Освідчення в коханні

ВІД РЕДАКЦІЇ.  1 січня 2017 року НАША  газета "Харківський університет"  святкує свій 200-й день народження. Кореспонденти часопису звернулися до університетського загалу із щорічним традиційним опитуванням: «Чи можете Ви особисто назвати газету університету своєю газетою?» І чому? Нам відповідають.

Фокусує УНІВЕРСИТЕТ  як явище

Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:

- Для мене газета - це літопис університету, його жива історія. Жива, тому що в ній я зустрічаюся з людьми, яких знаю або про яких чув раніше. Із газети ми дізнаємося про те, як відбувалося становлення університету, як він змінювався. Університетська газета - це специфічне видання. Її не можна прирівнювати до загальнополітичних, тематичних чи вузько фахових видань. Газета справді фокусує в собі університет як явище. У цьому й полягає її головна роль. Мені цікаві матеріали, які розповідають про моїх колег, про знаменні події в нашій alma mater. Можливо, через те, що я вже 50 років перебуваю тут і не уявляю свого життя поза університетом. Попри те, що зараз популярними є різні електронні ЗМІ, приємно потримати в руках паперове видання, розгорнути його, відчути запах друкарської фарби. Бажаю нашій газеті динамічного розвитку та гарних кореспондентів, адже вона є кузнею журналістських кадрів, через неї проходить значна кількість наших студентів. Зичу також вірних друзів і вдячних читачів!

Моя газета

Проф. І. В. КАРПЕНКО, декан філософського факультету:

- Газета «Харківський університет» - це моя газета за трьома ознаками. По-перше, попри те, що я, як декан факультету, а отже член ректорату і член Вченої ради університету, -  в курсі всіх подій, що відбуваються в університеті, проте наша газета має талановиту здатність обирати для оприлюднення найважливіші моменти університетського життя, із яких складається Велика Історія Великого Університету. По-друге, це моя газета через те, що важливі події життя філософського факультету  доволі часто відображаються на її шпальтах: газета часто публікує чудові матеріали про наших викладачів та студентів. І по-третє, інколи на сторінках «Харківського університету» з’являються  матеріали за моїм авторством.

Звичайно, найбільше подобається читати статті про свій факультет. Також цікавлюся історіями із історії університету, історіями тих людей, які працювали у Каразінському раніше. Приємно, коли газета й університет про них згадують. Часто на шпальтах видання публікуються чудові вірші як викладачів, так і студентів, а також матеріали у жанрі есе, що дуже мені до вподоби.

Чим «дихає» університет

Таїсія ЄРОХІНА, студентка філологічного факультету, ЛЖ-31:

- Наша університетська газета - це ніби калейдоскоп, у якому можна роздивитися моменти життя каразінців. Газета нам показує, чим "дихає" університет, чим живе. Мене зацікавлюють матеріали на культурні теми, також із задоволенням (навіть з гордістю) читаю про досягнення університету в науці, спорті тощо. Нашій найкращій газеті я бажаю невичерпних творчих сил, нескінченних інформаційних цікавинок, здоров'я та натхнення редакційному колективові!

Газета з дитинства

Доц. Г. В. ТІТЕНКО, декан екологічного факультету:

- Я не уявляю своєї історії та історії своїх батьків без видання «Харківський університет». Навіть у дитинстві серед домашніх архівних документів пам’ятаю випуски нашої газети, в якій публікувалися вірші моєї матері, коли вона була ще студенткою факультету іноземних мов. Особисто ж моя історія в університеті почалась саме з газети «Харківський університет». Коли вступала до ХНУ імені В. Н. Каразіна, я склала іспит з географії «на відмінно» і, як медалістка, вважалась зарахованою на факультет.  Перше, що зробив тодішній декан (тоді ще) геолого-географічного факультету доц. В. М. ГОРСТКА - це взяв мене за руку і привів до газети «Харківський університет», щоб я дала інтерв’ю як перша студентка-еколог, адже це був перший в університеті набір на нову спеціальність. Я сиділа у редакції, почуваючи себе напружено, бо біля університету на мене чекала мама, щоб дізнатися результати іспиту, а я тим часом давала інтерв’ю. Тому газета супроводжувала мене на всіх етапах: починаючи з кафедри на геолого-географічному і до сьогодні, коли ми вже давно стали окремим факультетом.

