П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

До 90-річчя проф. І. Є. ТАРАПОВА

Іменні аудиторії

ВІД РЕДАКЦІЇ. Відкриваємо рубрику назустріч 90-річчю ректора Харківського університету, вченого математика, непересічної особистості Каразінського колективу Івана Євгеновича ТАРАПОВА. Визнаний фахівець у галузі механіки рідини, газу та плазми, автор понад 200 друкованих праць. Під його науковим керівництвом було захищено 14 кандидатських дисертацій і одна докторська. Брав активну участь у громадському житті. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1981) та медалями. Іван Євгенович протягом 18 років (1975-1993) обіймав посаду ректора Харківського університету та 33 роки завідував кафедрою теоретичної механіки.

….На 6 поверсі головного корпусу зазираємо до «живої» аудиторії - аудиторії імені проф. І. Є. ТАРАПОВА. Просторе, сонячне приміщення. Відкрита та оснащена найсучаснішим мультимедійним обладнанням на кошти асоціації випускників Харківського університету 18 жовтня 2007 року аудиторія стала активним учасником навчально-виховної роботи не лише на мехматі… Зараз тут триває практичне заняття з математичного аналізу у  проф. В. Д. ГОРДЄВСЬКОГО. Студенти уважно слухають В'ячеслава Дмитровича, один із них працює  біля дошки. Парти -  темно-коричневі, розташовані аж у три ряди. До речі, дбайливо збережені студентами,  не подряпані та не обписані. Стільці - з високою спинкою та м'яким сидінням. Студенти стверджують, що навчатись в цій аудиторії комфортно.

…Поки триває заняття, я уважно розглядаю аудиторію. Зліва від мене розміщені фотографії, зроблені у різні роки, де поруч з Іваном Євгеновичем його колеги-викладачі, вихованці - студенти механіко-математичного факультету. Центральну стіну аудиторії прикрашає великий портрет професора, людини, ім’я якої і носить це навчальне приміщення. Зацікавлений погляд, уважно-запитальний - немовби тут, поруч із нами, у ХХI ст… Далі - стенд з основними працями науковця, серед них - найголовніший - тритомник «Механика сплошной среды». Пригадую слова Олени Іванівни - доньки Івана Євгеновича, як цю працю вчений закінчував уже будучи тяжко хворим: «Він завжди дуже багато працював. Я пам'ятаю, як він сидів за письмовим столом і в будні, і в свята. У цьому було його існування. І навіть в останній рік життя, усвідомлюючи тяжкість своєї хвороби, він відмовився приймати ліки, так як вони заважали йому завершити роботу над монографією. Він не уявляв свого життя без науки, без викладання, без кафедри, без університету. Університет був для нього другою домівкою».

…Я слухаю і спостерігаю, як працюють на практичному занятті з курсу «Математичний аналіз» студенти груп М-112 та ММ-11, і погоджуюсь із твердженням мехматівців: у Тарапівській аудиторії працюється якось по-особливому комфортно. Щось все разом робить аудиторію  затишною. І знову приходять на пам’ять слова доньки професора О. І Тарапової:  «6-52 - одна з найбільших аудиторій не лише механіко-математичного факультету, але й університету. Аналогів даній аудиторії за всіма показниками немає у всьому Харкові». Несподівано так лунає дзвоник - скінчилася пара в іменній аудиторії мехмату. І я запитую у викладача В'ячеслава Дмитровича: які спогади у нього викликає іменна аудиторія?

- Я працював багато років саме на той час, коли Іван Євгенович був ректором. Мої власні спогади про нього живі у пам’яті і світлі. В першу чергу, як про глибоко освічену, хорошу людину.

Студенти поспішають на наступну пару, але я все ж проводжу невеличке опитування: в якій аудиторії вони тільки-но працювали. Чую різні відповіді, не завжди позитивні. Найменше пам’ятають, що це був РЕКТОР університету. Але ж попереду у цих першокурсників ще довге студентське життя і наступного року ювілей І. Є.Тарапова - віриться, що незнання буде надолужене.

…А які заходи зазвичай відбуваються в аудиторії?  Кожного дня тут проходять по 3-4 пари занять. Проводяться засідання Вченої ради механіко-математичного факультету, конференції та олімпіади, святкується День факультету, День випускника. До 85-річчя І. Є. ТАРАПОВА, в аудиторії неодноразово проходила Міжнародна школа-конференція «Тараповські читання», а у 2011 році було презентовано книгу про Івана Євгеновича «Ученый, Учитель, Человек», створену його учнями та видану Асоціацією випускників. Проходили тут і нагородження студентів та аспірантів університету стипендіями, преміями імені І. Є. ТАРАПОВА. Аудиторія завжди у роботі, майже ніколи не стоїть порожньою. Вона живе і діє. І це приємно та радісно. Значить працюють у наших стінах найкращі університетські традиції. Велика справа - сила традицій альма матер.

Проф. І. Є. ТАРАПОВ приділяв велику увагу проблемам вищої школи. Написав багато статей з питань науки і освіти, а також монографію «Інтелектуальна праця, наука та освіта. Криза в Україні» (1994 рік).

А. МАЙСЬКА.