Субота, квітня 20, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Актова лекція

«Унікальний КЛАСИЧНИЙ університет» -  академік  В.С. БАКІРОВ, ректор:

- Ви вступили  до КЛАСИЧНОГО університету.  Це - унікальне місце, де під одним дахом збираються представники усіх наук, які намагаються охопити світ у його цілісності. Університет створює неповторну інтелектуальну ауру, де фізик спілкується з філологом, юрист обговорює проблеми з медиком…  Перед входом до Головного корпусу стоять бюсти трьох Нобелівських лауреатів, пов’язаних із Харківським університетом. Так склалося, що кожен з них уособлює пізнання одного з аспектів Всесвіту: Лев Ландау представляє фізику, Ілля Мечников - біологію, а Саймон Кузнець - економіку.

Класичний університет має пройти довгу історичну дистанцію, має сформувати багато наукових шкіл, зробити величезний внесок у національну та світову культуру і освіту. Тут не просто передають готові знання! І викладачі, і студенти беруть активну участь у процесі наукового пошуку. Ваша місія - дуже відповідальна: використовувати надбання попередників і відкривати нові горизонти наукового, культурного розвитку».

 

«Освіта -  не послуга, а вміння працювати, міркувати, шукати істину!» - проф. Ю. В. ХОЛІН, перший проректор:

- Вітаю вас з правильним вибором правильної спеціальності та правильного університету! …Сьогодні університет налічує 18 тисяч студентів, із них - три тисячі іноземних слухачів. Працює понад чотири тисячі співробітників, а викладачів - близько двох тисяч. Ми маємо 20 факультетів, НДІ астрономії, хімії, дослідний центр соціально-гуманітарних наук, Ботанічний сад, Музей природи... Каразінський складається з 43 об'єктів загальною площею 240 тис. кв. м.: Головний та Північний корпуси, економічний факультет, фізико-технічний факультет в с. П'ятихатки, біостанція, бази практик, табір «Фігуровка». У навчальних корпусах довжина коридору становить аж 60 кілометрів. Сподіваюся, що влітку наступного року на пров. Отакара Яроша, поруч зі студентськими гуртожитками, відкриється студентський корпус. Це місце, де студент зможе відпочити. Плануємо зробити сучасний парк, обладнаний багатьма комп’ютерами, де студенти зможуть займатися ІТ-технологіями. Вірю, що у стінах альма матер ви будете почувати себе зручно. Пам’ятайте, що освіта - це не послуга, а вміння працювати, міркувати, шукати істину, це те, що в університеті ви обов'язково здобудете. Успіхів вам!

 

«Все починається з науки!» - академік М. О. АЗАРЄНКОВ, проректор:

- Все починається з науки, тому організація навчального процесу ґрунтується на наукових дослідженнях. З Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна пов’язано життя багатьох видатних математиків та фізиків: М.В.Остроградського, О.М.Ляпунова, В.О.Стєклова, С.Н.Бернштейна, А.В.Погорєлова, А.И.Стойковича, К.Д.Синельникова, І.М. Ліфшиця та багато ін. В університеті і зараз працюють видатні  науковці, як Академік Національної академії наук України математик В.О. Марченко.

У тридцятих роках минулого століття за якістю наукового обладнання наш університет був одним з найкращих, тому і результати були неабиякими. Зароджувалась фізика низьких температур, проводилися дослідження в галузі ядерної фізики, створювались нові кафедри, зростала кількість наукових кадрів вищої кваліфікації. І сьогодні  головними науками в Каразінському  університеті залишаються математика, фізика та біологія.

Пам’ятайте, що студентство - це найкращі роки. Тут ви зустрінете людей, схожих за інтересами. Найкраща порада від мене - не зволікати, завчасно виконувати всі завдання!

 

«Нова сторінка біографії» - доц. О. І. ДАВИДОВ, декан економічного факультету:

- Сьогодні ви відкриваєте для себе нову сторінку біографії, стаєте частиною університету. Тут матимете змогу помножувати свої знання та використовувати їх на благо країни. Впевнений, що в результаті навчання ви станете не тільки конкурентоспроможними спеціалістами, а й успішними людьми. Понад 200 років тому в Імператорському Харківському університеті студентам почали викладати економічні дисципліни. З ім'ям Харківського університету пов'язані імена видатних учених-економістів - лауреата Нобелевської премії Саймона С. КУЗНЕЦЯ, М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО, О. Г. ЛІБЕРМАНА, М. М. АЛЕКСЄЄНКО і багатьох ін. Економічний факультет як структурний підрозділ університету оформився  в 1933 році. Тоді на І курс вступило 499 студентів, з них - 56 на економічний факультет. Нині на економіку прийшло понад 230 студентів. Класична економічна освіта - цінність назавжди!

 

«Спочатку було слово…» - доц. В. А. МАРИНЧАК:

- Почати варто з того, що на кафедрах філологічного факультету безліч фахівців з різних філологічних профілів: починаючи з лінгвістики та журналістики, і закінчуючи класичним відділенням, але всі вони, перш за все, є філологами. Філологія накладає на людей серйозний відбиток і з першого ж дня в стінах університету я хочу порекомендувати вам найбільш філологічний роман в історії літератури - «Гра в бісер» Германа Гессе, саме за цей твір автор отримав Нобелівську премію в галузі літератури.

Також хочу познайомити вас з постаттю людини, яка все життя присвятила філології - Сергій Сергійович АВІРЕНЦЕВ. Він казав, що існує тільки дві науки, які починаються зі слова кохання - філологія і філософія. У своїх статтях він розкриває сенс любові до слова. Як представник мовної кафедри, хочу звернути увагу на те, що слово «любов» є в усіх мовах. І саме любов до слова, безперечно, буде вашою головною пристрастю на найближчі чотири роки навчання. Ми сподіваємося, що нове покоління філологів навчиться передавати ті нюанси, які одним словом не передаються».

 

Актові лекції слухали наші студкори: К. БОНДАР,  А. ОРЛОВА, О. ЯКОВЧЕНКО, А. СПАСІБКО.