П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університетська кафедра

Першість фізиків-теоретиків

ВІД РЕДАКЦІЇ. Кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О.І. Ахієзера фізико-технічного факультету функціонує вже понад 80 років і за цей час встигла перемогти не в одному конкурсі, а цьогоріч за сприяння в науковій роботі зі студентами кафедра посіла I місце. За рахунок чого працівникам далася ця перемога газеті розповів доктор фізико-математичних наук, професор, Відмінник освіти, завідувач кафедри Валерій Дмитрович ХОДУСОВ.

− Валерію Дмитровичу, розкажіть, який колектив зібрався на вашій кафедрі?

− На кафедрі завжди було гармонійне поєднання досвіду та молодості. Зараз дуже різко йде зміна поколінь. Пішли на відпочинок заслужені викладачі університету: професор Адаменко І.М. та доцент Ю.О. Кірочкін, який був найстарішим викладачем на факультеті (з 1958 року!) Вони навчали мене студентом, а потім вже як молодому викладачеві допомагали оволодіти майстерністю викладання. У нас завжди була спадкоємність поколінь, тільки так можна передавати ті традиції, які склалися на кафедрі, досвід, методичні напрацювання, систему та стиль  викладання. Зараз працюють на кафедрі 4 молоді викладачі, мої колишні студенти.

− За  рахунок чого Вам далася перемога?

− Ми перемогли дякуючи декільком складовим: одна з них полягає в тому, що на нашому факультеті вже протягом 10 років проводиться міський науковий семінар для студентів, викладачів та наукових співробітників «Проблеми сучасної фізики». Лектори приїжджають і з-за меж України: з Іспанії, Італії, Франції, Німеччини, Швеції і навіть з ЮАР. Але найцікавішим є те, що семінари записуються на відео, та всі бажаючі мають змогу переглянути їх в мережі Інтернет. Друга складова − це тісний контакт з Інститутом теоретичної фізики імені О.І. Ахієзера (ННЦ «ХФТІ»), що є основною умовою так званої «фізтехівської» системи підготовки наукових кадрів. Ще з-за часів роботи академіка Л.Д. Ландау в Харкові було прийнято, щоб майже всі співробітники теоретичного відділу УФТІ викладали в університеті, цю традицію продовжував його учень академік О.І. Ахієзер, а зараз його учень − академік М.Ф. Шульга. Тому завдяки взаємодії між студентом та активно працюючим вченим робота проходить дуже ефективно. Починаючи з третього курсу студенти починають займатися серйозними науковими роботами, а з четвертого курсу з’являються і перші публікації, доповіді на міжнародних наукових конференціях. Наприклад, цього року, Дмитро Рубанов при захисті бакалаврської дипломної роботи вже мав публікацію в найвідомішому у світі фізичному журналі «Physical Review», до речі, він здобув золоту медаль на XI Міжнародній Олімпіаді студентів ВИШів із теоретичної механіки.
Також, не менш важливим є те, що студенти проводять канікули в міжнародних фізичних молодіжних школах.  Наприклад, студентка 6-го курсу Тетяна Москалець виграла конкурс на участь у літній студентській програмі ЦЕРНу (CERN Summer Student Program), вся група фізиків-теоретиків 4 курсу брала участь у роботі 53th Internation School of Subnuclear Physic 2015, яка проходила на Сицилії в Італії. . Не дивлячись на те, що студенти в університеті мають доступ до всієї інформації, вони ще й на міжнародному рівні розширюють коло своїх знань.  Наша кафедра допомагає у підготовці командам студентів, які беруть участь в турнірах фізиків. Цього року у нас знайшлася активна група студентів 1 та 2 курсів, які організували 2 команди та  за допомогою доцента кафедри О.А. Голубова змогли підготуватися до участі у ХІІ Всеукраїнському студентському турнірі фізиків, де склали конкуренцію основній команді фізтеху, яка цього року здобула перемогу в міжнародному турнірі у Варшаві в Польші, та посіли відповідно II та III місце. Цікаво, що в процесі підготовки команд до турніру був проведений за ініціативою доцента О.А Голубова факультетський турнір виключно англійською мовою.

− А в безпосередній роботі зі студентами викладачі більш прихильні до стандартів викладання, чи використовуєте нові сучасні методи?

− Щоб усучаснити систему викладання ми заохочуємо до роботи людей, які мали досвід за кордоном та знаходяться в курсі всіх новинок навчального процесу та щиро ним діляться з нами, це зокрема доценти О.А. Голубов та А.Г. Сотніков. Багато викладачів кафедри, особливо молодих, спілкуються зі студентами через Інтернет, виставляючи конспекти лекцій, тексти контрольних робіт, проводячи навчальні консультації та інше. Минулого навчального року наша кафедра мала цікавий досвід захисту дипломів. Двоє випускників доповідали свої магістерські дипломні роботи та спілкувалися з членами державної комісії через систему спілкування «Skype»: Володимир Юрасов з Парижу, Франція, а Олександр Костенко − з Торонто, Канада. Обидва захистились відмінно. Це було вперше для нас і ми й далі будемо  всіляко використали сучасні методи в навчанні.

− А щодо працевлаштування: де в перспективі можуть працювати ваші випускники?

− Ми готуємо безпосередньо наукових працівників. Випускники нашої кафедри мають фундаментальну підготовку з математики та сучасної теоретичної фізики, на основі якої  будують своє майбутнє. Перш за все, вони можуть викладати, але таку професію обирають дуже мало студентів, в основному, йдуть працювати в Інститут теоретичної фізики імені О.І. Ахієзера ННЦ «ХФТІ», Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б.І. Вєркіна, Інститут монокристалів та інші провідні наукові інститути НАН України. Вони, як і студенти інших кафедр факультету, дуже бажані у будь-якому науковому інституті як в Україні, так і далеко за її межами. І все це завдяки «фізтехівській» системі підготовки наукових кадрів, яка побудована на тісному контакті між тими, для кого ми готуємо ці кадри та тими, хто їх готує. Вони знають що їм потрібно, а ми просто знаємо як спільно цьому навчити студентів − майбутніх наукових співробітників Підрозділи університету.

С. АЛІНКІНА.