Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

Докторську дисертацію

«Граматичні варіанти в російській мові: когнітивно-еволюційний аспект» захистив успішно ще 1 грудня Сергій Леонідович ПОПОВ, доцент кафедри російської мови філологічного факультету. Нині отримав і підтвердження від Атестаційної колегії Міністерства.  Захист відбувся в Інституті  мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Опонентами виступили: професор Донбаського державного педагогічного університету (Слов'янськ) В. А. Глущенко, професор Києво-Могилянської академії А. А. Лучик, професор Херсонського державного університету  Н. П. Тропіна.


Сергій Леонідович: «Паралельно з викладанням російської мови на кафедрі і протягом трьох років з відривом від викладання (1999-2002) я працював коректором та літредактором у різних харківських виданнях і навіть у китайському виданні «Русский язык в средней школе» під час викладання російської мови в м. Ухань (2003-2006). Саме під час такої роботи я переконався, що існуючі в ортологічній літературі рекомендації щодо розрізнення граматичних варіантів (наприклад, туристский — туристический, чашка чая — чашка чаю, несколько человек курит — несколько человек курят), наприклад, у відомих практичних стилістиках Д. Е. Розенталя, І. Б. Голуб, Г. Я. Солганика, Ю. А. Бєльчикова, не відповідають сучасному вживанню. Мова розвивається, не стоїть на місці. Навіть такий консервативний ярус мови, як граматика, також змінюється. Зміни призводять до її більшої логічності, але не до абсолютної. З часів Арістотеля побутувала думка, що логіка і граматика абсолютно збігаються, тому в граматиці механічно використовували термінологію логіки: значення ототожнювалося з поняттям, речення — з судженням. Лише наприкінці XIX століття, представники психологічного напрямку в мовознавстві, серед яких був і наш славетний О. О. Потебня, вказали на те, що в мові не все є логічним. У своїй концепції  я намагаюсь досягти компромісу між логіцистами та психологістами. Я доводжу, що логіка, як лад мислення  впливає на граматику, проте це не означає, що граматика колись повністю підкориться правилам логіки. Важливим аспектом роботи вважаю розробку питання про сприйняття, бо саме якість сприйняття забезпечує якість логіки: як, підсвідомо, у всіх носіїв мови, що й відбивається у граматиці, так і, свідомо, у лінгвістів-кодифікаторів, що й відбивається в їх ортологічних приписах».

…Захист  докторської дисертації — дуже клопіткий процес, який потребує чималих зусиль. Претенденту на ступінь доктора наук, окрім підготовки тексту дисертаційної праці, необхідно опублікувати за темою дисертації як мінімум монографію, 20 статей в українських фахових виданнях та 4 статті в бажано періодичних зарубіжних виданнях. Сергій Леонідович видав 2 монографії, опублікував 23 статті в українських фахових виданнях і 4 в  періодичних виданнях Польщі, Болгарії, Молдови та Росії.

Сергій Леонідович: «…Хочу висловити подяку моєму науковому консультанту Івану Івановичу Степанченку, доктору філологічних наук, професору, завідувачу кафедри російської мови ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Іван Іванович ніколи не турбував мене дрібною прискіпливістю, він робив інакше: оглянувши текст в цілому, він давав мені дуже корисні стратегічні поради. Саме це і є справжнє наукове консультування. Крім того, хочу висловити подяку завідувачу моєї кафедри кандидату філологічних наук, доценту Людмилі Вадимівні Педченко. Вона, як це їй і притаманно, ретельно вичитала тексти моїх монографій та дисертації, хоча ця величезна за обсягом робота не входила до її навантаження. Людмила Вадимівна, науковець з широким колом лінгвістичних інтересів, просто бажаючи мені допомогти, висловила низку дуже важливих для мене зауважень і порад, врахування яких дозволило поліпшити якість моєї праці».

І ось — підтвердження. В Каразінському університеті народився ще один доктор філологічних наук — Сергій Леонідович ПОПОВ. Вітаємо!

Д. КАЛЬНІЦЬКА.