П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Золотий фонд університету

 

Золотий фонд університету

 

Приємність життя у праці…

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Вадим Іванович ЧЕБОТАРЬОВ, директор Центру довузівської освіти відсвяткував свій… ніколи не здогадаєтеся! …ювілей. 2014-й рік на своїх крилах приніс йому 80-річчя. Енергійний і активний, комунікабельний і завжди готовий до нових відкриттів, він подорожує і займається спортом, співає, грає на гітарі...  Біологічний вік помилився!

Його доля пов’язала із Харківським університетом, радіофізичним факультетом. А потім з’явився Центр, його діти. Сотні, тисячі дітей, що пройшли через його серце. Як і власні три сина.  Викладає на радіофізичному, а серцем прикипів до Центру.

…А почати варто з того, що він Ленінградський блокадник. І цього досить для характеристики нашого ювіляра. Вадим Іванович не просто дитина війни, він  - дитина блокади. І той, хто пройшов через таке випробування, після 7 класів школи пішов працювати на завод, а через три роки призвали в армію. Закінчив Євпаторійську заочну середню школу, в атестаті - одні «п’ятірки»…. Учителі пророкували майбутнє Вадима у консерваторії, а доля привела у  приймальну комісію Харківського університету до  Олексія Івановича Терещенка - на  той час декана радіофізичного факультету. Оскільки юнак захоплювався радіотехнікою, будував підсилювачі,  - погодився. Вчився на відмінно. А студентськими інтересами були спорт, спів і гра на гітарі. Його і сьогодні запрошують студенти на всі Дні радіофізика виступати: «Заспівайте!». З третього курсу почав працювати на кафедрі прикладної електродинаміки з госпдоговірної тематики. Потім захистив диплом, а там і дисертацію. Як давно і як нещодавно це було! А нині…

Професор, провідний лектор, директор Центру довузівської освіти, нагороджений Почесними знаками міністерства України - «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», «За активну громадську діяльність», нагороджений дипломом «Заслужений викладач Харківського державного університету», дипломом учасника обласного конкурсу «Вища школа - кращі імена». Автор 8 навчальних посібників, 32 методичних посібників, понад 48 доповідей конференцій.  Пліч-о-пліч з Каразінським уже 64 роки. На радіофізичному, у Центрі говорять про свого колегу і керівника тільки найкраще.  У нього вчаться толерантності, відповідальності, поваги до людини, турботи про дітей, учнів, поваги  до думки кожного. КЛАСИЧНИЙ університетський керівник і людина. Голова профкому викладачів і колега Вадима Івановича проф.  О. Ф. ТИРНОВ, називає його патріархом радіофаку.

Спробуйте «впіймати» Чеботарьова за столом!  Вам це не вдасться, як не вдавалося і нам. Постійно у роботі, не сидить на місці. Усе уміє зробити і відремонтувати:  вікно, стіл або шафу. Його руки, його голова у постійній турботі. Вам подобається наша фотографія Вадима Івановича? Кактус у руках - це ще нічого. У руках його ви можете побачити кермо від літака, зафіксувати на гірських схилах у «польоті» з гори Кавказу чи Карпат… Його дух активності заряджає позитивною енергією всіх навколо себе. А гори - одне з найбільших захоплень ювіляра. І своїм синам він передав цю любов:

- Підкорили і західний Кавказ, були і біля Софійської ущелини,  ішли через гори до моря. Були й на Алтаї. Подорожували й по Узбекистану. Тоді було все доступно. На будівництві підзаробив трохи грошей, рюкзаки на плечі - й подорожувати. Тбілісі, Єреван, Прибалтика, Словаччина, Чорногорія... А ось недавні роки  запам’яталися Грецією. Надзвичайна країна з надзвичайною культурою - Афіни, гора Олімп, трон Зевса. Олімпійський стадіон. Там важко сидіти на місці. Хочеться все побачити, - розказує Вадим Іванович.

Ви можете затримати повітря під водою на три хвилини, проплисти в довжину 75 метрів, опуститися на глибину в 25 метрів?  А Вадим Іванович може.

…Він щасливий від того, що багатьом у Центрі допомогли знайти свій шлях.  Він  найстарший, і зізнається, що енергією заряджається у молоді: студентів, слухачів підкурсів, учнів Малого каразінського. Йому  подобається їхня сміливість, чесність, оптимізм. Ювіляр черпає задоволення від власного життя у РОБОТІ! З роси і води, Вадиме Івановичу!

О. БОБРИК, О. НОВИКОВА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізико-енергетичний - його життя…

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. У римському війську десятеро солдат очолював старший, котрого називали ДЕКАНОМ. А факультет - це сотні  людей!  Яким же повинен бути декан, щоб успішно керувати навчальною, науковою, організаційною роботою такого великого підрозділу?

Проф. К. Е. НЕМЧЕНКО  - декан фізико-енергетичного факультету та завідувач кафедри інформаційних технологій в енергетичних системах. Костянтин Едуардович представляє династію викладачів. Він не перший із сім’ї Немченків, хто вирішив передавати свої знання студентам: «Ще мій дід у грізному  1941-му, викладав в льотному училищі. А батько працював в НДІ, але з виходом на пенсію у свої 78 років став викладати в технікумі».

…А почалося все з 2003-го, коли після захисту докторської дисертації Костянтин Едуардович почав працювати на фізико-енергетичному факультеті:

- Складність роботи декана полягає у тому, що все ти повинен тримати під своїм контролем, за все у відповіді, час розписано по хвилинах - якщо любиш свій колектив і прагнеш привести його до гарних результатів. Запорукою успіху в роботі декана є мир у колективі, доброзичливість кожного і всіх, спокій, наполегливість у досягненні колективної мети. І ще терпіння.  Адже є багато сидячої роботи, тому терпіння також є дуже важливим. Минулого року студенти зробили для всього факультету прекрасний концерт до Дня фізико-енергетичного факультету, - коментує Костянтин Едуардович, - а потім всією факультетською родиною ми виїхали на берег  Сіверського Дінця з ночівлею. Грали у футбол. Був конкурс на приготування найсмачнішої каші. Викладачі, студенти розважали грою на гітарі.

До речі, сам Костянтин Едуардович також прекрасно грає на гітарі. А що студенти розповідають про свого декана? Станіслав КОНДАКОВ, п’ятикурсник: «Костянтин Едуардович - це не просто чудовий декан, він -  блискучий викладач. Захоплює студентів своєю дисципліною, показує що наука - це не набір готових відповідей, а навпаки - світ цікавих питань і захоплюючих загадок, які неодмінно варто спробувати розгадати. Декан наш - добрий господар у колективі».

Декан фізенерго ніколи не сидить без діла. У цьому році вперше кількість студентів перевищила позначку 200. Секрет його успішної роботи як декана фізико-енергетичного - щоб  факультет став частиною твого життя.

…А я знайомилася із факультетом, ходила його коридорами, розмовляла із викладачами та студентами, сиділа навпроти заклопотаного Костянтина Едуардовича і переконувалася - фізико-енергетичний факультет має надійного керівника.

О. БОБРИК.