Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Мить. Літо-2016

Унікальна знахідка каразінських археологів


Працівники Музею археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна спільно з представниками заповідника «Більськ» під час розкопок Більського городища в Котелевському районі Полтавської області знайшли приблизно 30 золотих виробів скіфського періоду. Слово Станіславу Анатолійовичу ЗАДНІКОВУ, кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику Музею археології:


- Розкопки відбувалися у межах археологічної практики Каразінського університету, керівником якої була Ірина Борисівна Шрамко, директор Музею археології. Розкопки проходять щорічно на Більському городищі, яке складається з трьох укріплених поселень: Куземинського, Західного Більського та Східного Більського. Цього року ми спочатку провели розкопки на Східному Більському поселенні, де знайшли цікаву унікальну статуетку - реалістично зображену вівцю. Потім продовжили розкопки на Західному Більському поселенні. Наприкінці у нас залишився тиждень на те, щоб провести спільні археологічні розкопки зі співробітниками історико-культурного заповідника «Більськ». Заплановано було дослідити курган на могильнику Скоробір, нам це вдалося не відразу, навіть трактор зламався.  За декілька днів до закінчення експедиції ми все ж почали розкопки.  Курган був невисоким, приблизно 20 сантиметрів заввишки, як виявилось, його вже розграбували ще в давні часи. Ми побачили на ньому так звану «грабіжницьку пляму» і навіть не сподівалися знайти хоча б що-небудь. Але в передостанній день у похованні VII ст. до н.е. ми виявили  золоті прикраси!


- Наскільки часто трапляються подібні знахідки?


- Кожного року ми щось знаходимо під час розкопок, трапляються й унікальні речі, але вони менше привертають до себе увагу громадськості ніж золоті вироби. Наприклад, ми знаходили й унікальні вироби з кістки, бронзи, кераміки. Звісно ж, золото ми знаходимо не кожного року. На моїй практиці це трапилося лише вдруге. Вперше я у 2013 р. знайшов малесеньку бляшку, яка нашивається на одяг. Цього разу ми знайшли безліч бляшок декількох видів, були серед них  із зображенням гірського козла, квітів, були такі, що приклеювалися, та такі, що нашивалися. Унікальною знахідкою стала підвіска у формі краплі від золотої діадеми, подібні їй знаходили лише на Кавказі. У неї припаяне вушко, що свідчить про її немісцеве походження. Її виробляли скоріш за все кавказькі майстри. Безперечно поховання, яке ми досліджували, було жіночим, на це вказує наявність намист з різних матеріалів. Усі знахідки з цього комплексу зараз зберігаються у нашому Музеї археології. Протягом декількох місяців отримані під час розкопок матеріали будуть оброблятися різними спеціалістами, а навесні наступного року речі з кургану згідно домовленостей будуть передані до фондів історико-культурного заповідника «Більськ». Проте таке важливе відкриття каразінських археологів безумовно знайде відображення й в нашій експозиції. За матеріалами розкопок буде підготовлена наукова публікація.
Восени в Музеї археології працюватиме виставка, де кожний бажаючий зможе на власні очі побачити золото скіфів!


Л. ЩЕРБАК.

 

 


Гербарій Каразінського університету


занесено до найбільшої у світі бази даних JSTOR. Він містить велику кількість унікальних матеріалів, які відносяться до автентичного і типового матеріалу. Саме за їх зразками було описано нові для науки види рослин, грибів і лишайників відомими європейськими вченими XIX–XX століть.  Початок  Гербарію Каразінського університету поклав у 1804 році перший завідувач кафедри природничої історії та ботаніки Франц Делявінь, який привіз з Європи 600 гербарних листів. Офіційною ж датою заснування CWU є 1825 рік. Куратор  унікального гербарію, доцент кафедри ботаніки та екології рослин біологічного факультету Юрій Гарійович ГАМУЛЯ:


- Гербарій нашого університету (CWU) входить  до переліку об’єктів Національного надбання України як унікальне наукове зібрання гербарних матеріалів. Наукова робота з виявлення аутентичного матеріалу в гербарії CWU проводиться спільно з Інститутом ботаніки ім. Н.Г. Холодного НАН України та Національним гербарієм України у межах міжнародного проекту з оцифровки зображень за допомогою спеціального сканеру. Цей проект було розгорнуто в Україні за підсумками 1-ї Всеукраїнської наради «Herbarium digitizathion and management», яка проходила в Інституті ботаніки у квітні 2011 р. За  п’ять років було оброблено значну кількість матеріалів, серед яких були виявлені унікальні екземпляри, що мають виключну наукову цінність як аутентичні матеріали нових для науки таксонів. Але саме у цьому році наші екземпляри були внесені до бази JSTOR!


