«Не уявляю іншого життя…» — проф. О.Ф.ТИРНОВ

ВІД РЕДАКЦІЇ. Констатуючи ювілей професора Тирнова Олега Федоровича, завідувача кафедри космічної радіофізики факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем, голови Первинної профспілкової організації  працівників освіти і науки Каразінського, лауреата Державної премії України, лауреата премії імені С. Я. Брауде НАН України, важко відокремити два поняття: учений і його доля в УНІВЕРСИТЕТІ чи університет в його житті.

Прийшов 18-річним юнаком, золотим медалістом з  харківської  36-ї школи на перший курс радіофізичного факультету у 1964 році. Як кращий випускник залишився працювати інженером на кафедрі космічної радіофізики. Пройшов всі сходинки кар’єрного зростання через посади старшого інженера, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, старшого викладача, доцента. З 1990 р. й до цього часу є завідувачем цієї ж кафедри.

Саме тут, в університеті, Олег Федорович став видатним ученим, талановитим організатором і керівником, громадським діячем. Тут знайшов і друзів, і однодумців…

«Щасливою є та людина, у  якої життя проходить у цих стінах, де панує дух взаєморозуміння, де все наше багатство — це  спілкуванням з однодумцями. Коли потрапляєш до інших закладів, розумієш, яка в Каразінському університеті унікальна робоча атмосфера та починаєш цінувати ще більше» — розповідає Олег Федорович.

…Кандидатську дисертацію «Вимірювання інтегрального електронного вмісту іоносфери та його градієнтів з використанням сигналів штучних супутників Землі і наземних засобів» захистив ще у 1979 р. У 1986 р. — доцент, а у 2004 р. — професор. У 1996-1999 рр. — перший проректор з навчальної роботи,  у 2002-2066 рр. — декан радіофізичного факультету. На рахунку вченого понад 350 праць,  підготовлені троє кандидатів наук. Професор — співавтор п’яти  підручників зі статистичної радіофізики із грифом МОН України. У  2007 р. побачив світ 3-х томний підручник «Статистична радіофізика», який став корисним студентам,  аспірантам, науковим співробітникам, інженерам. Цей підручник відіграв визначальну роль у отриманні  премії імені С. Я. Брауде НАН України, яка присуджується за видатні роботи в галузі радіофізики та радіоастрономії. Становлення науковця проходило у серйозних експедиціях, про які легше сказати, куди він не їздив, аніж навпаки. Особисто  брав участь в експедиціях до усіх регіонів колишнього СРСР —  Заполяр’я, Сибір, Казахстан...

— Олеже Федоровичу, а як Ви стали Головою Первинної профспілкової організації нашого університету?

— Мене обрали на цю посаду і в мене не було вагомих аргументів, щоб відмовлятися. І ось я уже  8 років працюю, сподіваюсь, на користь нашому університету. Але для мене основною роботою є завідування кафедрою. І найвище ціную, каюся, досягнення колективу кафедри. Серед  випускників нашої кафедри 12 докторів наук! Маємо навіть члена-кореспондента НАН України…

Олег Федорович має чимало нагород та регалій. Співголова комісії G Національного комітету України міжнародної радіоспілки, член Європейського геофізичного союзу, член професійної міжнародної асоціації IEEE. Керує роботами у межах угод із багатьма університетами та науковими установами США, Канади, Японії. Є учасником Національних державних космічної та антарктичної програм. Лауреат Державної премії УРСР та двох престижних премій СРСР. У 1981 р. став Лауреатом премії з фонду Фулбрайта (США). Відмінник освіти України. Заслужений викладач ХНУ ім. В.Н. Каразіна. У 2008 р. нагороджений Почесною грамотою МОН України. Має відзнаку МОН України «За наукові досягнення», почесну грамоту Харківської державної адміністрації та Харківської обласної ради.  Заслужений працівник профспілки працівників освіти та науки України.

Але попри всі здобутки наш ювіляр наголошує на головнішому. Олег Федорович:

— Мені дуже дороге звання — Заслужений викладач ХНУ імені В.Н. Каразіна.  Вищої нагороди не знаю та нею пишаюся.

Л. ЩЕРБАК, О.НОВИКОВА.