Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам'ять

Раїса Дмитрівна Іванченко


У ці квітневі дні виповнилося б 90 років Раїсі Дмитрівні ІВАНЧЕНКО. Вона прийшла сюди у 1945-му і все свідоме життя присвятила університету, працюючи на посаді вченого секретаря Харківського державного університету. Університетським людям не треба пояснювати наскільки відповідальна ця посада і яку важливу роль відігравала і відіграє в житті університету сьогодні людина, яка її обіймає. А Раїса Дмитрівна була людиною відповідальною, обов'язковою, принциповою. Все, що проходило через її руки, проходило і через її совість, через її серце! По-різному бувало в житті, але всі, хто оформляв після захистів кандидатських, докторських дисертацій документи під керівництвом Р. Д. Іванченко знали: все по закону, все пройде у ВАКу позитивно.

У 1993  пішла на заслужений відпочинок, але зв'язок з рідним університетом не втрачала, підтримувала стосунки, цікавилася новинами, досягненнями рідного колективу. А померла минулого літа… Мало залишилося тих, хто зміг нам розказати про Раїсу Дмитрівну. Ось як згадують колегу у відділі аспірантури.

А. В. КОНЬШИНА: «З Раїсою Дмитрівною я познайомилась у 1965 році, а через три роки вона привела мене на роботу до відділу аспірантури університету. З тих пір ми з нею працювали пліч-о-пліч до 1993 р. Вона завжди мене підтримувала, особливо після того, як мене призначили на посаду завідувача аспірантури. Можу впевнено сказати, що Раїсу Дмитрівну знали дуже багато людей у Харкові, адже вона в тій чи іншій ситуації допомагала доброю порадою чи конкретною справою. На посаді вченого секретаря університету Раїса Дмитрівна проявила себе як професіонал своєї справи, могла вирішити будь-які питання… Така вона назавжди у пам’яті й історії УНІВЕРСИТЕТУ».

А.ОРЛОВА.