Найбільш цікаво читати про досвід інших факультетів, про перемоги та міжнародне співробітництво, про тренінги та інноваційні методи навчання, адже кожен факультет цікавий по-своєму, кожен із них має високий потенціал. Добре, що газета є й в електронному форматі: це дуже зручно.

Зв’язок через простір та час

Олена Василівна МАСЛІЙ, старший викладач кафедри російської мови:

- Університет - це особливе місце, в якому виростають професіонали, формуються непересічні особистості, спроможні на служіння справі, ідеї, суспільству. Наша газета надає можливість об’єднання людей, для яких Харківський університет став долею. Це зв’язок через простір та час. Через буденну метушню та поспіх. Можливість зупинитися на мить та відчути гордість за професійний рівень своїх колег, студентів та випускників, побачити їхню унікальність, особистісну неповторність, цілеспрямованість, яскравість, красу; поміркувати над сучасними проблемами, відбитими в університетській освіті. За це відчуваєш подяку до рідної газети та її співробітників! У газеті цікаво все, бо йдеться про рідну alma mater. Але особливу увагу привертають статті, написані моїми студентами, точніше студентками, бо я теж трішечки долучилася до їхнього професійного зростання, пов’язаного зі стилістикою російської мови. Дуже радію успіхам моїх дівчаток!

Хотілося б побажати «Харківському університету» молодості та наснаги, успіхів та перемог. А ще - тримати руку на пульсі університетського життя, висвітлювати ті питання, які потребують спільного обговорення. Нехай на сторінках нашої газети точаться дискусії, народжується спільне бачення проблем та їх оптимального вирішення.

Єдина газета, яку читаю

Доц. І. В. ГАРЯЧЕВСЬКА, заступник декана з навчальної роботи фізико-енергетичного факультету:

- Скажу навіть більше: це єдина газета, яку я зараз читаю! На інші - в мене зовсім не вистачає часу. На шпальтах «Харківського університету» були матеріали про мій факультет, про найкращу студентську групу, про день відкритих дверей на фізико-енергетичному та про наш квест-турнір. Саме вони мені найбільше й запам’яталися! Бажаю бачити більше статей, присвячених університетським олімпіадам, конференціям та іншим заходам. Добре було б, якщо вони публікувалися перед подією, а не опісля, щоб ми мали змогу розповісти про ці події нашим студентам та запропонувати їм взяти участь.

Наша жива історія

С. С. МАХНОВСЬКИЙ, голова профспілки студентів, аспірантів і докторантів:

- Газета «Харківський університет» - це фактично жива  історія всього нашого навчального закладу за 200 років. Газета розповідає про найважливіші події, які відбуваються в стінах університету. Я не уявляю його життя без газети. Люблю дивитися її свіжі випуски, адже завжди дізнаюся про щось цікаве. Перечитую все від першої до останньої сторінки. У нашої профспілки склалися дуже гарні та продуктивні стосунки із редакцією. Оскільки, гадаю, і там, і там свою справу роблять студенти, молоді люди. І там, і там зацікавлені робити все якомога краще, на благо університетської спільноти. Дуже вдячний за роботу редакційному колективові та його редактору. Бажаю газеті, щоб вона і надалі плідно працювала, не збавляла обертів, розвивалася, враховувала сучасні тенденції. А читачі нехай завжди знаходять час повністю ознайомитися з виданням.

І читаємо, і розповсюджуємо!

Проф. В. І. ЧЕБОТАРЬОВ, Заслужений викладач університету, директор Центру довузівської освіти:

