Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво

 

Харківський - Париж-Сюд (Париж-Південь-11)

 

На основі угоди про міжнародне співробітництво у вересні-жовтні четверо студентів п’ятого та шостого курсу фізтеху Каразінського проходили практику в університеті Париж-Південь-11: Дмитро МАЛКІН, Віталій ЛІСОВСЬКИЙ, Микола ЗЛИГОСТЄВ, Максим МАЛОВИЦЯ. До речі,  Віталій - капітан команди України (університету, фізтеху), яка посіла ІІ місце у квітні на 6-му Міжнародному студентському турнірі фізиківу Швейцарії. Наступного року хлопці поїдуть до Франції на виконання магістерського диплому. 12 листопада наш університет відвідала делегація Франції, до складу якої увійшли працівники Університету Париж-Сюд (Париж XI) - віце-президент Фожель Сиверина, викладач фізики, координатор співробітництва з Україною Сергій Барсюк та аташе з питань університетського і наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Жиль Мамец.

 

 

 

 

Живу експериментами

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Живе у фізиків жарт, ніби раз у 50 мільярдів років (вважається, що саме стільки часу пройшло з моменту Великого вибуху, коли виник Всесвіт), вони збираються та будують адронний колайдер. Адже  запуск адронного колайдера та майбутні експерименти з його використанням хвилює учених багато років…

Віталій ЛІСОВСЬКИЙ:

- Власне я працював у лабораторії лінійних прискорювачів університету Париж-Південь-11. Займався обробкою даних Великого адронного колайдера. Одна установа опублікувала дані вимірювань, що розбігаються з теорією. Так от моєю метою було спростувати або підтвердити ті результати. Науковий керівник моєї роботи професор Марі-Елен Шюн відповідально ставилася до мого завдання. В усьому навчала та допомагала, у нас не виникало жодних проблем у спілкуванні та у роботі взагалі. А спілкувалися ми англійською.

- Що найбільше вразило під час перебування на практиці у Франції?

- Високий рівень науки. В одній установі працюють фахівці з різних країн світу, у тому числі з України. Усі працюють над різними завданнями, навіть з різними прискорювачами, але працюють професійно.  Якраз в той час в  університеті Париж-Південь-11 проходила міжнародна конференція, яку відвідали вчені зі світовими іменами. Це було вельми цікаво та корисно з ними познайомитися, послухати їх доповіді та актуальні розробки.

- Чим займаєшся у вільний час та плани на майбутнє?

- Мені подобається усе, що стосується фізики, експериментів та розрахунків. Ще у Харківському ліцеї №161, де я навчався, коли однолітки грали у футбол, я з задоволенням розв’язував задачі із фізики, хімії, алгебри тощо. Читаю багато наукової літератури. Тому і майбутнє планую пов’язати з наукою. Планую вступити до аспірантури фізтеху Харківського університету.

Бажаємо Віталію нових перемог на змаганнях, вдалих експериментів  та відкриттів!

 

ЦІКАВО ЗНАТИ: Великий адронний колайдер (англ. Large Hadron Collider, LHC) - найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, створений у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN), поблизу Женеви (Швейцарія). Фінансування та розробку проекту здійснюють понад 10 тисяч науковців та інженерів, представників різних університетів і лабораторій з понад 100 країн світу. Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора діаметром 27 км) на глибині до 175 метрів (570 футів) під землею на кордоні Франції та Швейцарії, поблизу Женеви, Швейцарії. Як свідчить назва, він призначений для прискорювання адронів, зокрема протонів і важких іонів.

Л. ВОЙНЕНКОВА.