Четвер, квітня 25, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Сила традицій

Микола Феофанович Кащенко


У квітні виповнюється 160 років від дня народження Миколи Феофановича КАЩЕНКА, видатного біолога, одного з перших українських академіків, доктора медицини та зоології, засновника акліматизаційних садів у Києві та Томську, випускника природничого відділення фізико-математичного факультету Харківського університету.

Вчений народився 25 квітня 1855 р. на хуторі Веселому Катеринославської губернії (Запорізької області). Закінчив Катеринославську гімназію зі срібною медаллю та у 1875 р. вступив на медичний факультет Московського університету. Згодом перевівся на природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету, яке і  закінчив у 1880 р. Залишився працювати при ембріологічній лабораторії приватним асистентом і прослухав курс порівняльної анатомії у проф. О. Ф. Масловського. У 1884 р. захищає дисертацію та отримує вчений ступінь доктора медицини. Цього  ж року призначений на посаду приват-доцента з курсу порівняльної анатомії на медичному факультеті. З 1886 до 1888 рр. стажувався в Німеччині та Італії. Повернувшись додому, продовжив читати лекції на медичному та фізико-математичному факультетах Харківського університету.

У 1888 р. Миколу Феофановича переводять до щойно відкритого Томського університету, в якому він працював майже чверть століття: обіймав кафедру зоології, порівняльної анатомії та фізіології, обирався ректором, отримав звання Заслуженого професора.  Активно займався громадською діяльністю та популяризацією науки: виступив співорганізатором Томського відділення імператорського Московського товариства сільськогосподарських наук (з 1898 р. перетворене в самостійне Західносибірське товариство сільського господарства), дбав про проведення публічних лекцій за участю професорів Томського університету. В  1902 р. вчений створив у Томську дослідний Акліматизаційний сад та вивів багато сортів яблук, адаптованих до суворих умов Сибіру. За свої заслуги був нагороджений орденами Св. Станіслава ІІ ст., Св. Анни ІІ ст., Св. Володимира ІІІ та ІV ст.

З 1912 р. М. Ф. Кащенко мешкав у Києві, де обіймав посаду професора кафедри зоології на сільськогосподарському відділенні Політехнічного інституту, а в 1914 р.  створив Акліматизаційний сад, який очолював до кінця свого життя. Брав активну участь у створенні Всеукраїнської академії наук (ВУАН), у 1919 р. одним з перших був обраний її дійсним членом. Став організатором та першим директором (1919-1926 рр.) Зоологічного музею ВУАН (нині його фонди входять до складу Національного науково-природничого музею НАН України). Останні роки свого життя він активно працював над проблемами селекції лікарських, технічних, плодових рослин. Особливих успіхів досяг у галузі акліматизації декоративно-квіткових і особливо південних плодових культур (персика, абрикоса, винограду, айви) в Україні.

Видатний учений помер 29 березня 1935 р. і похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.

Проф. С.КУДЕЛКО та Л. ЩЕРБАК.