На даний момент у даній базі у розділі «Global plants: type collection» містяться 55 унікальних екземплярів, що відносяться до 24 таксонів та зберігаються у гербарії Каразінського університету. Матеріали, розміщенні на сайті JSTOR, - це зображення екземплярів гербарію, відскановані на спеціальному обладнанні Herbscan, наданому Україні та працюючому на базі Національного гербарію України. Кожне з зображень має розмір приблизно 200 мегабайт! Якість зображень JSTOR дозволяє працювати з гербарним матеріалом дистанційно, у тому числі вимірювати розміри частин рослини за допомогою спеціально вбудованої функції. Таким чином, за допомогою цієї бази матеріали, що зберігаються у гербарних колекціях, стають надбанням світового наукового товариства.
Процес розміщення екземплярів нашого гербарію в цифровій базі даних  JSTOR продовжується.


Л. МАРТ.

 

 

Урочистий випуск медиків


30 червня у Каразінському університеті відбувся урочистий випуск медиків, які навчалися за англомовною освітньою програмою…. Скільки було квітів і слів привітання ! Скільки було вимовлено слів подяки від випускників: українською, англійською, арабською та російською мовами адміністрації Каразінського університету та викладачам медичного факультету за набутий високий рівень теоретичних і практичних знань. Молоді спеціалісти-медики урочисто склали клятву Гіппократа. Завершилися урочистості святковим концертом за участю танцювальних та вокальних колективів, переглядом відеосюжетів про студентське життя… У добру путь!



 

 

269 освітніх закладів


України III-IV рівнів акредитації, (а також за сімома рейтингами  ТОП-10) стали у 2016 р.  учасниками  консолідованого  рейтингу вищих навчальних закладів нашої держави. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна посів у ньому другу сходинку: друге місце серед класичних університетів і перше серед вузів східної України та Харкова. Інформаційний ресурс «Освіта.ua», який складав даний рейтинг, брав до уваги дані найбільш авторитетних національних та міжнародних рейтингів. Якість підготовки випускників університету, оцінка їх знань роботодавцями, міжнародні наукометричні дані, кількість наукових публікацій та їх цитувань за Scopus - високі результати з яких дали підставу присудити високе місце Каразінському університету. Харківський політех - на четвертому місці. На десятому -  Дніпропетровський національний університет  імені Олеся  Гончара.

 

 

«Міст китайської мови»


Всеукраїнський етап XV Міжнародного студентського конкурсу «Міст китайської мови» в Каразінському університеті відбувався за підтримки Штаб-квартири Інститутів Конфуція і Посольства Китайської Народної Республіки в Україні. Учасниками конкурсу стали переможці регіонального етапу з усіх п’яти інститутів Конфуція в Україні. Конкурс проходив у три етапи:  монолог;  відповіді на питання  стосовно країнознавства та творчі запитання; художній номер. За роки існування конкурсу в  ньому взяли участь близько 100 тисяч осіб з 50 країн. Понад тисячу людей вивчають китайську мову в Інституті Конфуція Каразінського університету, понад 200 - сьогодні стажуються у Китаї. Харківська область та Китай пов’язані з професійного боку через вісім вищих навчальних закладів міста з 19-ма університетами КНР. Переможець фінального туру змагання отримає звання «Посол китайської мови і культури» та можливість навчатися в китайських вищих навчальних закладах або подорожувати Китаєм.

 

 

 

Перший міжвузівський фестиваль


студентських хорів «Каразінські хорові зустрічі», зібрав у актовій залі Харківського університету такі колективи: академічний хор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, жіночий хор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, чоловіча хорова капела Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, камерний хор Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», академічний хор Харківського національного медичного університету та жіночий хор факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Десятки класичних творів,  українських народних пісень, популярних пісень сучасності не могли не викликати захоплення. Особливо вразила присутніх висока професійність колективів.

 

МИТЬ зупиняли  О. ДЕУС, Л.ЩЕРБАК і В.ЙОРК.