«Каразінські читання» по-історичному

ВІД РЕДАКЦІЇ. На історичному факультеті діють студентські наукові гуртки, що дозволяє молоді знайомитися з актуальними подіями наукового життя, визначати результати своїх наукових досягнень, ділитися досвідом та спілкуватися у дружньому колі однодумців. Вінчає гуртківську спільноту Наукове товариство факультету, яке із року в рік проводить Міжнародну конференцію молодих учених «Каразінські читання». Як буде проходити цьогорічний масштабний захід та у чому полягає діяльність НТ розповіли нам заступник декана з наукової роботи історичного факультету ЛЮБАВСЬКИЙ Роман Геннадійович та вчений секретар Ради НТ ЖИДКОВ Сергій, студент групи ІС-43, постійний учасник «Каразінських читань».

69-а конференція, що відбудеться 29 квітня, стала вже традиційним заходом для молодих учених. Цього року назбиралося 170 учасників, 72 з яких − студенти та аспіранти історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, адже участь у конференції − невід’ємна частина академічної повсякденності студентів-істориків. Всі інші − молоді учені з ХНУМГ імені О. М. Бекетова, Харківської державної академії культури, ХГПУ імені Г. С. Сковороди, а також учасники із м. Бердянськ, м. Запоріжжя, м. Полтава, м. Києва, м. Одеси, м. Мінська (Білорусь), Польщі і т.д. «Сьогодні, як правило, заявлені такі ж секції, як і минулого року: археологія, історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни, історія стародавнього світу, історія культури, історія освіти, історія міжнародних відносин, Нова та новітня історія країн Європи та Америки, Азії та Африки, історія України, історія Слобожанщини, воєнна історія», − зазначає Роман Геннадійович.

− Як відбирають учасників для конференції?

− Цим займається спеціальна комісія, де кожен із наших викладачів відповідає за певну секцію. Якщо учасник не проходить, він може взяти участь у якості гостя та подивитися, як інші виступають. Часто так роблять студенти 1-2 курсів, щоб наступного року вже долучитися до наукового форуму.

− Сергію, у чому полягає робота Наукового товариства щодо «Каразінських читань»?

− Наша робота полягає у координації та організації заходу від початку і до кінця. Ми організовуємо прийом тез та матеріалів конференції, оформлюємо відповідну документацію (службові записки, накази та документи для міжнародного відділу), формуємо робочу групу конференції із активу факультету, створюємо програму конференції та здійснюємо підготовку до друку збірник тез, що проходять конкурсний відбір. Діяльність Наукового товариства підтримується та забезпечується університетською та факультетською адміністрацією. Нашими натхненниками та порадниками є куратор НТ − доц. ЄРЕМЄЄВ Павло Вікторович. і, звичайно, сам Роман Геннадійович. Власне, ми координуємо поселення у гуртожиток молодих вчених із інших міст, а також до наших обов'язків входе постійна кореспонденція і налагодження контактів з іншими навчальними закладами. Після конференції, ми розсилаємо матеріали форуму тим учасникам, які обрали заочний формат участі. Але, звичайно, насиченим днем є сам день конференції, який загартовує «корпоративний дух» університетських науковців.

Учасники «Каразінських читань» − в основному студенти 4-5 курсів. Це власне «актив» НТ, адже один із критеріїв, що визначає членство у товаристві − успішність навчання та наукових розвідок. Наш актив сьогодні це  ПОХОДНЯКОВА Альона, голова Наукового товариства, студентка групи ІС-52, ГНАТЧЕНКО Ганна (ІС-42), ГЕЛА Оксана (ІС-42), ЗМІЇВСЬКА Аліна (ІС-41), НЕСТЕРЕНКО Максим (ІС-42), МІНКІНА Катерина (ІС-43), МАХОНІН Олександр (ІС-43), МІХАЛЕВСЬКА Катерина (ІС-52), ЄЖКОВ Микита (ІС-51), НОВАК Олександр (ІС-31), що тільки-но розпочав еру «Каразінських читань» та аспіранти.

− Романе Геннадійовичу, що нового відбудеться у цьогорічній конференції?

− Відбудуться презентації книг, адже це важливий сегмент нашого наукового форуму. Учасники цього заходу можуть дізнатися, які нові видання з’явилися та хто їх автори. Окрім цього, у нас є понад 10 іменних стипендій та премій (стипендія імені Г. М. Донського, премія імені Марина Дрінова, премія імені проф. Ю. Й. Журавського, премія Інституту Конфуція, стипендія імені А. С. Лебедєва, премія імені П. Т. Тронька, премія імені А. І. Епштейна та ін.), які отримають переможці із кожної секції, і щоразу це нові імена. Такі матеріальні заохочення − гарний спосіб підтримати молодих вчених.

Отож «Каразінські читання» на історичному − це такий собі майданчик для молодих вчених, де проходить апробація власних наукових досліджень, що у подальшому дозволяє учасникам обговорювати наукові ідеї, концепції, гіпотези серед колег у професійному колі. У цьому й полягає безпосередня мета конференції.

А. ОРЛОВА.