П'ятниця, червня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Відлуння 211-річчя університету

Пішло в історію

Відзначення 29 січня 2016 року − 211-ї річниці відкриття  Харківського Імператорського університету −  провідного університету держави. І хоча, як відзначив один із високих гостей, 211 − «просте число» в математиці, для всієї університетської корпорації  воно стало прекрасним приводом ще раз висловити свою любов і захват рідним університетом. Святкові заходи з нагоди 211-ї річниці від дня відкриття університету включали в себе: урочисте засідання Вченої ради університету, урочисту церемонію покладання квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну, покладання вінків і квітів  на могили ректорів університету, захоронених на кладовищах м.Харкова,  презентацію на засіданні Наглядової ради, звіту ректора академіка В.С.Бакірова про діяльність університету в минулому році та презентація двох доповідей ректора академіка В.С.Бакірова на Урочистому засіданні Вченої ради університету «Університетське студентство: минуле і сучасність. До річниці відкриття Харківського університету» та  «Тарас Шевченко і Харківський університет», присвячену вихованцям університету-лауреатам Шевченківської премії., відкриття виставки «Барви Слобожанщини» члена Спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв України М. І. Деркача в  Художній галереї імені Генріха Семирадського, засідання Наглядової ради університету, урочистої Асамблеї вчених рад.  У музеї історії університету проходила виставка старовинних фізичних приладів, усі бажаючі запрошувалися до відвідин експозицій в Музеї археології, «ЛандауЦентрі» та «ЄрміловЦентрі». Вже традиційною стала урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну, в якій і цього річ взяли участь почесні гості урочистостей.

Урочисте засідання Вченої ради університету

Вшановувало найзаслуженіших членів університетського загалу, які досягли високих результатів у труді і навчанні. З нагоди 211-ої річниці відкриття університету було присвоєно почесні звання «Заслужений професор ХНУ імені В. Н. Каразіна» завідувачу кафедри ботаніки та екології рослин біологічного факультету проф. Т. В. Догадіній, завідувачу кафедри теоретичної радіофізики факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем проф. М. М. Колчигіну, професору кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства факультету геології, географії, рекреації та туризму проф. К. А. Нємцу, завідувачу кафедри соціології соціологічного факультету проф. Л.Г. Сокурянській та «Заслужений викладач ХНУ імені В. Н. Каразіна» декану факультету  міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу проф. В.І. Сідорову, атестат доцента директору Центру міжнародної освіти О.Г. Каграманяну. За високі досягнення в навчанні, науці та спорті було нагороджено грамотами аспірантку філософського факультету Катерину Долгопол, аспіранта історичного факультету Кирила Каштанова, студента екологічного факультету Дениса Ахтирського, студентку факультету іноземних мов Яну Сердюкову, студента факультету математики і інформатики Дмитра Рубанова, фізичного факультету Платона Дмітрієва, студентів фізико-технічного факультету Анастасію Васильченко, Романа Видро та Бориса Петрова, хімічного факультету Ірину Запорожець та Микиту Оніжука, студентку соціологічного факультету Марину Литовченко. (ЧИТАЙТЕ тексти про лауреатів у наступних номерах газети.) Вчена рада університету затвердила присудження премії імені В. Н. Каразіна декану фізичного факультету, проф. Р. В. Вовку, премію І ступеня провідному науковому співробітнику Науково-дослідного інституту астрономії І.М. Бельській, премію ІІ ступеня провідному науковому співробітнику кафедри фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем М. В. Нестеренку, доценту кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій фізико-технічного факультету С.В. Литовченку, премію ІІІ ступеня доценту кафедри теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера фізико-технічного факультету О. А. Голубову, доценту кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства факультету геології, географії, рекреації і туризму К. Ю. Сегеді, доценту кафедри гідрогеології факультету геології, географії, рекреації і туризму В. О. Терещенку.Також було затверджено призначення академічних стипендій імені Президента України Б .І. Ковалю (економічний факультет), К. В. Черняк (соціологічний), О. Ю. Ткаченко (фізичний), Є. О. Назаренку (медичний), І. О. Запорожець (хімічний), К. А. Бєлій (факультет геології, географії, рекреації і туризму) та стипендії імені М. С. Грушевського В. О. Ткаченку (історичний факультет).