- Я в університеті з 1957 р. і вже майже 60 років читаю газету «Харківський університет»! Звісно ж, за цей час у ній були матеріали й про мене, як про вченого, як про ювіляра та ін. Це не лише моя газета, але й усього Центру довузівської освіти: ми її отримуємо та розповсюджуємо серед наших відвідувачів - абітурієнтів. Найбільш корисним для нас є щорічний перший номер, який традиційно присвячується вступній кампанії. Із заснування Центру, а це вже понад  20 років, ми роздаємо його абітурієнтам. І у цьому році №1 «Харківського університету» як завжди був цікавим та корисним! Запам’ятався й кольоровий випуск № 9. У ньому було багато матеріалів про науку, були й вітання з ювілеєм нашого ректора Віля Савбановича Бакірова, цікавою для мене стала стаття про антарктичну експедицію Андрія Юрійовича Утєвського. Інформативним був №10, у якому  висвітленні особливості вступної кампанії та була інформація про нових проректорів та нових деканів. Містилась там  інформація про ювілей професора Володимира Семеновича Калашника... Тобто я можу сказати, що ми не тільки розповсюджуємо газету серед абітурієнтів, але й самі із задоволенням її читаємо. Вона для нас - настільна газета! Звичайно, хотілося б, щоб у кожному номері була інформація цікава для абітурієнтів, наприклад, невеличка замітка про окремий факультет, де його випускники зможуть працювати та ін.

Кандидатська старшого брата

Проф. С.М. ШУЛЬГА, декан факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем:

- Я познайомився із газетою ще старшокласником - нашій сім’ї надіслали номер з матеріалом про захист кандидатської дисертації старшого брата. А вже студентом я із задоволенням читав кожен новий номер у стінах університету. І сьогодні можу з повним правом  назвати себе активним читачем «Харківського університету». Мені завжди цікаво дізнаватись щось нове про Каразінський. Іноді публікації мають дуже важливе значення, адже можна прочитати  про наукові інтереси своїх колег з інших факультетів і запропонувати їм співпрацю. Газета допомагає студентам виражати власні думки, а також часто стає майданчиком для творчості. Зізнаюсь, що дуже люблю матеріали про свій факультет, а також статті про науку. Вважаю, що газета - це частина нашого рідного університету, і вона приносить користь не лише студентам, але й співробітникам!

Спорт - теж  історія

Доц. В. О. ТЕМЧЕНКО, завідувач кафедри фізичного виховання та спорту, майстер спорту з легкої атлетики:

- Наша газета дуже важлива, адже вона всебічно висвітлює  життя університету. Я люблю читати різні матеріали - і думки студентів на різні теми, і довідки з історії.  Хотілося б частіше бачити наших журналістів на спортивних подіях, адже перемоги наших студентів на конкурсах та змаганнях - це також частина історії університету. Хочу побажати співробітникам нашого ЗМІ розвивати свої професійні якості та  бути оперативними.

До душі - про вчителів

Доц. П. С. КАБАЛЯНЦ, заступник декана з наукової роботи факультету математики та інформатики :

- Газета «Харківський університет» необхідна як студентам, так і співробітникам, адже вона допомагає дізнатися, що цікавого взагалі відбувається в стінах Каразінського. Мені завжди подобається читати матеріали про історію університету, а особливо мені припали до душі матеріали, в яких згадуються шкільні вчителі наших кращих студентів. Хотілося, щоб в газеті була постійна рубрика, де буде представлена творчість наших студентів і викладачів, час від часу такі матеріали в газеті з'являються, але в основному - це вірші... Згадую розповідь про рок-групу, яка мені запам’яталася.

У ногу з часом

Проф. О. Ф. ТИРНОВ, голова Первинної профспілкової організації співробітників, лауреат Державної премії України, лауреат премії імені С. Я. Брауде НАН України, Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України:

- Газета - це невід’ємна частина університету. Без неї Каразінський не виглядав би так гарно. Зі сторінок «Харківського університету» ми дізнаємося про видатні імена учених, викладачів, ветеранів, студентів. Тож усе, що робить газета, має також велике виховне значення. Хотілося б, щоб ця кругла дата була не крапкою, а чудовою комою у житті університетського видання. Оскільки газета різнопланова, то кожен знайде для себе цікавий матеріал. «Харківський університет» йде в ногу з часом. Бажаємо колективу творчого натхнення! Так тримати!

