Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

Нгуєн Ван Куінь − кандидат фізмат наук!

ВІД РЕДАКЦІЇ. На факультеті математики та інформатики блискуче захистив кандидатську дисертацію Нгуєн Ван Куінь − аспірант кафедри теорії функцій і функціонального аналізу. Тема дисертаційної роботи: «Задачі теорії субгармонічних та дельта-субгармонічних функцій». Опонентами були доктор фізико-математичних наук, професор Сумського державного університету К. Г. МАЛЮТІН та професор кафедри математичного аналізу, старший науковий співробітник Житомирського державного університету імені І. Франка Є. О. СЕВОСТЬЯНОВ.

Так сталося, що в Куіня два наукових керівника − А. П. ГРИШИН, доктор фізико-математичних наук, професор та С. Ю. ФАВОРОВ, в. о. завідувача кафедри теорії функцій і функціонального аналізу. У лютому цього року Анатолій Пилипович пішов із життя. «Це людина, яка віддала себе науці, і при цьому, він був чуйним, незвичайно добрим, людяним. Мені здається, Анатолій Пилипович та Куінь навіть схожі за рисами характеру», − коментує вчений секретар ради С. Ю. ІГНАТОВИЧ. Але Сергій Юрійович не залишив аспіранта та допоміг йому завершити роботу над дисертацією.

− В чому полягає дослідження?

− Відомим харківським математиком В. С. АЗАРІНИМ та першим науковим керівником Куіня А. Н. ГРИШИНИМ було створено теорію граничних множин для субгармонійних функцій у площині та на півплощині, що дозволило вирішити низку задач теорії аналітичних функцій. Молодий науковець розповсюдив ці результати на так звані дельта-субгармонійні функції, що дасть можливість дослідження також мероморфних функцій. Крім того, Куінь вивчав проблему побудови аналітичної функції в площині з заданою асимптотикою. Ця проблема була частково вирішена у роботах харківських математиків Б. Я. ЛЕВІНА в 1948 році та В. Н. ЛОГВИНЕНКО в 1967 році, але вирішення її в класі функцій нульового порядку зростання належить саме Куіню, − зазначає Сергій Юрійович.

28-річний науковець приїхав із Соціалістичної Республіки В'єтнам, закінчив магістратуру факультету математики та інформатики з відзнакою, вступив до аспірантури та перший на своєму курсі, хто вже захистив кандидатську дисертацію.     Мало того, після захисту були висловлено багато позитивних відгуків.

Як іноземному студенту вдалося досягти вершин в галузі однієї із найважчих наук? З дитинства Куінь захоплювався математикою, вступив на механіко-математичний факультет у В'єтнамі, а вже після І курсу став зразковим студентом Каразінського. «Я не шкодую про свій вибір, адже це найкращий факультет, де працюють талановиті вчені, одні із них − мої керівники», − ділиться Куінь.

Наукою почав займатись з того часу, коли зацікавився темою субгармонічних функцій на спецкурсі у першого керівника А. П. ГРИШИНА. Після того Нгуєн Ван Куінь виступив з доповідями на Міжнародній школі-конференції «Тараповські читання − 2013», що присвячена 150-річчю кафедри теоретичної та прикладної механіки, на II Міжнародній конференції «Analysis and Mathematical Physics» 2014 року, на Х Міжнародній конференції для молодих вчених «Сучасні проблеми математики та її застосування у природничих науках та інформаційних технологіях» 2015 року, а також взяв участь у Міському семінарі з теорії функцій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (керівник семінару проф. С. Ю. Фаворов), у семінарі з аналізу Сумського державного університету (керівник семінару проф. К. Г. Малютін) та у цьогорічній III Міжнародній конференції «Analysis and Mathematical Physics».

− Хто допомагав і підтримував Вас на шляху до захисту кандидатської дисертації?

− Можна сказати, допомагав весь факультет, а особливо мої керівники А. П. ГРИШИН та С. Ю. ФАВОРОВ, вчений секретар С. В. ІГНАТОВИЧ і доктор фізико-математичних наук, професор В. І. КОРОБОВ. Хочу окремо сказати про Анатолія Пилиповича, він був одним із моїх найулюбленіших викладачів. Його лекції – цінні конспекти, яких ніде не знайдеш. Про Сергія Юрійовича – теж саме. Він допоміг мені з написанням дисертації, неодноразово надавав поради щодо роботи. За 10 років проживання у Харкові, університет став для мене рідною домівкою. У майбутньому хотілося б знову повернутися до України…

Керівник молодого вченого Сергій Юрійович ФАВОРОВ дуже радий, що йому довелося працювати з таким аспірантом як Куінь. «Працьовитий, старанний та кваліфікований фахівець. Я впевнений, що на Батьківщині він продовжить займатися математикою, адже такі випускники аспірантури ХНУ імені В. Н. Каразіна створюють прекрасне враження про наш університет за кордоном», − зауважує Сергій Юрійович.

А. ОРЛОВА.