П'ятниця, квітня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Повертаючись до надрукованого

Музей археології: останні штрихи перед відкриттям.


ВІД РЕДАКЦІЇ. Рівно рік тому ми зустрічалися із директором Музею археології доцентом І. Б.  ШРАМКО і розмовляли про відкриття нового  приміщення Музею у Головному корпусі університету. Ірина Борисівна проводила екскурсію тоді ще невідремонтованими приміщеннями Музею, говорила про переїзд  та перші кроки щодо оформлення інтер’єру, про фонди та виставкову залу… Багато планів та задумок ми обговорили у минулому матеріалі. Адже новий Музей - найбільший археологічний вузівський музей не тільки в Україні, але і на території пострадянського простору! Єдиний комплекс, що включатиме сучасне фондосховище, Особливу комору, виставкову залу, конференц-залу та службове приміщення. Унікальний та неповторний! Ми повертаємося до нашого матеріалу аби дізнатися, чи вистачило року, такого складного у межах державної політики, аби реалізувати усе задумане та відкрити нову експозиційну залу Музею археології усім відвідувачам найближчим часом…

- Ірино Борисівно, як просунулась  робота за рік? Над чим найбільше працювали?

- Увесь минулий рік впритул займалися оформленням вітрин, експозиційного фону, на якому будуть розміщені знахідки. Його вирішено оформити у тій же складній та трудомісткій техніці, що і панно. Оскільки це постійна експозиція. Тому, зрозуміло, як і власне завершальна стадія роботи над панно, дизайн виставкового простору, забрали на себе велику частину часу та зусиль. Ретельно продумувалась та обговорювалась концепція кожної вітрини. Разом із групою помічників археологи університету відповідають за доручену їм частину експозиції.  Над панно та вітринами працює художник Наталія Суханова. Разом з нею розглядали варіанти розміщення експонатів у вітринах. Тобто ми, історики, пропонували наші ідеї, а Наталія Суханова давала поради, як гармонійно їх втілити в життя, щоб експонати виглядали естетично та продумано, а відвідувач мав змогу насолодитися побаченим з будь-якого ракурсу. В цілому панно та вітрини готові. Хіба що залишилось розставити акценти щодо візуального сприйняття. Адже аби не пошкодити артефакти, ми спочатку плануємо експозиційний простір у фотошопі. Проглядаємо варіанти. А перед самим відкриттям знахідки будемо остаточно розміщувати у вітринах. За минулий рік вдалося побудувати Особливу комору, у якій будуть зберігатися найбільш цінні предмети. У фондосховищі залишилося зробити косметичний ремонт, змінити драбини, поставити стелажі. Наразі триває робота над зовнішніми сходами у Музеї, перилами та оформленням декоративного панно.

- Окрім виставкової зали, якими напрямками роботи займалися впродовж року?

- Робота над експозиційною залою - це лише частина наших щоденних турбот. Другий напрямок роботи, не менш важливий, - це фонди. Наші фонди поповнювалися багато років, особливо у 80-тих, але не опрацьовувались належним чином. Тому разом із фондо-закупівельною комісією (ФЗК) ми впорядковуємо знахідки, готуємо їх до перенесення у нові фондосховища. Третій напрямок роботи - реставраційний. Завдяки професіоналам Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України вдалося відновити рідкісні речі з металів. Реставратори германо-слов'янської експедиції Ксенія Варачова та Дмитро Філатов дбають про те, щоб відновити кераміку, обіцяють встигнути закінчити кілька предметів до відкриття Музею. Значна частина роботи у реставраційному напрямку проведена. Отже, це основні три напрямки, над якими працювали співробітники Музею та історичний факультет впродовж року. Спільно  з нашим досвідченим архітектором Оленою Фондорко, вирішуємо, які матеріали та предмети інтер’єру доцільніше придбати, обговорюємо зовнішній вигляд вітрин-модулів для тимчасових виставок.

- Розкажіть про співробітників, на плечі яких лягає відповідальність за роботу в Музеї?

- На жаль, штат Музею невеликий. Цього року двоє колег пройшли стажування з фондової роботи та отримали сертифікати у Центрі підвищення кваліфікації музейних співробітників. Колектив налаштований на єдиний результат - повноцінне відкриття музею.

