Субота, листопада 18, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Сила традицій

Криниця історичної пам’яті


ВІД РЕДАКЦІЇ.  Пізнай свій край…, себе, свій рід, свій нарід, свою землю - і ти  побачиш  свій шлях у житті, - навчав наш земляк, філософ Григорій Савич  Сковорода.  Центр імені академіка П. Т. Тронька Харківського Каразінського університету на чолі із проф. С.М.КУДЕЛКО допомагає всім харків’янам і не лише пізнавати Слобожанський край уже вісім років. Центр став  першим в Україні Центром наукового краєзнавства.


- Сергію Михайловичу, у серпні Вас вшановували за присудження найпочеснішого для харків’ян  звання  «Почесний громадянин м. Харкова»!


- Так, подія високого рівня. І я пишаюся цим і обіцяю відпрацювати таку високу довіру…


Шлях до Центру пролягає через майдан Свободи. У Північному корпусі на шостому поверсі розміщено кілька аудиторій - ТронькоЦентр. Ще свіжий ремонт, приємно вражає творчий підхід  до облаштування приміщень. Охайні аудиторії 603, 604, 605 в теплих палітрах. Затишний балкончик з яскравими трояндами. Такий інтер’єр не залишить поза увагою жодного відвідувача! На стінах коридору цікава інформація про наукові винаходи та відкриття - про  реліктових тварин, суцвіття, а виявляється усі ці речі пов’язані між собою. Це все винайдено університетськими вченими, і носить назву на їх честь. Такі нестандартні родзинки у вирішенні різних питань, у плануванні заходів, виставок, написанні книг, розробці навчальних курсів та просто яскраві наукові ідеї і належать, українському вченому, історику, краєзнавцю, майстру музейної справи та історіографії, професору, член-кореспонденту Санкт-Петербурзької  академії наук та мистецтв, людині-енциклопедії    С. М. КУДЕЛКУ. У кабінеті Сергія Михайловича фахові видання та періодика, документація та різна література… Телефонні дзвінки з різних відомств та підрозділів міста та країни, адже С. М. Куделко знаний, авторитетний історик та публічний діяч.  З 1995 року - член правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, член президії правління Національної спілки краєзнавців України. Член топонімічної і геральдичної комісій при Харківському міському виконавчому комітеті, у 1999 році обраний член-кореспондентом Всеукраїнської академії історичних наук. Член спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій, член редколегії «Вісника Харківського університету» (серія «Історія»). З 1995 року - заступник редактора «Харківського історіографічного збірника», член редколегії «Харківського біографічного словника». На рахунку вченого понад 500 наукових, науково-популярних та методичних праць. Під його керівництвом захистилося 18 кандидатських дисертацій. Сергій Михайлович - частий гість телевізійних передач на історичну тематику, експерт з історії Харкова. Так працює відтепер і Почесний громадянин Харкова-2016. Сьогодні ж цілком і безповоротно серце Сергія Михайловича належить його дітищу, Центру, яким він керує з самого відкриття.


- Сергію Михайловичу, ніхто не розкаже краще, ніж Ви, про те, як все починалося?


- Впродовж багатьох років в Харківському університеті розвивалася не тільки історія як наука, але і традиції наукового краєзнавства. Заради збереження і розвитку наукового краєзнавства Слобідської України, координації досліджень у галузі краєзнавства в Харківському класичному університеті, Харкові та на Слобожанщині був утворений наказом ректора В. С. Бакірова 18 березня 2008 р. перший в Україні Центр наукового краєзнавства. А офіційне його відкриття відбулося 10 жовтня 2008 р. ТронькоЦентр був створений за підтримки Національної спілки краєзнавців України та функціонує як дослідницький структурний підрозділ Каразінського університету.  З 2012 року Центр носить ім’я Героя України, видатного українця і уродженця Слобожанщини Петра Тимофійовича Тронька. Ми виконуємо не тільки ті насущні завдання Харківського університету (бази практик з краєзнавства та екскурсійної справи для студентів, наукові дослідження, виставки), але і директиви міста та області. Ось зараз я готую звіт з приводу запиту з міського управління архітектури. Серед підрозділів, з якими ми співпрацюємо, відзначу історичний факультет і кафедру історіографії, джерелознавства та археології (керівник - проф. С. І. Посохов), Музейний комплекс, ЦНБ та інші.


- Над чим Центр працює сьогодні?


- Наразі діє краєзнавча практика. ТронькоЦентр є базою практик. Студенти працюють в малих групах, в яких реалізуються реальні проекти. Наприклад, минулого року наші студенти-практиканти відзвітували блискавичний проект «Харківський університет і філателія». Зібрана база даних, колекції марок та конвертів, що мають відношення до класичного університету. І на базі цих матеріалів впродовж року діяла виставка в ЦНБ та у стінах ТронькоЦентру. У вересні студенти відзвітують нові проекти з краєзнавства.


- Сергію Михайловичу, Що вдалося зробити за вісім років,  що чекає попереду?


- Вважаю, що за цей час у Центрі сформувався колектив ініціативних професіоналів, відданих своїй справі.  Це історики О. І. Вовк, М. В. Проценко, вчений секретар, спеціаліст музейної справи та мистецтва О. Г. Павлова та ін.  Ми отримали чудові приміщення, меблі, техніку, здійснили ремонти.   Діяльність ТронькоЦентру різноманітна і насичена.  Передусім, - науково-дослідна робота. Захищаємо дисертації. Готуємо бібліографічні показники, довідники. Реалізуємо важливі проекти з публікації архівних матеріалів, краєзнавчої літератури, іншої друкованої продукції.


У 2015 р, до 210-річчя Харківського університету співробітники ТронькоЦентру працювали над створенням циклу наукових робіт - «В. Н. Каразін: діалог у часі і просторі», «Харківський університет і музична культура».  Важливий напрямок - профорієнтаційна просвітительська робота.  Колектив популяризує історико-культурну спадщину регіону не лише у виданнях суто академічного профілю, але і в засобах масової інформації.  Плани у нас розроблені набагато років вперед… Працюємо над  створенням кількох фундаментальних книг, які дозволять нашому університету відтворити більш повну картину минулого. Це друге видання «Вкарбованої  в літопис науки», книги присвяченій видатним випускникам Харківського університету, які уславили  альма матер та місто Харків на весь світ. Тут зібрані   назви космічних об’єктів, небесних тіл та різних наукових винаходів тощо, що носять назву на честь відомих випускників нашого університету та його вчених. Найближчим часом у планах - грандіозний проект створення біографічного довідника викладачів і вихованців класичного університету, почесних членів і лауреатів закордонних наукових відзнак. Нещодавно заступник директора Центру, кандидат історичних наук О. І. Вовк захистила дисертацію «В. Н Каразін в історико-біографічних нарративах». Наші історики С. В. Лобенко і В. О. Трубчанінов    продовжують написання дисертацій.     З початку 2016 р.  до складу ТронькоЦентру приєднався відділ етнографії на чолі з кандидатом історичних наук, спеціалістом-етнографом Г. М. Шпорт.


Ліна ТИМАРСЬКА.