Середа, вересня 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ходімо в кіно!

Улюблене…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Відкриваємо нову рубрику, яку  запропонували редакції читачі. Подробиці «Оскара-2016». 88 церемонія нагородження кінопремії «Оскар» найбільшу кількість номінацій віддала фільмам «Легенда Г’ю Гласса» (12) та «Шалений Макс: Дорога гніву» (10). Головною подією церемонії стало вручення нагороди за найкращу чоловічу роль, яка дісталася відомому актору Леонардо ДіКапріо за його неймовірну роль мисливця Г’ю Гласса у гостросюжетній драмі «Легенда Г’ю Гласса».

Вижити заради помсти

Події фільму «Легенда Г’ю Гласса» розгортаються в першій половині 19 століття на північному заході Америки. Плем’я індіанців в пошуках дочки вождя нападає на групу підкорювачів нових земель на чолі з мисливцем Г’ю Глассом (Леонардо ДіКапріо). Втративши майже всіх бійців і провізію, група тікає від переслідувачів рікою та ховається в засніжених лісах. Несподівано на головного героя нападає ведмедиця. Після запеклої сутички, смертельно поранений Г’ю не може продовжувати шлях. З ним залишається молодий син і один з членів групи на ім’я Джон Фіцжеральд (Том Харді). Він вбиває сина заради наживи і порятунку від переслідувачів, після чого Г’ю Гласс бореться за життя в дикій природі лише з однією метою — помститися.

Картина була знята мексиканським режисером Алехандро Гонсалесом Іньярріту, що заслужив славу такими картинами як «Бьордмен» і «Вавілон». Режисеру частенько дорікають в тому, що він жертвує логікою оповіді на користь видовищності картинки. На жаль, страждає від цього і «Легенда Г’ю Гласса» — персонаж ДіКапріо потрапляє в жахливо суворі ситуації, але кожен раз виходить сухим з води, в одній зі сцен — буквально. Крім цього, проблеми і в самому сюжеті, до якого режисер теж має безпосереднє відношення (є одним зі сценаристів). Хто такі люди з групи мисливця Г’ю Гласса і яку мету вони переслідують на території диких земель Америки? Чому командир погоджується залишити Фіцжеральда доглядати за вмираючим мисливцем, якщо перший виявляв відверту неприязнь до другого? Навіщо в сюжеті індіанці? Настільки відверті упущення вважаю просто неприпустимими для режисера такого рівня. Проте і «Оскаром», і «Золотим глобусом» як кращий режисер року був нагороджений саме Алехандро Гонсалес Іньярріту. Заслужено чи ні — вирішуйте самі.

За що варто відзначити «Легенду Г’ю Гласса», так це за операторську роботу. Мабуть, саме завдяки оператору Еммануелю Любецьки фільм виглядає настільки видовищно. Переймаєшся кожною сценою в цьому фільмі. Слід додати пару слів про суворі умови зйомок. Температура повітря варіювалася від -25 до -40 градусів, так що вся команда фільму страждала різними простудними захворюваннями. З тієї ж причини з ладу виходило обладнання, так що зйомки затягувалися. Найбільше дісталося акторам, адже за сюжетом у фільмі була осінь, так що грати доводилося без головних уборів. Всі ми знаємо, наскільки добре ДіКапріо вдаються драматичні ролі. Але в цьому році його драматичне виконання нарешті було винагороджено «Оскаром».

Підбиваючи підсумок, хочеться нагадати, що картина заслужила безліч нагород, з яких три «Оскара» («Краща чоловіча роль», «Кращий режисер», «Краща операторська робота») і три «Золотих глобуса» («Кращий фільм (драма)», «Кращий режисер», «Краща чоловіча роль»). Крім цього, збори в світі перевищили бюджет утричі. Все у цьому фільмі буквально кричить кожному кіноглядачеві про необхідність перегляду цього шедевру світового кінематографа.

Антон ВАРАНОВ.