовжують розширювати коло зав’язків  з ученими вже у професійних соцмережах, як наприклад, Academia.edu. Це також кропітка праця, що вимагає творчості. Робити публікації більш доступними - вимога часу. На цій платформі також виникає добросусідське змагання. Викладачі, учені обмінюються позитивним досвідом. Робота у команді, власне створення команди - підґрунтя успіху. Адже, усі в колективі різні за характером та своїми прагненнями. А коли така команда - колектив професіоналів-однодумців, то це, звичайно, позначається на  авторитеті кафедри в цілому. Можна казати і про особисті досягнення чи нагороди. Так,  23 серпня цього року звання  «Почесний громадянин м. Харкова» отримав співробітник кафедри, директор Центру краєзнавства Сергій Михайлович Куделко. Це високе звання. Зазначу, до речі, що серед викладачів кафедри два директори музеїв - Музею історії університету та Музею археології. Це забезпечує поєднання теорії та практики, не дає цим структурам «замкнутися на собі». І, навпаки,  музеї надають можливості для практичної роботи зі студентами. Адже кафедра забезпечує викладання таких фахово орієнтованих спецкурсів, як архівознавство, пам’яткознавство, музеєзнавство. На кафедрі діють студентські наукові гуртки: з історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін і археологічний.

- Сергію Івановичу, а як пояснити любов студентів до історичного та вашої кафедри?

- Скажу словами Михайла Вороніна: «За ім’я треба боротися кожного дня».  Якщо хтось починає «спочивати на лаврах», то на цьому його рух припиняється.  Кафедру завжди поважали. Так склалося, що тут працювали висококваліфіковані викладачі, талановиті люди. Але одного таланту не достатньо. Потрібно щодня працювати, якщо то творча робота, то вона поглинає. Наразі готуємо до видання третій том «Спогадів про Харківський університет», нещодавно вийшла друком збірка листів видатних людей  до А. Ф. Луньова. У грудні відбудеться майстер-клас (канадський грант) для аспірантів з багатьох українських університетів. Роботи багато!

Наостанок нашої розмови Сергій Іванович ПОСОХОВ пожартував: «Скільки разів наша кафедра посідала І місце поспіль? Дев’ять? Тоді  ще раз треба, щоб було ДЕСЯТЬ. Справа не  у показниках, а в творчій атмосфері на кафедрі, яка дає позитивний результат».

На історичному - добросусідська атмосфера змагання

Проф. С. Б. СОРОЧАН, завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків:

- Після 2011 року практика видачі переможцям сертифікатів перервалася. На мій погляд, це була добра традиція, яку треба поновити. Сертифікат - не просто папірець, це відзнака,  стимул для викладацького складу, до того ж і студентів це примушує до кращого навчання та поваги кафедри.   Ось уже багато років поспіль наша кафедра стабільно займає другу позицію в університетському рейтингу, а першу - кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету. Практично, за складом наші кафедри однакові, але нам завжди не вистачає кілька балів. Однак, я не комплексую з цього приводу… Адже у рейтингу діє просте арифметичне обчислення  середнього математичного. Кількість наукових результатів ділиться на кількість викладачів. На нашій кафедрі працює 9 осіб, причому з них на повну ставку лише троє. Високий рейтинг тому, що 6, 5 ставок, а зроблено більше, ніж у інших. Це об’єктивна реальність.

- Сергію Борисовичу, які головні завдання кафедри? Розкажіть про найважливіші проекти?

- Головна задача - зберегти наші наукові школи. Є дві потужні школи: антична, яку створював нині покійний заслужений професор В. І. Кадеєв, та візантизнавча, перший її представник - корифей історії проф. В. П. Бузескул. Реанімувати візантиністику в університеті було складно, вона зникла в 30-ті рр. ХХ ст. Відродження візантиністки я почав у 80-ті рр., захистив докторську вже як візантиніст.  Стабільно працюємо над двома проектами. Наша кафедра бере найактивнішу участь у видавництві фахового щорічника «Старожитності», який є одночасно органом Харківського історико-археологічного  товариства (ХІАТ) та кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Ми входимо в правління та редколегію.  «Старожитності»  користуються популярністю в усьому світі, видаються 20 років. Наступна наша друкована гордість - перший  в Україні журнал з візантиністки «Нартекс. Byzantina Ukrainensia». Слово «нартекс» - перекладається з грецької як «вхід в храм». Це видання було опубліковане за підтримки Харківської єпархії УПЦ. «Нартекс» - останній містив переклад Оксфордського посібника з візантиністки. Ми заключили договір з Оксфордським університетським видавництвом та зробили внесок за їх ліцензію кілька тисяч фунтів стерлінгів. Це світовий рівень.

