«Мурашник-№9»

Саме так з любов’ю називають свій гуртожиток №9 на Олексіївці студенти, що там мешкають. Ось і я уже півроку тут живу. Вдень у будівлі «дев’ятки»  тихо, спокійно, але ближче до ночі гуртожиток прокидається — хтось займається спільним виконанням домашніх завдань, а хтось, наприклад, вирішує «нагадати про себе» за допомогою музики сусіднім кімнатам! На вході до гуртожитку, вас зустрічає вахтер —  Пруцакова Любов Михайлівна.

— Любове Михайлівно, що для вас є найскладнішим у роботі чергового адміністратора?

— Легкою свою професію назвати не можу. З одного боку, спілкування з молоддю стимулює до всього найкращого. З іншого — це дуже відповідально. І взагалі, бути вахтером — це як бути мамою для студентів, яка завжди зможе допомогти, порадити.

— А які методи Ви використовуєте для контролю дисципліни?

— Кардинальні методи не застосовую. Це все відбувається індивідуально відносно кожного. А якщо серйозно, то спершу вмовляннями виховую, розмовами всілякими, настановами. Намагаюсь щось роз’яснити, втихомирити.

— Нещодавно в гуртожитку було встановлено камери спостереження. Чи допомагають вони вам слідкувати за порядком?

— На даний момент у нас працює лише одна камера: ми бачимо,  хто підходить до гуртожитку. В цілому ж, великої допомоги з боку камер поки що  не бачу.

— Чи доводилося Вам мати справу з правоохоронними органами через бешкетування студентів?

— В самому гуртожитку — ні, але доводилось 2 тижні тому, коли ломився в двері неадекватний студент не з нашого гуртожитку,. А з нашими не доводилось, слава Богу, мати подібні проблеми.

… Далі проходимо, і відразу як у казці: «Підеш ліворуч — радість пізнаєш, підеш прямо — будеш мати гарну, підтягнуту фігуру». Ліворуч — до житлових блоків, а прямо перед нами —  спортзал. Стосовно блоків, то кожен з них містить найелементарніші зручності, без яких просто неможливо обійтися: душові кабінки, вбиральні, умивальники, а також найулюбленіше місце студентів — кухня. Кухня – це «священне» місце, де можна щось відсвяткувати чи обговорити глобальні проблеми, або ж моє найулюбленіше — співи пісень під чарівне звучання гітарних струн.

За що студенти люблять гуртожиток?

Тарас КАЛАШНІК, першокурсник історичного:

—   Перш за все, життя в гуртожитку для мене - це життя в колективі, який стає тобі як сім'я. Головною перевагою гуртожитку є атмосфера, адже тільки там ти знайдеш собі справжніх друзів та підтримку. Особисто я вибирав між зйомною квартирою та гуртожитком. І вибрав  гуртожиток? Мешкаємо в кімнаті разом з двома Вовчиками, теж  першокурсниками. Головний критерій нашого комфортного життя в гуртожитку є взаєморозуміння між нами, це єдине, що потрібно, щоб жити дружно та злагоджено. Ми постійно слідкуємо, щоб у кімнаті було чисто й затишно, прибираємо за умовно складеним графіком. Перевагою є можливість завжди знайти того, хто допоможе тобі у навчанні, також робити уроки разом. А  ще великим плюсом є наявність старшокурсників, які завжди допоможуть та підкажуть з  усіх питань.

Ніка ДОНЧЕНКО, першокурсниця відділення української мови та літератури філфаку:

— В гуртожитку я знайшла  друзів, підтримку яких відчуваю постійно, іноді таку, яку не можуть надати навіть батьки.  Нас в кімнаті четверо. Ми з Мариною, яка теж із Полтави. Енергійна і весела Саша,  урівноважена і спокійна Аня.  Нам з кімнатою поталанило.

Владислав ОЛІЙНИК, першокурсник відділення української мови та літератури філфаку:

— Проживання в гуртожитку — важливий етап в житті  студентів. Це той момент, коли студент починає самостійне життя. Гуртожиток — це нові знайомства, незабутні моменти. Ми проживаємо утрьох: другокурсник Діма, і першокурсник — Андрій. У нас спільні турботи, спільні інтереси: футбол, музика, цікаві відео. Я  задоволений тим, що познайомився з ними. У нас майже ніколи не буває конфліктів, завжди панує злагода та добробут. І сесія — не страшна, якщо готуватися до іспиту заздалегідь і разом. Ніхто не заважав, тому що всі були зайняті тим самим, що і я!

Отож, гуртожиток — прекрасна школа життя. Швидко привчає до самостійності. А найголовніше — в гуртожитку ти навчаєшся розуміти інших людей та уживатися з їх звичками, а інколи — поступатись власними принципами. А потім  ці роки ви будете згадувати як найщасливіший час у своєму житті.

Дарія СКУБ, першокурсниця відділення української мови та літератури.