З доповіддю «Університетське студентство: минуле і сучасність. До річниці відкриття Харківського університету» виступив ректор, академік Віль Бакіров: «Історія університету − це не тільки історія наукових шкіл, професорів, але і його студентів, кожне покоління яких робило свій внесок у становлення і розвиток університетського духу, традицій, вписувало яскраві сторінки у літопис університетського життя. Каразінський, створений на початку ХІХ століття, пережив формування індустріальної епохи, період реформ, контрреформ, формування капіталізму, радянські часи тощо, а зараз адаптується до реалій глобалізації та інформаційного суспільства. Студентство також зазнавало змін. Але у всі часи його краща частина завжди вирізнялася жагою до знань, інтересом до науки, культури, духовного життя. І після закінчення університету вони прославляли себе і університет своїми здобутками майже в усіх вимірах суспільного життя: багато небесних тіл, назв географічних об’єктів, рослин, математичних та фізичних формул було названо їхніми іменами». Також ректор академік В. С.Бакіров презентував результати соціологічного дослідження «Студенти університету: початок професійного шляху», проведеного із залученням студентів 3-4 курсів у грудні 2015 року, в якому молодь відповіла на питання стосовно мотивів вступу до Каразінського університету, якості викладання профільних та непрофільних дисциплін, перспектив працевлаштування, оцінила ставлення адміністрації закладу до студентів тощо.

Також відбулося засідання Наглядової ради університету, під час якого ректор академік В. С. Бакіров презентував університетській громадськості звіт про роботу у 2015 році, окресливши основні досягнення та проблемні питання, які потребують вирішення у майбутньому.

Асамблея вчених рад

зібрала не лише представників керівництва, професорсько-викладацького складу, студентів, випускників та друзів університету. Серед  почесних гостей заходу − заступник Міністра освіти і науки України М. В.  Стріха, віце-президент та академік Національної академії наук України, голова Наглядової ради Каразінського університету А. Г. Загородній, директор Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації А.В. Бабічев, директор департаменту освіти Харківської міської ради О. І. Деменко, президент Національної академії правових наук України, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академік Національної академії наук України В. Я. Тацій, академік-секретар відділення фізики і астрономії Національної академії наук України Вадим Михайлович Локтєв, директор Інституту проблем кріобіології та кріомедицини Національної академії наук України, академік Національної академії наук України Анатолій Миколайович Гольцев. Прозвучало багато привітань, побажань  іменинникові. Серед більшості слід відзначити основні моменти. Перше, виступ  М.В.Стріхи, де провідною думкою було, що: «Харківський університет є еталоном найвищих фахових критеріїв, неформальним лідером поміж українських вищих навчальних закладів за рівнем наукової роботи. Дуже важливо, коли університет є осередком не тільки науки, а й духовності, і Харківський університет на власному прикладі показує, що навіть у складні часи можна гідно робити свою справу, досягати успіху». Друге, виступ Анатолія Глібовича Загороднього: «Харківський університет плідно співпрацює з інститутами Національної академії наук України. Рівень наукових досліджень, підготовки фахівців в університеті дійсно відповідають найвищим стандартам. Проте, не менш важливою є культурна, просвітницька складова, яка виступає основою для майбутніх досягнень університету». По-третє: А. В. Бабічев: «Харківський університет сьогодні потужний центр освіти і науки, що, постійно розвивається, відповідає вимогам часу, за даними трьох найавторитетніших міжнародних рейтингів його визнано університетом світового класу. Сьогодні високий науковий та освітній потенціал є одним із найважливіших наших конкурентних переваг: за участі учених Каразінського університету розроблено Стратегію розвитку області до 2020 року, одним з проектів якої є Харківський університетський консорціум, що за півроку діяльності вже досяг значних здобутків».

На зв’язку філософських поглядів щодо побудови української нації Тараса Григоровича Шевченка із Харківським університетом, масштабі впливу Кобзаря на формування історичного плину та університету зокрема акцентував ректор університету, академік В. С. Бакіров, презентувавши доповідь «Тарас Шевченко і Харківський університет», присвячену вихованцям університету-лауреатам Шевченківської премії.
У рамках заходу В. М. Локтєву та А. М. Гольцеву було вручено диплом Почесного доктора університету (doctor honoris causa), медаль та традиційну перепустку до університету.

Також під час урочистого зібрання представників університетської спільноти було відзначено преміями за високі досягнення у навчальній, науковій і виховній роботі за 2015 рік  кращих викладачів університету.
На завершення асамблеї університетський академічний хор “Ad Libitum” презентував гостям свята музичний подарунок − оригінальне виконання різдвяної української народної пісні «Щедрик» та однієї з найвідоміших українських колядок «Нова радість стала», який глядачі зустріли бурхливими оваціями. Завершилося зібрання співом духовного гімну українського народу «Молитва за Україну», автором якого є вихованець університету, засновник української національної музики, композитор Микола Лисенко.