- Так в чому ж феномен успіху кафедри, на вашу думку?

- Я сам випускник історичного, закінчив аспірантуру, тут отримав медаль імені В. Н. Каразіна, тому я не уявляю себе без університету. Саме таку школу проходять наші випускники, які продовжують добрі традиції. Ми самі куємо собі кадри. Це і є наш головний секрет.

Наймолодша в університеті кафедра

Проф. В. М. ДУХОПЕЛЬНИКОВ, в. о. завідувача кафедри історії Східної Європи:

- Є спеціальна комісія в університеті, яка визначає рейтинг  кафедр за спеціальними Положеннями та результатами. Тому, за які заслуги кафедри отримують високі бали, питання до комісії. Щодо кафедри історії Східної Європи,  можу назвати головні зміни та власні міркування, чому ми отримали третє місце. Минулого року у нас відбулося «омолодження» кафедри. Наразі наша кафедра - наймолодша в університеті. Кафедра маленька - 5 осіб, з  них є два доктори наук - віком до 50-ти років, -  але знані в Європі та в світі. Також молоді кандидати наук. За рахунок публікацій та конференцій також додається певна кількість балів до рейтингу. Важливі досягнення  викладачів, наприклад, достроковий захист дисертації.  Сергій Сергійович Кушнарьов достроково захистив кандидатську. На жаль, з цього року Міністерство скоротило набір в аспірантуру, тому С. С. Кушнарьов останній аспірант, який вступив три роки тому до кафедри. Ми набирали в аспірантуру вже серйозно підготовлених науковців, своїх учнів, які поступово ставали тут доцентами та професорами, знаними істориками. Тому, важко прогнозувати, як далі буде омолоджуватися наука, якщо немає аспірантів… Зменшується і кількість набору студентів. Спеціально ми не намагаємося когось випередити, просто виконуємо заплановані заходи. Так-от цього року запланували проведення круглого столу у грудні,  присвяченому 200-річчю від дня народження  відомого історика, літератора  М. М. Карамзіна та наступний - у травні також до 250-річчя видатного українського та російського історика, етнографа М. І. Костомарова. Певна кількість балів додається і за рахунок профорієнтаційної роботи - у нас є підшефні школи в Харкові. Наостанок хочеться відмітити, що у нас, на історичному факультеті, склалися добропорядні стосунки між завідувачами кафедр факультету, виходимо із загальних інтересів. За кожним викладачем «закріплено» по два студенти, яким завжди допоможуть та підтримають, так би мовити, ростимо молоде покоління істориків без усілякої конкуренції.

Історичний факультет зберігає традиції, наукові школи!

Проф. С. М. КУДЕЛКО, директор ТронькоЦентру:

- Причин, з яких  усі кафедри історичного факультету вибороли найвищі сходинки у рейтингу, багато. Насамперед, історичний факультет - найстаріший в Україні. Зберігає традиції та не втрачає зв'язок часів. Викладачі історичного не тільки поглинуті викладацькою справою, а й громадськими обов’язками: виступають на ТБ та радіо, пишуть історичні коментарі та нариси до ЗМІ, виїжджають в експедиції, розкопки та конференції.  Факультет зберігає високий потенціал викладачів та наукові школи. Що там кривити душею, останнім часом багато шкіл та напрямків було зруйновано. А історичний факультет Каразінського університету передає поколіннями традиційні наукові школи: археології (Східної Європи та античності), аграрної історії  України (тема історії християнства), історіографії та джерелознавства, Школа болгаристики відома за межами країни. На історичному факультеті велика увага приділяється і молодим науковцям, і вже досвідченим. Такої кількості публікацій, як на історичному, не знайдете ніде. Дуже насичене життя у істориків!

Спілкувалася Ліна ТИМАРСЬКА.