Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Інтерв’ю в номер

Великі справи великої бібліотеки


Головною подією минулого навчального  року було віднесення Фонду книжкових пам’яток Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.  Вже вісім років директором ЦНБ трудиться Ірина Казимирівна ЖУРАВЛЬОВА.

- Ірино Казимирівно, як вдається підтримувати авторитет ЦНБ?

- Щорічно структурні підрозділи ЦНБ обслуговують понад 65 000 користувачів, яким видаємо понад 1 200 000 примірників документів на різних носіях інформації. Це тяжка праця. А бібліотекарі ще виконують наукові дослідження з рідкісними виданнями, описують рукописи і книги, що представлені, гадаю, усіма мовами, розшифровують бібліотечні «загадки», впроваджують нові технології у процеси роботи, пишуть наукові статті.

- Які нові технології ви вже запровадили для користування бібліотекою?

- У бібліотеки є власний сайт, великий за обсягом електронний каталог. Ми маємо власну електронну бібліотеку – університетський електронний архів та репозитарій повнотекстових ресурсів рідкісних видань «Scriptorium». Зараз він містить понад 2 тис. назв і користується популярністю у світі. Завдяки цьому не тільки у читачів ЦНБ, а також у читачів усієї світової спільноти є унікальна можливість проведення наукової роботи, вивчення історичного досвіду, прижиттєвих видань класиків науки. Ми стали партнерами найкрупніших цифрових бібліотек світу.

- Сьогоднішній працівник ЦНБ - це людина…, яка може дати пораду щодо друкованої книги, а окрім того ще й фахівець у сфері електронних каталогів?

- Так, людина, яка ще й фахівець у сфері електронних каталогів,  поєднує функції традиційного довідково-бібліографічного обслуговування читачів з використанням інноваційних методів пошуку інформації. Ми ведемо сторінки абонементу в соціальних мережах «Facebook» і «Вконтакті» з рубриками «Абонемент рекомендує» і «Цитата від абонементу». До кожного посту прикріплюється пряме посилання на електронний каталог і на конкретне видання, яке читач може замовити на абонементі. Ми підписали угоди про співпрацю зі Всесвітньою цифровою бібліотекою WDL та Європейською цифровою бібліотекою «Європеана». Нещодавно до нас звернулася така відома міжнародна організація, як ІФЛА (International Federation of Library Associations), у якої наш ресурс викликав зацікавленість. Маємо зв’язок із Бакинським університетом.

- З якими проблемами стикається ЦНБ?

- Науковці не завжди бажають розміщувати свої дослідження до відкритого доступу. Це позбавляє нас можливості отримати цінні матеріали та поповнити архіви. Дуже болюча проблема - обслуговування читачів із особливими потребами. Наш Центр «Вікно в Америку» декілька разів подавав проект для створення спеціальних місць для таких читачів, але це тільки у Центрі.  Не  вистачає приміщень. Не вистачає вже років 100. Спочатку ми отримали приміщення архітектора Є. Васильєва, так звану «стару книгозбірню», потім прекрасну будівлю В. Величко - першу спеціальну бібліотечну будівлю у Харкові. Потім частина бібліотеки переїхала до Головного корпусу, але книгосховища перевантажені. Сподіваємося, щ все ж буде відремонтоване приміщення бібліотеки на Свободи, 6.

 

К. НОВІКОВА.