52 роки трудового стажу…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Іван Дмитрович ГОРБЕНКО — професор кафедри безпеки інформаційних систем і технологій факультету комп’ютерних наук нещодавно  приймав щирі привітання від колег, учнів та друзів із ювілеєм… Завжди енергійний, привітний, всміхнений, відкритий до спілкування, ювіляр має за плечима 52 роки  трудового стажу та цікавої науково-дослідної, практичної та навчальної  роботи.

Народився Іван Дмитрович 21 січня 1946 року в селі Буда-Макіївка Смілянського району Черкаської області в сім’ї колгоспників. Батько й  мати за допомогою бабусі Наталки своїм прикладом у важкій праці, але злагоді та любові виховували Івана та його трьох братів. Батько, Дмитро Іванович, тричі «ходив  на війну, завідував «максимом», кожного разу повертаючись із пораненнями та контузіями. Старші брати навчили читати у чотири  роки, відвели до сільської бібліотеки. Завдяки своїм рідним Іван відкрив для себе Всесвіт, слухаючи зроблене самотужки радіо. Так і повелося, що сім’я для Івана Дмитровича й по сьогодні — найбільша підтримка.  Дружина, два сини, дві невістки та п'ятеро онуків не дають відчувати роки, заряджають енергією та молодістю.

…Військова служба для курсанта Горбенка почалася у 1965 році зі школи радіотелеграфістів. Згодом було бойове чергування на центральному приймальному вузлі ракетних військ стратегічного призначення. У  1972 році він закінчив з відзнакою факультет АСУ та зв’язку Харківського вищого командно-інженерного училища; в  1978 році без аспірантури захистив кандидатську, а в 1986 —  докторську дисертації; в 1990 — професор. Наукові дослідження Івана Дмитровича були пов’язані з інформаційною безпекою держави та захищеністю систем управління стратегічною зброєю. З 1992 року Іван Дмитрович Горбенко — професор Харківського державного технічного університету радіоелектроніки. З 2010 Горбенко І.Д. працює професором кафедри БІСТ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.  Підготував та видав дві монографії та підручник, виховав шість докторів та понад 30 кандидатів  наук. Працював членом методичної комісії та науково-експертної ради Міністерства освіти,  з 1997 р. і понині —  член і голова низки спеціалізованих вчених рад.

«Вважаю правильним  періодично  змінювати середовище та умови роботи. Підготував та читаю студентам Каразінського дві двосеместрові  дисципліни: «Прикладна  криптологія»  для 3 курсу  та  « Методи побудування та аналізу криптосистем»  для 5-го, — ділиться Іван Дмитрович. — Мені надзвичайно подобається організація та сутність навчального та наукового процесів, їх з одного боку демократичність, а з іншого — вимогливість та стабільність».

Головним своїм досягненням Іван Дмитрович вважає  створення та «розкрутку»   акціонерного товариства «Інститут інформаційних технологій».  АТ «ІІТ» створений у  1995 році і нині є одним із провідних підприємств,  яке виконує відповідальні роботи та завдання із захисту інформації в Україні. Інститутом розроблені та поставляються акредитовані центри сертифікації ключів, в тому числі ЦЗО, Міністерства юстиції, Державної фіскальної служби, Укрзалізниці,  Енергоринку, ДАІ тощо, а також для  систем захисту банківської інформації, що включають акредитовані центри сертифікації ключів та системи захисту з’єднань на IP  чи TCP рівнях  — Приватбанк, Укрсиббанк, Укрсоцбанк (всього 12 банків), які нині експлуатуються для захисту відповідної інформації та інформаційних ресурсів в Україні та на міждержавних рівнях.

На початку лютого 2016 року  Іван Дмитрович мав нагоду підняти проблему інформаційної безпеки  держави на засіданні Верховної Ради України.

Із днем народження, шановний Іване Дмитровичу! Міцного здоров’я і всіляких гараздів на довгі роки.

О.ДЕУС.