- Чи узгоджена дата відкриття Музею?

- У зв’язку зі складним становищем в Україні, недофінансуванням, дату відкриття Музею, вирішено перенести. На жаль, фінансова криза в Україні, скачки цін, долару не сприяють аби Музей вчасно запрацював. Плануємо встигнути до 18 травня, Міжнародного дня музеїв, влаштувати урочисте відкриття. Оскільки 2015 - ювілейний для альма матер.

- Розкажіть про останні штрихи до підготовки перед офіційним відкриттям?

- Залишилося виготовити вітрини, полки для розміщення експонатів, закупити матеріали для настінного кріплення. Коли будуть підготовлені індивідуальні кріплення для знахідок, встановлена загальна полиця для їх розташування у вітринах та вітринне скло, можна буде розпочинати розміщувати експонати. Деякі знахідки можна поставити прямісінько на полички. А деякі - треба закріпити на стіну. Важливі також штрихи по роботі з системою етикеток, системою відеоспостереження, датчиками вологого та температурного режимів. Без цих дрібниць ми не можемо розпочати розташування експонатів у вітринах. Для цього ми заздалегідь зробили зображення речей, що відповідають розміру знахідки. Прикріпили їх обережно у тих місцях, де будуть знаходитися експонати. Такий метод допоможе і майстрам виготовили відповідні до експонату полиці, і нам, співробітникам музею, візуально врахувати усі нюанси оформлення... Однак реальна картина, ймовірно, буде вимагати від нас уточнень та доопрацювань. Ми до цього готові та відводимо на це час. Вмонтовані у підлозі вітрини вже виготовляються. Над цим працює співробітник Музею природи В. Л. Бондаренко. Головне, щоб вчасно поступали матеріали, обладнання. Адже від кожної дрібниці залежить наступний етап роботи.

З тим же єдиним запитанням про останні штрихи до підготовки перед офіційним відкриттям Музею археології, я завітала до кабінету декана історичного факультету проф. С. І Посохова. На столі у професора безліч документів з розрахунками на послуги, матеріали, обладнання у музей тощо. Тримаючи у руці кипи розрахункових документів, Сергій Іванович підбив підсумки за рік:

- Основні будівельні роботи у музеї  завершені. Фактично відбулася реконструкція приміщення. Сьогодні працюють усі комунікації, тепла підлога, є оздоблення. Значною мірою зроблено сходи, вікна, двері. Збудовано підйомник у фондосховищах. Залишилася основна частина пов’язана з експонуванням. Придбали скло для ніш у підлозі, кожне скло товщино 3 см, вагою 600 кг. Не встигли зробити полиці, що мають особливий дизайн. Також слід доробити систему безпеки. Ми могли б розпочати перевезення артефактів, але очікуємо на стелажі для фондосховища. Навіть вивіска із написом «Музей археології» ще у стані розробки. Дві кам’яні скульптури, що будуть на вході, також у проекті. Матеріал закуплений, але очікують на плюсову температуру. Їх планують зробити навесні. Це будуть точні копії тих «кам’яних баб», що стоять на вході Музею природи.  Не хочеться відкривати Музей «напівзробленим», бо це, як у поганого господаря. Краще відкривати восени, але повністю оснащеним. Головна проблема музеїв сьогодні полягає у іншому - визначенні статусу. Вузівські музеї вивели з фінансування держбюджету. Це стосується не лише Музею археології, а й Музею історії, Музею природи та інших. Співробітники кілька місяців не отримують зарплату. Музейні працівники кинуті на призволяще. У зв’язку з такою державною політикою ми  не можемо перераховувати університетські кошти. Опинилися між небом і землею. Тому дуже складно в таких умовах казати про відкриття Музею. Однак керівництво університету налаштоване рішуче. Хочу щиро подякувати за підтримку В. С. Бакірова, А. М. Удода, В. С. Пахаренка, В. В. Єськова та багатьох інших керівників університету, які докладають чимало зусиль, аби оновлений Музей було відкрито.

Ліна ТИМАРСЬКА.