Молодості та студентського запалу

Проф. Н. П. КРЕЙДУН, декан факультету психології:

- Газета «Харківський університет» - незамінне джерело інформації про життя нашої масштабної та багатої на досягнення університетської спільноти. Для мене газета - це, перш за все, люди, які робили газету і з якими мені випало щастя спілкуватися. Це редактори Луїза Мойсеївна Межова та Олена Олександрівна Нерух, кореспондент Тамара Вікторівна  Мігуліна, фотограф Євген Симоновський. Мені здається, що тут сконцентроване усе найкраще, що є в університеті: з чудовим почуттям гумору Лола Мойсеївна, скрупульозна і серйозна Олена Олександрівна, відкрита до усього, здатна зрозуміти і фізику, і лірику Тамара Вікторівна. Цей колектив трудився разом упродовж 30 років, утверджуючи нетлінні цінності, з якими ми досі зустрічаємося на сторінках підшивок газети… Жодні технічні засоби, жодні гаджети не  замінять «живої» газети, того занурення у життя улюбленого Університету, яке вона дає. Бажаю, щоб попереду було ще багато таких солідних ювілеїв. А ще, враховуючи поважний вік «Харківського університету», зичу не втрачати молодості та студентського запалу.

Марка університету

М. В. ПРОЦЕНКО, викладач медичного факультету, заступник директора Центру краєзнавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна:

- Університетська газета - літопис навчального закладу, тому що в ній записується хроніка подій. Адже щось згодом забувається, а завдяки газеті пам’ять про ці події зберігається. Газета - це також марка університету, його ім’я. А наше видання - одне з найстаріших вузівських газет. Найбільше привертають мою увагу цікаві статті на історичні сюжети, матеріали про видатних професорів, про життя студентів, у тому числі, першокурсників та їхні досягнення. Бажаю газеті в наш нелегкий час, як кажуть, «триматися на плаву» і продовжувати працювати, виходити на новий рівень. Оскільки нині більш популярні інтернет-видання, то потрібно донести до спільноті про електронну версію газети. Тоді той, хто не має змоги ознайомитися з паперовим номером, побачить його на сайті.

Дайджест новин

Доц. Л. В. БЄЛЯЄВА, викладач медичного факультету:

- Перш за все, мене цікавлять «свіжі» новини, результати проведених конференцій, кадрові зміни, події з життя студентів. Газета - це дайджест новин за місяць. Наприклад, є така рубрика «Мить». У газеті описуються заходи, які відбуваються в університеті, які стосуються не лише студентів, а й професорсько-викладацького складу. Це живе видання, в якому відображаються різні аспекти діяльності університету. Нехай газета й надалі розвивається і випускає ще більше актуальних матеріалів.

Рідна і близька

С. О. ТАРАСОВА, викладач кафедри англійської філології:

- «Газета «Харківський університет» завжди для мене асоціюється з чимось рідним і близьким, адже читаючи її, ти поринаєш з головою у вир університетського життя. Тут є все: інтерв'ю, новини, перемоги, розчарування, поради  та багато іншого. Сьогодні  - це унікальне видання зі своїми традиціями і невичерпним потенціалом. Творчий підхід до справи, динамічний стиль роботи, увага до нових ідей відрізняють її від інших. Рубрики в газеті різнопланові, але особливо мені подобається читати інтерв'ю з працівниками університету, науковими співробітниками та студентами. У них можна знайти відповіді на багато питань, які я зараз ставлю собі як молодий викладач. Можна  набратися досвіду, доторкнутися до життя інших людей, багато з яких є прикладом, і, звичайно, почути студентів, стати до них ближче. Найбільше запам'ятався матеріал про Миколу Олексійовича Азарєнкова, в якому він розповідав про свій життєвий шлях. Ще з початку роботи в студентському науковому товаристві, я знала, що Микола Олексійович - цікава особистість, але про його багатогранність і широту інтересів я дізналася завдяки нашій газеті. Доповнити хотілося б побажаннями: успіхів, моря натхнення, красномовства і багатства ідей! Віват Каразінський і його газета!

Лаконічний і достовірний спосіб

Владислав ХРАМЦОВ, студент денного відділення фізичного факультету та заочного відділення журналістики філфаку:

- В Університеті сотні викладачів навчають десяток-другий тисяч студентів  - і очевидно, що серед них усіх знайдуться люди, гідні інтересу суспільства. Наша газета - це якраз той лаконічний і достовірний спосіб дізнатися якомога більше саме про цих людей і їх діяльність. Для мене це і є основною дефініцією університетської публіцистики - метод чітко і коротко показати цікаві події андеграунду ХНУ. Що запам'яталося? В одному з випусків була стаття про кращі групи університету. Це група фізико-технічного факультету, до якої входять фізики, випускники фізмат ліцею №27; ці хлопці виграли золото на студентському турнірі фізиків два сезони тому. Так, я непогано знав їх, і дізнатися більше було дуже цікаво. Вітаю і газету, і своїх колег із ювілеєм. Бажаю всіляких гараздів!

