Хто господарює у гуртожитку?

ВІД РЕДАКЦІЇ: У Харкові − понад 170 гуртожитків, у восьми з яких мешкають студенти нашого університету. Кожен гуртожиток − немов уособлення поняття «контраст», адже на відносно невеликій території уживаються та проводять студентські роки найрізноманітніші особистості. А щоб зробити цей процес легшим, спішить на допомогу Студентська рада студмістечка, яку обирають на один рік.

Щоб побачити роботу студради «зсередини», я відвідала засідання її представників: проректора з економічних питань та господарчої діяльності  доц. А. М. Удода, директора студмістечка М. В. Реву та голову профспілкової організації С. С. Махновського.

Спочатку мене здивувала відносно невелика кількість учасників засідання, але потім я дізналася, що такий захід проходить уже втретє за вересень, тож основну частину питань уже обговорили. Увагу приділили покращенню санітарно-побутових умов проживання, наступну зустріч присвятять підготовці студмістечка до опалювального сезону.

До речі, Каразінське студмістечко − це житлово-побутовий комплекс, який керується у своїй діяльності  законодавством України, типовим положенням про студентські гуртожитки та Правилами внутрішнього розпорядку гуртожитків студмістечка. Майже 15 років посаду його директора обіймає Микола Васильович РЕВА. Пропоную завітати до нього на бесіду.

У кабінеті − карта України…

Під началом Миколи Васильовича РЕВИ  кілька тисяч студентів, тож його уваги потребують багато справ. Уявіть моє здивування, коли замість роздратованого чиновника я побачила земну людину, яка не намагається відгородитися за допомогою високих стосів паперів. У кабінеті Миколи Васильовича висить величезна карта України, на якій можна роздивитися навіть найменший населений пункт. Одразу відчувається, що географія студентів університету аж ніяк не обмежується Харківською областю. До речі, цього року в гуртожитки Каразінського, за активною допомогою членів студрад, поселили 4157 студентів (із них 1159 − іноземці), а минулого року, для порівняння, − 4385.

− Миколо Васильовичу, як дирекція студмістечка співпрацює зі студрадами?

− Студради − це органи самоврядування, які функціонують самостійно, нам вони не підпорядковані. Здебільшого до нас звертаються із господарчими питаннями. Наприклад, студрада влаштовує суботник. Свого інвентарю вона не має, тому отримує усі необхідні знаряддя праці у нас. Так само і з фарбою для приміщень, побілкою для дерев.

− Голови яких гуртожитків найбільш зацікавлені у співпраці?

− Справжні генератори ідей − Михайло Алєксєєнко з гуртожитку №10, Іван Шамота з гуртожитку №2, Ольга Усатова (гуртожиток №6), яка організувала установку футбольних воріт, Андрій Боднар (гуртожиток №11), який збирає студентів і на суботники, і на спортивні заходи.

− Нам відомо, що зараз у гуртожитках триває ремонт. Розкажіть, що вдалося зробити за останні місяці?

− Практично у кожному гуртожитку ведеться робота з покращення умов проживання. Ми відремонтували покрівлю та каналізацію у гуртожитку №2, поки що у найгіршому стані гуртожиток №4, але, за активної участі членів його студради, ми розпочали ремонт п’ятого поверху і поступово дійдемо до першого. У гуртожитку №6 триває ремонт спортивного залу, вже відремонтували сім кімнат, замінили вікна на кухнях. У гуртожитку №7 відремонтовано 12 кімнат, у гуртожиток №9 завезли 8 нових електроплит, відремонтували два сходові марші (з першого по дев’ятий поверх), вестибюль, триває ремонт двох блоків. У гуртожитку №10 капітально відремонтовано 16 кухонь та 12 санвузлів, ремонтується хол, замінили водогін у підвалі.

Невирішальних проблем не існує

Гуртожиток №10 − один з кращих як за умовами проживання, так і за результатами роботи студради. Тут мешкає близько дев’ятисот студентів із соціологічного, економічного, МЕВ і ТБ та факультету психології. Студентською Радою уже четвертий рік поспіль керує Михайло АЛЄКСЄЄНКО (політолог, група СП-53). Формально його заступник − новообраний першокурсник економічного факультету Дмитро НОСЕНКО, а фактично − економіст-шестикурсник Максим БАДЛАК. До студради «Десятки» входить 17 членів, які поширюють необхідну інформацію за допомогою старост блоків або ж особистих бесід зі студентами.

Михайло переконаний, що майже не існує проблем, які неможливо вирішити: або недостатньо старається Студентська Рада, або самі мешканці не бажають «іти до кінця».

− Михайле, з якими проблемами найчастіше до вас звертаються?

− Спектр питань дуже широкий: від забитої каналізації та поганих сусідів до організації розважальних заходів та допомоги боржникам із написанням заяв.

Близько 90% проблем вирішуються на «місцевому рівні», з іншими можна звернутися до директора студмістечка М. В. Реви або до проректора з економічних питань та господарчої діяльності  доц. А. М. Удода.

− А які питання не в змозі вирішити студрада?

− Студенти скаржаться на те, що кімнати перенаселені: по троє живуть у приміщеннях, розрахованих на двох, по четверо – у тих, що початково пристосовані для трьох. Але ми розуміємо, що університету і так нелегко поселити усіх бажаючих, не вистачає більше 1000 місць. А наступного року буде ще складніше, адже п’ятикурсники залишаться у гуртожитках.

