Не втрачаючи смаку до життя…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ніна Петрівна ЧУЄНКОВА 40 років свого життя віддала праці у рідному університеті. Нещодавно  відсвяткувала ювілей. Вона і сьогодні розповідає, хвилюючись, про їй надану високу честь: нагородження університетською медаллю Василя Назаровича Каразіна. Інтелігентна, симпатична, захоплена роботою і життям, як  справжня університетська жінка вона розповіла про свій життєвий шлях, про любов до університету, про  захоплення поезією...

И в поисках родной души,

На время сбившись с курса,

Как заклинанье я шепчу в тиши:

«Не потерять бы к жизни вкуса».

…Говоримо зацікавлено: я - щоб зрозуміти свою героїню, вона - щоб найповніше  описати всі перипетії радощів, смутку, досягнень. Мені хочеться вам передати деякі «крилаті» вислови Ніни Петрівни: «університет юний завжди, тому що його душа - це студентство», «університет - мудрий, його мудрість - це професори, а гордість - це наші випускники». Мені приємно повідомити, що Ніна Петрівна - приклад людини, яка завжди є і буде молодою душею. Вона добре пам’ятає яскраві моменти із свого  студентського життя, розповідає, що колишні філфаківці і сьогодні її добрі друзі. Починала працювати в редакції газети «Трибуна трудящих», з 1984 року - редактор-організатор, а згодом і провідний редактор університету. Ніна Петрівна виконує дуже важливу роботу: видає наукову літературу. З 1992 року (відколи вона займається науковими виданнями) кількість фахових видань значно виросла  - із 18 до 39. На стадії розробки знаходиться ще вісім видань. Ніна Петрівна вважає, що стабільність - це гарна якість людини. Кожен день для неї унікальний, кожна зустріч - особлива. І хочеться виконати свої обов’язки якомога краще. Поза роботою захоплюється поезією. Любить вірші, і сама пише їх. Любить присвячувати свої твори колегам, друзям,  працівникам. Надихнути може весна і улюблений онук,  просте почуття подяки, дружба. Із  Старовою Світланою Михайлівною, вони товаришують вже 41 рік. І це дорогого коштує!

С.АЛІНКІНА.