Хай живе Каразінське «слово»!

Віктор НЕМЧЕНКО, п'ятикурсник історичного факультету, група ІС-51:

- Це моя газета, бо це мій Університет! Там пишуть про мій факультет, про моїх уже рідних викладачів, часто мої ж викладачі. Крім того, у газеті працюють дорогі мені люди. Саме газета нагадує нам, що університет один із найкращих, що, попри всі проблеми й негаразди, ми розвиваємось, досягаяємо нових рубежів, гідно тримаємо горде звання першого університету Наддніпрянщини. Хай живе Каразінський та його «слово»!

Класичний у всьому!

Сергій ЖИДКОВ, студент 5 курсу історичного факультету:

- Мій ВУЗ - моя газета! Незважаючи на «еру Інтернету», класичний ВУЗ залишається класичним у всьому. Як і 200 років тому, університетська газета - це, перш за все, інформаційний вісник із життя «Каразінського». На її сторінках студенти можуть апробувати свій письменницький, журналістський хист, що робить видання гарним «майданчиком» кар’єрного зростання. З кожним номером ми дізнаємося про різноманітні аспекти громадського та науково-освітнього характеру. Особливий інтерес викликають повідомлення про будні різних факультетів, що свідчить про комунікаційну функцію видання. Тим самим, газета є яскравим свідченням єдності університетської спільноти... Із святом, Газето!

В екосистемі університету

Доц. Н. В. МАКСИМЕНКО, заступник декана з навчальної роботи екологічного факультету:

- З нетерпінням чекаю виходу кожного номеру, адже «Харківський університет», кажучи екологічно, є сполучним компонентом в екосистемі університету. Газета містить не просто інформацію про подію, яка сталася у житті Каразінського або про окремого члена його колективу, а супроводжує її роздумами, міркуваннями, коментарями, що особливо є цінним. А найбільше подобаються тематичні інтерв’ю представників різних факультетів. Дуже цікаво читати біографічні статті та дізнаватися щось нове про знайомих тобі людей. Бажаю газеті подальшого процвітання та креативу!

Газета мого університету

Доц. М. М. ЮНАКОВ, заступник декана з навчальної роботи, фізико-технічного факультету:

- Газета "Харківський університет" - це газета мого університету, а отже і моя газета. Тут колись була і про мене замітка.  Найбільше сподобався номер, присвячений  9-му Травня. Завжди з цікавістю з року в рік читаю саме його! А у наступному номері хотів би прочитати матеріал про перспективи розвитку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, особливо фізико-математичного напряму.

Постійний читач із 1969 р.

Проф. С. М. КУДЕЛКО, кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету, директор Центру Краєзнавства ім. академіка П. Т. Тронька:

- Якщо це мій університет, мій факультет, моя кафедра, значить і моя газета! Намагаюся не пропускати жодного номеру, читаю кожен матеріал, а особливо той, який стосується нашого факультету, знайомих мені колег з інших факультетів чи взагалі загальноуніверситетську інформацію. Інколи я й сам пишу замітки до газети.

Є постійним читачем з тих часів, коли редакція знаходилась у 12 корпусі на 3 поверсі, тобто ще з 1969 року. Знав декількох редакторів, кореспондентів, які працювали протягом цього часу. Вважаю, що газета дуже якісна - вона повністю відображає університетське життя. Звичайно, умістити великий обсяг інформації у газетні шпальти важко, але це точно не про «Харківський університет».

Сподіваюся, найближчим часом ми переведемо газету у цифровий формат, щоб наступне покоління могло бачити номера з тих часів і до сьогодні. Газета - джерело всієї історії університету. Також мені б дуже хотілося побачити нову брошуру, як колись було зроблено до 70-річчя університету, адже газета й справді гідна цього!

