Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Наші студкори

Професор - студкор часопису

ВІД РЕДАКЦІЇ. Наша розповідь про Вікторію Опанасівну САМОХІНУ, доктора філологічних наук, завідувача кафедри англійської філології факультету іноземних мов.  Як відмічає редактор газети О. О. Нерух, не було  в студентські роки активнішого студкора, ніж Вікторія Запорожець. У свої студентські часи вона творила історію альма матер своїми замітками на шпальтах рідної газети «Харківський університет».


Все написане нею в студентстві, ви можете прочитати, піднявши підшивки. Публікацій Вікторії - десятки. Вікторія Опанасівна не жалкує ні про жодну хвилину, витрачену на журналістську роботу. Кінець 70-тих років минулого століття - роки її громадянського зростання, мужніння, відповідального ставлення до справи. Професор відмічає, як багато газета дала їй: знання, професію, навчила спілкуватися з людьми, брати інтерв'ю, наприклад, у відомого на весь світ космонавта Германа Титова. Вона і сьогодні жартує: «не вмивалася довго після того, як Титов поцілував у щічку». У її переліку не лише космонавт Титов, а й письменники, члени «Молодої гвардії», балерина, народна артистка України Світлана Коливанова… Ось її подарунок Вікторії із дарчим написом, а на  фотографії балерина разом із народним артистом Михайлом Лавровським, у головній партії «Лебединого озера».  А вже скільки було тих інтерв’ю зі своїми ровесниками!!! Годі й порахувати. Героями були не лише відмінники, а й двієчники, яким вона разом із газетою намагалася допомогти інтелектуально зростати. Як спеціальний кореспондент газети виїжджала на сільгоспроботи, до студентського будівельного загону в Польщу, де цілий місяць працювала і  спілкувалася зі студентами з Болгарії, Швеції та Німеччини. Робота кореспондента допомагала товаришувати, обмінюватися знаннями, досвідом.

У пам’яті закарбувались робочі моменти у редакції. Часто бувало й так, що в одному номері часопису було по дві-три статті на різні теми. Довелося взяти псевдонім. Олена Олександрівна допомогла з вибором - «З.Вітко». Найвдаліші матеріали В. О. Самохіної були передруковані у провідних українських газетах, таких, як «Правда України», «Вечірній Харків», «Слобожанщина» та ін.

Найбільше Вікторія Опанасівна цінує професіоналізм. А це -  компетентність, креативність, товариськість, порядність.  На її думку, необхідно уміти вийти на контакт з героями, допомогти їм  розкритись. Сьогодні  вона - професіонал своєї справи! А до молоді ставиться з особливим розумінням та теплотою, адже цінує прекрасних, чудових, захоплених людей. Чуйно Вікторія Опанасівна відгукується про студентів своєї кафедри, які із задоволенням займаються журналістською роботою. Адже саме під керівництвом проф. В.О.Самохіної студенти кафедри створили власний друкований орган - газету «Лови момент, студенте». Також В. О. Самохіна пам’ятає і той колектив газети «Харківський університет», частинкою якого вона була, і якого давно немає (світла пам’ять Лолі Мойсеївні Межовій та Тамарі Вікторівні Мигуліній!). Про нинішнього головного редактора університетської газети О. О. Нерух Вікторія Опанасівна відгукується, як про надзвичайно талановиту та енергійну людину, котра завжди була і є надійним товаришем, і вчителем впродовж багатьох років.

Змінилися часи, змінилися люди, а кращі традиції «Харківського університету» - живі!  За майже 35 років викладацької діяльності Вікторії Опанасівні доводилося мати справу з багатьма дописувачами газети, і кожного з них вона відмічає як вихованого, розумного, талановитого та креативного кореспондента.

Віват, Каразінський! Віват його газета!

Дарія СКУБ, другокурсниця відділення української мови та літератури.