Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам’ять

Ігор Дмитрович ЧУЄШОВ


Видатний університетський учений пішов від  нас у вічність: втрата безмірно важка і несподівана.  У стінах рідного Харківського університету Ігор Дмитрович пройшов  шлях від асистента (1973) до доктора фізико-математичних наук (1990), професора, член-кореспондента НАН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2010), завідувача кафедри математичної фізики та обчислювальної математики (2001).

Видатний учений Ігор Дмитрович увійшов в історію як автор методів локалізації глобальних атракторів, побудував загальну теорію визначальних функціоналів для нескінченновимірних дисипативних динамічних систем,  розв’язав проблему Ч. Фояша щодо можливості включення методу визначальних мод і вузлів до ширшого підходу, розв’язав низку важливих проблем, пов’язаних з нелінійними (стохастичними і детерміністськими) рівняннями в часткових похідних, що виникають в сучасному природознавстві, ініціював декілька нових напрямів у якісній теорії дисипативних динамічних систем. Ігор Дмитрович також розв’язав проблему, яку поставив у 1950-х роках І. І. Ворович (а наприкінці 1960-х років повторно відзначив Ж. Л. Ліонс), про існування та єдиність глобальних розв’язків системи рівнянь Кармана. І.Д.Чуєшов заснував теорію монотонних стохастичних динамічних систем, отримав основоположні результати щодо структури випадкових атракторів, запровадив важливе поняття напіврівноважного стану монотонної стохастичної системи. Розробив новий загальний підхід, за допомогою якого, по-перше, виділяють ситуації, у яких атрактори не випадкові, а по-друге, точно обчислюють відповідні ляпуновські експоненти. Його важливі результати стосовно єдиності інваріантних мір для стохастичних збурень тривимірних рівнянь Нав’є-Стокса в тонких областях дають принципову можливість використати методи двовимірної стохастичної гідродинаміки для опису явища турбулентності в деяких тривимірних системах. Розроблений ним метод квазі-стійкості дозволяє доводити існування та скінченовимірність глобальних атракторів для широкого кола задач математичної фізики.

Автор та  співавтор понад 100 праць, у тому числі п‘ятьох монографій. Всі монографії видані англійською мовою (в таких відомих видавництвах як Springer, Американське математичне товариство, тощо) та визнані багатьма відомими школами математичної фізики далеко поза межами нашої країни. Світла людина. Ігор Дмитрович назавжди залишиться у нашій пам’яті.