Університетська традиція

П. В. ЄФІМОВ, заступник декана хімічного факультету з навчальної роботи:

- Газета з такими традиціями, як у нашому університеті, безперечно, дуже важлива. Вона повинна бути, зберігати і наслідувати ці традиції. Мені завжди цікаво читати про події, які відбуваються в університеті, адже багато чого можна черпати з історії Каразінського. Я хімік, і тому для мене важко уявити «життя» людей, які навчаються на гуманітарних спеціальностях, саме тому я із захопленістю читаю матеріали про всі гуманітарні факультети. Також викладачеві завжди цікаво читати про життя студентів, адже в університеті багато учнів, які цікаві самі по собі: мають незвичні хобі, виступають на конференціях, беруть участь в олімпіадах.

Для мене - корисна

Проф. В. І. КОРОБОВ, завідуючий кафедрою прикладної математики:

- У 1957 році, коли я навчався на першому курсі, був кореспондентом нашої університетської газети. Для мене вона не тільки цікава, але й корисна: мене захоплюють історичні факти про факультети та університет, адже історія, на жаль, губиться. Багато студентів взагалі не знають про викладачів, які «вписали свою сторінку»  в історії ХНУ. Завжди актуальні матеріали про студентство та їх проблеми: соціально важливі теми гуртожитків, стипендій… Завжди читаю про успішних студентів, тому що далеко не завжди викладачі знають, які цікаві люди в них навчаються, не знають якими вони були школярами, чим захоплюються, як проводять час. Окрім дійсних студентів подобаються матеріали про наших випускників: цікаво дізнатися як вони живуть, працюють, чим займаються. Газета, безперечно, потрібна університету, я, наприклад, віддаю перевагу як друкованим книгам, так і друкованим газетам. Тому до Дня Народження газети хочеться побажати творчого натхнення, процвітання, розвитку та більше зустрічей з цікавими людьми.

Вірність традиціям

Доц. П. Т. ГУСЄВА, заступник декана факультету іноземних мов, вчений секретар ради факультету:

- Моє знайомство з газетою відбулося на третьому курсі. Разом з іншими студентами факультету іноземних мов влітку я була на стажуванні у Німеччині (тоді НДР), а коли ми повернулися, інформацію про цю поїздку - роботу зі школярами у літньому таборі відпочинку в горах Гарцу було опубліковано в нашій газеті. З тих пір я є читачем газети «Харківський університет» і можу зробити висновок, що редакція вірна своїм традиціям - у нашій газеті оперативно з’являється цікава та актуальна інформація. Дуже важливо, що газета відгукується на важливі події, що робить її корисною і для керівництва, і для викладачів, і для студентів. У «Харківському університеті» всі сюжети гармонічно та логічно пов’язані, висвітлюючи всі сфери інтересів її читачів, і, таким чином, газета є дієвою і необхідною складовою університетського життя. Кожний випуск газети є й традиційним ,і , в той же час особливим. Таким запам’ятався мені номер газети, де був матеріал з доповіддю проф. С.І. ПОСОХОВА про історію університету, щоб мати можливість за нагоди використовувати цікаві факти з цього матеріалу, я зберегла номер. Навіть не знаю, чого б побажати газеті? Дякую за прекрасне університетське видання.

Обличчя нашого університету!

Проф. А. Н НЕКОС, завідувач кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти:

- Мені приємно читати газету, бо в ній зібрано усе університетське життя! Особливо люблю святкові кольорові видання і матеріали про успіхи колег, а найбільше запам’яталися чудові замітки про студентські весілля та успішних першокурсників. Окремо хочу подякувати редакторові О.О.Нерух, яка вкладає душу у кожен номер! Можу з гордістю сказати, що газета - це обличчя нашого університету!

Люблю читати університетську газету

Катерина БОБРИШЕВА, третьокурсниця групи ЯЯ-31 факультету іноземних мов:

- Люблю читати університетську газету, бо там зібрано усі події нашого вузу. Можна дізнатись про досягнення професорів, про успіхи студентів, про різні свята та конкурси. Особливо мене цікавлять матеріали про наш факультет, бо дуже приємно читати про своїх чудових викладачів і класних студентів! В газеті багато тематичних рубрик, різноманітність жанрів: є і замітки, і справжні великі статті, і навіть фотозвіти, тож гадаю, змінювати нічого не треба. Бажаю успіхів і творчого натхнення усім співробітникам редакції!

