З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
4 травня 2016 року на посаду першого проректора університету призначено Юрія Валентиновича ХОЛІНА.
Холін Юрій Валентинович народився у 1962 році в Харкові, в 1984 році закінчив хімічний факультет Харківського університету, в 1987 році захистив кандидатську, а в 2000 році - докторську дисертацію. З 1991 року працює на кафедрі хімічного матеріалознавства (до 2004 року - кафедра технічної хімії) на посадах доцента, завідувача кафедри, професора. З 2004 року працював на посадах проректора з навчально-методичної та науково-педагогічної роботи.
Проводить наукові дослідження в галузях фізичної хімії поверхні, хемометрії та аналітичної хімії. За активною участю проф. Ю.В. Холіна отримано важливі результати в хімії органо-кремнеземних гібридних матеріалів та якісного хімічного аналізу. Автор та співавтор понад 300 наукових і навчально-методичних праць, з яких 84 зареєстровані наукометричною системою Web of Science, 5 монографій, 15 навчальних посібників. Член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України.
4 травня 2016 р. проректором з адміністративно-господарчої роботи призначено Володимира Степановича ПАХАРЕНКА.
Після навчання у ХІБІ, який закінчив у 1987 році за спеціальністю інженер-будівельник, Володимир Степанович працював слюсарем, будівельником, служив в армії. З вересня 2000 р. працює в університеті на посаді заступника проректора з адміністративно-господарчої діяльності. У 2002 р. - начальник відділу капітального будівництва та реконструкції, з лютого 2006 - головний інженер Каразінського університету. На відповідальності головного інженера провідного університету держави - координація роботи технічних відділів, служби головного механіка, головного енергетика, ремонтно-експлуатаційної служби, служби водопостачання та водовідведення, студмістечка; контроль за виконанням технічно правильної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж університету, реконструкції, капітального та поточного ремонтів; планово-попереджувальні ремонти котелень та обладнання; економія енергетичних та матеріально-технічних ресурсів, підготовка навчальних корпусів до навчального року та експлуатації в осінньо-зимовий період та багато ін. За його участі проведені роботи з перенесення бронзової постаті засновника альма матер Василя Назаровича Каразіна, встановлення пам’ятників видатному історику Дмитру Багалію та математику Олександру Ляпунову, бюстів лауреатів Нобелівської премії - І.І. Мечникова, Л. Д. Ландау та Саймона Кузнеця. Наразі Володимир Степанович керує роботами зі встановлення у 2017 р. монумента видатному українському письменнику П. П. Гулаку-Артемовському. Завдяки професійній організації всіх відділів, синхронізації всіх технічних складових, ми працюємо та навчаємось у затишних приміщеннях увесь рік.
24 червня 2016 р. на засіданні Вченої ради університету був обраний деканом біологічного факультету. Доктор біологічних наук, професор, який має 30 років стажу педагогічної роботи. З 2010 р. та по сьогодні - професор кафедри фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів, її завідувач. Василь Васильович викладає три нормативних дисципліни та вісім спецкурсів. Автор 11 навчально-методичних посібників, серед яких підручник з грифом МОН. Під керівництвом ученого захищено шість кандидатських дисертацій.
Проф. В. В. ЖМУРКО активно займається науковою роботою. Був керівником держбюджетних тем НДР кафедри (1993-2014рр.) та тем Фонду розвитку і модернізації наукового та навчально-наукового обладнання ХНУ ім. В.Н. Каразіна (2008,2009 та 2015рр). У 2015-2016 рр. учасник індійсько-українського та латвійсько-українського конкурсів наукових досліджень. Має 173 наукові публікації та п’ять патентів на винаходи.
З 1995 по 2010 рр. був заступником декана біологічного факультету з наукової роботи. З 2010 по 2014 - член Наукової ради МОН секції «Біологія, біотехнології, харчування», а з 2016 р. - член НМК МОН - біологія. Василь Васильович працює головою Харківського відділення українського товариства фізіологів рослин та є членом Президії цього ж товариства, членом Президії Всеукраїнського товариства біологів рослин, членом FESPB. Нагороджений у 1999 р. Грамотою ХНУ ім. В.Н. Каразіна, а у 2015 р. - Грамотою Президії НАНУ.
одностайно обраний університетською Вченою радою деканом історичного факультету. Сергій Дмитрович - вихованець історичного, який закінчив у 1994 р. з відзнакою.
З 1997 по 2010 рр. працював вчителем історії у Харківському університетському ліцеї. На кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків підготував кандидатську дисертацію «Римсько-вірменські відносини в I столітті н. е.», а у 2003 здобув науковий ступінь кандидата історичних наук.
З 2002 р. працював на посаді викладача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, а з 2004 - на посаді доцента кафедри. У 2012 отримав звання доцента. Викладає загальний спецкурс «Практична педагогіка», кафедральні спецкурси «Вступ до біблеїстики», «Східна політика Риму», веде переддипломні семінари для бакалаврів та магістрів, а також практичні заняття на першому та другому курсах бакалаврату. З 2013 р. доц. С. Д. ЛИТОВЧЕНКО - заступник декана з навчальної роботи.
На рахунку у вченого 90 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі два навчальні посібники з грифом «МОН». Основний напрямок його наукової діяльності - історія Риму та країн Східного Середземномор'я в I столітті до н. е., методика викладання історії в середній школі.
Неодноразово нагороджений грамотами Харківської облдержадміністрації, харківського міського голови. Вчитель-методист, «Відмінник освіти України» (2004 рік).