Неділя, вересня 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Барометр

З новим «серцем»

ВІД РЕДАКЦІЇ. Про бій курантів університетського «охоронця часу» ми вам розповідали. Сьогодні наша розповідь про відновлення барометра, що поряд із годинником. Його реставрація триває повним ходом.  Щодо інформації з цього приводу ми звернулися до Віктора Івановича ФУРСОВА, головного механіка університету. Віктор Іванович:

− Барометр на Головному корпусі встановлено у 1958 році. Його заводський номер − 001. Наш барометр − унікальний, аналогів йому не існує. Виготовлено пристрій на Харківському підприємстві «Енергочормет», яке нині не працює. У документації він зазначений, як ламповий барометр постійного струму і, як більшість пристроїв того часу, розрахований на напругу 127 В. Тож, коли університет повністю перейшов на напругу 220 В, пристрій автоматично вимкнули. Понад 30 років барометр на фасаді головного корпусу Харківського університету не працював.

…Підіймаємося на горище, далі по драбині − і ось у товщі Каразінської стіни за металевими дверцятами працює серце барометра.

− Розкажіть, як проходило повернення до життя барометра? На якому етапі зараз реставраційні роботи?

− Найбільша складність − не було технічного опису механізму та зв’язку з людьми, які створювали його. Минулоріч поряд із реставрацією годинника виникло питання про відновлення барометра. Існувало два шляхи − або дістати механізм та встановити на його місце сучасний, або ремонтувати та налаштовувати старий. Коли барометр було розібрано, прийняли рішення розробити нову систему керування, а унікальний механізм, від якого не збереглося ніякого технічного опису, − відновити. Ще одна проблема полягала у тому, що датчик тиску зовсім вийшов з ладу та не підлягав відновленню. Тож довелося виготовляти і новий датчик атмосферного тиску. Система керування − система напівпровідникових пристроїв тепер може працювати від напруги 220 В. Зараз проводяться випробовування барометра, нам вдалося його запустити, триває калібрування пристрою.

− Тож, виходить, від старого пристрою залишилася тільки «зовнішня оболонка», а «серце» повністю нове…

− Щодо його «зовнішності» були задіяні альпіністи, які відреставрували та пофарбували циферблат і стрілки, зробили підсвічування, яке з майдану Свободи можна побачити ввечері. Тож, чекаємо, що  найближчим часом відбудеться плановий запуск  барометра.

А. КОЗЛОВА.