23 серпня - День визволення Харкова

ВІД РЕДАКЦІЇ. Упродовж року до редакції загальноуніверситетської газети надходить близько тисячі листів від читачів та шанувальників друкованого слова. Ось і цей лист від випускниці університету 1961 р. Алли Іванівни БУЛГАКОВОЇ  про роботу Обласної пошуково-видавничої наукової редакції «Книга Пам’яті України» (майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під’їзд, 6-й поверх, кімн. 622) покликав за собою спецкора нашої редакції Карину БОНДАР, студентку відділення журналістики філфаку. Публікуємо її розмову із завідувачем обласної наукової редакції Віктором Євгенійовичем ПЕТРЕНКОМ.

- Усе почалося з 1989 р. і проходило під девізом: «Згадаємо всіх поіменно».  Після розпаду СРСР кожна республіка створила свою «Книгу Пам’яті». Нині в Україні редакції діють в усіх обласних центрах. Встановлено, що кількість померлих українців у 4,5 разів перевищує «офіційні» радянські дані.

У період з 1994 до 2003 рр. вийшли друком 20 томів історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України. Харківська область», де зібрані імена 345 тисяч воїнів,  партизанів, підпільників, загиблих на фронтах Другої світової. Із 2003 до 2007 рр. видано три  томи «Книги Скорботи України. Харківська область», в яких міститься інформація про 100 тисяч мирних громадян, які померли під час окупації від нацистського терору, в результаті бомбардувань тощо. У 2008 р. починається випуск Книг Пам’яті «Переможці. Харківська область».  Перші чотири томи розповідають про тих, хто пережив Другу світову війну та зміг побачити мирне небо.  Увічнюється понад шість тисяч фронтовиків, партизанів, підпільників. У 2015 р. вже готові до друку 5-й та 6-й томи, за відсутності фінансування, не змогли побачити світ. До наступного видання редакція планує випустити матеріал не лише про учасників Другої світової війни, а й про військовослужбовців, добровольців зони АТО.

Тих, хто пережив війну, здобув Перемогу для нас, залишилося дуже мало. Тому в останніх томах містяться детальніші біографії героїв. До того ж, минулого року  термін Велика Вітчизняна війна замінили на термін Друга світова. Тоді ж редакція почала збирати матеріал про учасників АТО. Закон «Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», окрім заміни терміну, запроваджує нове свято - День Пам’яті та примирення «8 травня».

Багато допомагають бійці 53-ої та 57-ої армій. Саме вони у взаємодії з іншими військами звільнили 23 серпня м. Харків. Адже воно майже два роки  було під контролем фашистів. Окупація Харкова тривала  641 день. Населення міста зменшилося на 700 тисяч. Багато людей і нині дізнаються про долю своїх близьких через Книгу Пам’яті.

Офіційно проводить розкопки Всеукраїнська громадська організація «Союз «Народна Пам’ять». Зараз на території Харківщини найактивніше працює група під керівництвом Віктора Старченка, директора спеціалізованого приватного підприємства «Воєнні меморіали «Схід». Група займається пошуком і перепохованням останків загиблих воїнів. Також це доручено місцевим органам. Найбільше документів часів Другої світової війни зберігається у Центральному архіві Міністерства оборони в м. Подольськ Московської області.

У музеї редакції знаходяться експонати, знайдені під час розкопок, серед яких - столові прибори, фрагменти кулеметної стрічки, руків’я кулемета, гранати, шоломи, протигази, похоронні медальйони, прикраси, підошви німецького взуття тощо. Біля експонатів висить малюнок очевидця подій дитячого будинку  в Сокольниках, де у дітей за наказом фашистів  брали кров та мозкову рідину для лікування поранених льотчиків «Люфтваффе». Нацисти вважали, що саме кров голодних дітей найбільш корисна та біологічно активна. Не брали кров лише у тих, хто хворів шкірними захворюваннями. Вислів: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!» - не просто слова. Роки знедолення мають стати для нас уроком. Скільки ще таких  уроків потрібно людству, щоб припинити збройні конфлікти та навчитися домовлятися?!