Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Харківські астрономи знайшли «Луноход-2» на Місяці

 

<!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} -->

 

Харківські астрономи знайшли «Луноход-2» на Місяці

 


Радянська програма вивчення Місяця за допомогою пересувної лабораторії «Луноход-2» включала в себе дослідження берегової зони морів Місяця. Апарат «Луноход-2» був доставлений на поверхню Місяця 16 січня 1973 року автоматичною космічною станцією «Луна-21». Одного разу машина не вийшла на зв’язок із Землею і місія «Луноходу-2» була достроково перервана 4 червня 1973 року.
До останнього часу точне місцезнаходження «Луноходу-2» було достеменно невідоме в зв’язку з відсутністю якісних оптичних даних про поверхню Місяця. Завдяки запуску до Місяця орбітального зонду Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO, NASA) у 2009 році у дослідників з’явилась можливість досить детально побачити поверхню Місяця. В НДІ астрономії альма матер під керівництвом проф. Ю.Г. ШКУРАТОВА провели оптичні дослідження поверхні Місяця з метою вдосконалення методик визначення структури та складу безатмосферних тіл Сонячної системи за даними дистанційних спостережень. Важливою частиною цієї програми є співставлення даних дистанційного зондування з результатами досліджень, отриманих безпосередньо на поверхні Місяця. Використовуючи нові високоякісні зображення Місяця, отримані зондом LRO, я, старший науковий співробітник НДІ астрономії Вадим Кайдаш та аспірант Сергій Герасименко вперше успішно ототожнили положення «Луноход-2» на знімках LRO. Вдалося вирішити проблему, що непокоїла дослідників Місяця майже 40 років – де саме знаходиться радянський «місячний трактор». На знімку, червоною стрілкою відмічена біла пляма розміром 4х5 пикселів - апарат «Луноход-2» за даними харківських астрономів, білими стрілками – трек, тобто сліди від шасі «Лунохода» у місячному ґрунті. У прямокутнику показане збільшене у 8 разів зображення «Лунохода-2» з місячної орбіти; найбільша біла цятка є кришкою з сонячними батареями, решта – наукові прилади. Нові уточнені координати «Луноход-2» становлять 25.84009° півн.шир., 30.90191° схід. довг.
Колеги харківських астрономів з Інституту геохімії та аналітичної хімії імені Вернадського Російської академії наук (ГЕОХИ РАН, Москва), що займаються дослідженням зразків місячного ґрунту, підтвердили знахідку співробітників НДІ астрономії. Тепер ім’я Харківського університету буде навічно вкарбоване в історію не тільки назвами астероїдів та нових планет, а ще і знайденням «Луноходу -2».


В. КАЙДАШ, старший науковий співробітник НДІ астрономії.