Вівторок, листопада 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нагороди

Спадкоємність університетських традицій


ВІД РЕДАКЦІЇ. Премією НАН України імені К. Д. Синельникова нагородили професора кафедри теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О.І.Ахієзера, заслуженого професора Харківського національного університету, доктора фізико-математичних наук Юрія Анатолійовича БЕРЕЖНОГО. У травні  йому також присвоїли почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

До редакції завітав фізик, з яким ми говоримо про його учнів, учителів, наукову справу… Серйозну, академічну премію Юрію Анатолійовичу присудили за цикл робіт «Теорія дифракційних ядерних процесів».

Він робив дослідження разом зі своїми учнями, випускниками фізико-технічного факультету В. П. Михайлюком (Інститут ядерних досліджень НАНУ) та В. В. Пилипенком (Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут). «Сумісно ми  працюємо близько сорока років, маю надію, що продовжуватимемо і надалі, - говорить Юрій Анатолійович. - Ми - фізики-теоретики, пишемо формули, порівнюємо їх  із експериментальними даними. Можна застосовувати наші надбання для пояснення експериментів, планування майбутніх дослідів».

Роботи з циклу «Теорія дифракційних ядерних процесів» науковці опублікували у поважних журналах з фізики, які мають високі рейтинги - «Physical Review» та «International Journal of Modern Physics». До циклу входить і монографія, надрукована у  академічному видавництві «Наукова думка».

Я слухала і переконувалася, що Юрій Анатолійович - справжній приклад того, як університетські традиції передаються із покоління в покоління. У 1953-1958 роках навчався на секретному (закритому) ядерному відділенні фізико-математичного факультету нашого університету. «У той час ядерна фізика була дуже перспективною галуззю науки, проводили масштабні дослідження, будували прискорювачі», - згадує вчений. Після закінчення університету БЕРЕЖНОЙ більше 20 років працював у Харківському фізико-технічному інституті, потім повернувся до альма матер і понад 30 років очолював кафедру теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера  фізико-технічного факультету. Зараз викладає на рідній кафедрі та займається наукою. За свою кар’єру написав17 підручників і монографій та понад 260 наукових робіт в галузях ядерної фізики, історії та філософії науки. Виховав 13 кандидатів і 7 докторів наук - знаних в Україні та за її межами вчених. «Дуже приємно спостерігати, як учень доростає до гідного поваги рівня, стає хорошим спеціалістом.  Коли працюєш з молодими людьми, треба велике терпіння, щоб у них не зник потяг до науки. Спочатку ставиш неважкі завдання, поступово - все складніші, і робота налагоджується, починається наукова співпраця. Так працювали і мої учителі».

А вчителями Юрія Анатолійовича були О. І. Ахієзер та О. Г. Ситенко. Професор згадує про роки їхньої дружби та співробітництва: «Наставники допомогли мені сформуватися як  вченому. Вони були дуже цікавими і як люди, і як науковці».

Цього року Юрій Анатолійович отримав не тільки премію НАН України імені К. Д. Синельникова, а й удостоївся почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Має й іншу престижну нагороду, яку отримав одночасно зі своїм учителем О. І. Ахієзером - премію НАН України імені О. С. Давидова. Проф. Ю.А.БЕРЕЖНОЙ: «Ви знаєте, я завжди жартую, що звання та наукові ступені - це для відділу бухгалтерії, а людина має працювати. Мені приємно, що мої наукові заслуги відзначили, я вдячний, і ректору,  і університету за таке хороше ставлення. Моє життя - це заняття наукою, це моє кредо, моя основа».

Я. ЛІБРА.