Віддзеркалення університетського життя

Проф. І. О. ГІРКА, декан фізико-технічного факультету, голова Громадської ради редакції газети «Харківський університет»:

-  Скільки себе пам’ятаю в університеті, поруч була газета "Харківський університет": з неї дізнаюся про приємне та про сумне. Газета - віддзеркалення університетського життя. Тут пишуть про моїх колег, які давно вже стали для мене родиною. Тут і про студента-відмінника фізтеху Ігоря Гірку писали. Що мені запам’яталося з останніх публікацій? Очевидно, міркування проректора академіка Азарєнкова М.О. про долю університетської науки. Щоб  мені  хотілося побачити у наступному номері газети? Гадаю, вітання університетській громаді з приводу чергової Державної премії в галузі науки і техніки співробітникам університету або іншої державної нагороди…

Стаття про мене

Артем РИЖОВ, п`ятикурсник кафедри теоретичної ядерної фізики:

- З цікавістю прочитав статтю про мене, яка була опублікована у 7-му номері газети «Харківський університет» за  2016 р. Вона була присвячена тому, що я отримав стипендію імені О. І. Ахієзера.

Зберігаю номер газети

Проф. К. Е. НЄМЧЕНКО, декан фізико-енергетичного факультету:

- Так,  газета "Харківський університет" - це моя  газета. Адже саме з номера цієї газети почалася моя університетська біографія: його мені прислали, коли я був випускником середньої школи. Так я дізнався про Харківський університет. Цей номер я й зараз зберігаю. Крім того, саме ця газета цікавилася нашим побутом та навчанням, після того, як ми повернулися з армії. Які матеріали про себе  пам`ятаю? Про декана Нємченка під рубрикою «А який у Вас декан?» Багато статей про наш  факультет… Запам'яталася стаття "Наука в Харківському університеті" проректора академіка Азарєнкова М.О. з 9-го номера 2016 р. Хотілося б побачити на шпальтах університетської газети матеріал про сучасну програму підготовки спеціалістів на фізико-енергетичному факультеті.

Періодично читаю

Доц. А. П. ГУСЛЄВ, заступник декана з виховної роботи факультету МЕО і ТБ:

- Періодично читаю. Кольоровий номер навіть лежить на моєму робочому столі. Періодично, тому що, на мою думку, недостатньо висвітлюються всі аспекти університетського життя. Мало уваги приділяється студентським подіям, які відбуваються у місті, на факультетах. Безперечно газета потрібна! Але я порадив би, більше розвивати її у соціальних мережах, це дозволило б привернути увагу студентів та деяких викладачів.

Про команду каразінців

О. А. ЧИЧИНА, аспірант, викладач кафедри міжнародних економічних відносин:

- Впевнено можу сказати, що газета - моя! Це газета моїх однодумців, яка зберігає у собі усі традиції, таємниці, відкриття та новини університету. Цікаво читати у газеті про людей, які тебе оточують практично кожного дня. Дуже приємно дізнаватися про відкриття та досягнення твоєї команди - команди каразінців. Мені подобається знайомитися з новими людьми завдяки газеті, яка розширює моє коло знайомств. Чи писала газета про мене? Так. Від конкурсу "Міс Університет" до стипендії Кабінету Міністрів України - ось такі різнопланові матеріали виходили про мене. Із останніх можу виділити статтю «Проактивна позиція - запорука успіху!», яка була надрукована у 13-му номері газети за 2015 р. З останніх номерів запам'яталися найбільше розповіді про експедицію до Антарктиди! Дуже приємно читати про те, як наші викладачі пізнають світ. Крім того, мені подобаються рубрики "Пишаємося" та "Жінки Університету". Цікаво розкривати для себе людей з іншого боку.  Мене завжди цікавлять унікальні історії наших викладачів, студентів, керівництва.

День народження нашого «Харківського університету» разом із усіма відзначали наші студентські кореспонденти Карина БОНДАР, Даша КАЛЬНІЦЬКА,  Аліна ОРЛОВА, Аліна СПАСІБКО, Люда ЩЕРБАК, Оля ЯКОВЧЕНКО.