Також існує проблема курців: у приміщеннях гуртожитку палити заборонено, а взимку біля спеціальних місць, що розташовані на вулиці, доволі таки холодно. Нарікання викликають рейди міліції, які штрафують порушників за паління.

Декому не подобається сусідство іноземних студентів. Вони мешкають у п’ятому гуртожитку, але він не може вмістити усіх бажаючих, тож їх розподіляють між усіма іншими. Навряд чи українські студенти захочуть звільняти для іноземців, скажімо, гуртожиток №2 або №4.
Виникають проблеми з інвентарем, який закуповує університет: часто він недорогий, а тому швидко виходить із ладу.

− Михайле, ти приєднався до студради фактично з першого курсу. Що за цей час вдалося зробити?

− Ми заново відновили роботу спортивної кімнати, налагодили контакт з іноземцями, зробили місце для куріння, періодично проводимо суботники. Залучаємо мешканців до участі у різних освітніх, розважальних та соціальних проектах (наприклад, «Зробимо Харків чистим», «Харківський марафон», «Роби Вибори»). Нещодавно взяли участь у  «Брейн-рингу»: змаганні  між командами гуртожитків (№2, №4, №10 та №11), яке провело Наукове товариство ХНУ імені В.Н. Каразіна на чолі з Богданом Диканем. До речі, перемогла команда гуртожитку №10.

Взагалі, я вважаю, що багато залежить від голови Студентської Ради, коменданта, заступників декана з виховної роботи. Якщо вони підтримують одне одного, то в гуртожитку буде мир, порядок та процвітання.

Перші помічники студента

Гуртожиток №9 уже четвертий рік заміняє мені дім, тож я можу на власні очі побачити, як тут господарює студрада. Від Людмили ТАРАНЕНКО (механіко-математичний факультет, група МП-31), голови Студентської ради гуртожитку №9, я дізналася, що на 50 мешканців «Дев’ятки» припадає 1 член студради (тут мешкає близько 750-ти студентів). Заступник голови − Владислав ПОЛУПАН (мех.-мат, група МФ-42), секретар, що займається документацією − Юлія ГУМІРОВА (мех.-мат, група МП-31). За іншими членами студради закріплені блоки, за які вони несуть відповідальність.

− Людмило, з якими проблемами зіштовхуються мешканці гуртожитку?

− Часто врегульовуємо конфліктні ситуації між мешканцями кімнат та блоків. Люди чи-то не вживаються характерами, чи-то не можуть знайти компромісів. Протягом цього семестру ми розглянули скарги студентів із кімнат №353, №451, №456, №427. Завжди працюємо зі всіма сторонами конфлікту, спочатку намагаємося все ж таки знайти порозуміння і вирішити все словесно. Якщо цього виявляється замало, звертаємося за допомогою до заступників декана з виховної роботи (пишемо службові або безпосередньо спілкуємося).

Також у мешканців часто виникають проблеми із іноземними студентами. Для вирішення цих питань ми звертаємося до заступника директора Центру міжнародної освіти.

Неодноразово з’являлися проблеми із працівниками правоохоронних органів, які роблять обходи. Щоб їх вирішити, ми звертаємося до А. М. Удода (проректора з економічних питань та господарської діяльності).

− Чи скаржаться студенти на умови проживання?

− Насущною є проблема відсутності гарячої води на верхніх поверхах. Але через те, що ми крайня гілка, місто дає малий тиск, тож напір води залишається низьким.

− Студенти говорять про те, що до них часто не доходить інформація із засідань студради.

− Така проблема дійсно існує, і ми намагаємося з нею боротися. Я передаю інформацію за допомогою старост блоку, які не завжди вчасно доносять її до студентів. До того ж, мешканці гуртожитку подеколи сприймають лише ту інформацію, яку вони хочуть сприймати, і часто-густо ігнорують повідомлення членів студради.

Анастасія РИБАЛКО (історичний факультет, група ІС-51), член Студентських рад і гуртожитку, і факультету, говорить про те, що студенти довіряють студраді гуртожитку навіть більше, ніж факультетській. Але останнім часом зросла кількість бюрократії, зменшився реальний вплив членів студради на адміністрацію гуртожитку, тож вирішувати проблеми стало складніше.

Члени студради намагаються згуртувати студентську спільноту. У березні вони провели турнір із настільного тенісу «Перша ракетка «Дев’ятки»» (який, до речі, відбувся у спортивній кімнаті гуртожитку, яка користується великою популярністю). Також провели декілька кінолекторіїв у актовій залі гуртожитку. У квітні студенти вийшли на суботник, організували збір вторинної сировини. А у травні відбувся огляд-конкурс на кращі студентські кімнати та спартакіада студмістечка (перемогла команда дев’ятого).

Як бачите, студрадівці − це не страшні люди, які роблять лише обходи і перевірки санітарного стану кімнат та блоків! Саме вони мають бути першими помічниками студента. Вони розкажуть про кількість та способи відпрацювань, допоможуть із вирішенням конфліктів, проінформують про зміни у розпорядку проживання у гуртожитку.  А до наших з вами обов’язків входить дотримання порядку у рідному домі, а якщо виникнуть питання − студрада допоможе.

Я. ОЛЬЖИК.