Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ювілейна мить. Листопад-2014

Ювілейна мить. Листопад-2014

1805-2015. Університет. Лінія часу

У рамках святкування 210-ї річниці підписання Стверджувальної грамоти про заснування Харківського Імператорського університету у Каразінському університеті  відбулася низка ювілейних заходів: традиційний День студентського самоврядування, урочисте засідання Вченої ради університету та ін.

…У залі засідань вченої ради відбулася зустріч ректора зі студентським активом. Ректор академік В. С. БАКІРОВ: «Спільне засідання ректорату та студентського активу має символічне забарвлення, ювілейне. В університеті жива давня традиція - взаємозв’язок студентства з професорами. Задля процвітання університету, задля гідного результату ми всі разом маємо визначити больові точки та проблеми, що потребують нагального вирішення, стратегію роботи на найближчий період, створити комфортні умови для навчання та науки. Наша зустріч повинна бути не лише урочистою, але й конструктивною, прагматичною, корисною».

Голова Студентської ради  Андрій Лавренович підбив підсумки моніторингу якості навчання та зачитав основні студентські зауваження. Кожен студентський декан звертався до ректора з певними проблемами на факультеті та отримував вичерпну відповідь. Віль Савбанович зазначив, що під пильним керівництвом проректора з адміністративно-господарчої роботи А. М. Удода ухвалюється документ «Програмні зауваження студентів на 2014/2015 рр.», де будуть відповідальні за проблемні питання студентства та контроль за їх виконанням. Разом зі Студентською радою та СНТ ця програма буде оприлюднена та опублікована в Інтернет-мережі. Деякі пункти цієї програми будуть виконуватися якнайшвидше, а деякі проблеми вдасться вирішити впродовж року. Наступного року на такій же зустрічі відбудеться обговорення, що вдалося зробити.  В свою чергу Віль Савбанович окреслив чотири стратегічні програми для студентів на рік: підвищення якості навчання;  працевлаштування - кожен випускник Каразінського має бути забезпечений робочим місцем - це пріоритет кожної кафедри; здоров’я студента - найважливіше, для цього працює медичний центр та кафедра валеології; четверта програма - антикорупція.

На урочистому засіданні Вченої ради університету університетській громадськості було презентовано новий склад Наглядової ради.

 

НАГЛЯДОВА РАДА

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна:

Голова наглядової ради

ЗАГОРОДНІЙ Анатолій Глібович, віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних  наук.

Заступник голови наглядової ради

ЛИТВИНЕНКО Леонід Миколайович,  директор Радіоастрономічного інституту  НАН України, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук.

Члени  наглядової ради:

АЛАСАНІЯ Зураб Григорович, генеральний директор Національної телекомпанії України.

БАР’ЯХТАР Віктор Григорович,  директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України, Герой України, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук.

БЄЛОВА Людмила Олександрівна, директор Харківського регіонального  інституту державного управління Національної академії державного управління при  Президентові України.

БЕК  Володимир Олександрович, генеральний директор компанії Sigma Software LLC.

БОНДАРЕНКО Анатолій Михайлович, член правління Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, почесний консул республіки Словенія.

ГАВРИШ Тетяна Степанівна, президент ЗАТ «Інюрполіс», почесний консул Федеративної Республіки Німеччини  в м. Харків.

ГОЛІК Валентин Іванович, віце-президент Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

КАГАНОВСЬКИЙ Олександр Семенович, віце-президент Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат хімічних наук.

КОВТУН Віктор Іванович, народний художник України, голова правління Харківської обласної організації Національної спілки художників України.

КРАСОВИЦЬКИЙ  Олександр   Віталійович, генеральний директор видавництва «Фоліо».

КРЕМЕНЬ Василь Григорович,  президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАН України, професор, доктор філософських наук.

НЕКЛЮДОВ  Іван Матвійович, академік-секретар відділення ядерної фізики і енергетики  НАН України, генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», академік НАН України, професор доктор фізико-математичних наук.

САПРОНОВ Юрій Анатолійович, член Ради правління Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

СЕМИНОЖЕНКО  Володимир Петрович, президент Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, голова ради директорів Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України,  академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук.

СТРІХА  Максим Віталійович,  заступник міністра освіти і науки України, академік АН ВШ України, професор, доктор фізико-математичних наук.

ФІНІКОВ Тарас Володимирович, президент міжнародного фонду дослідження освітньої політики, доцент, кандидат історичних наук.

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Олександр Владиленович, президент групи DCH,  кандидат технічних наук.

У рамках заходу декан історичного факультету, професор Сергій Іванович Посохов виступив із академічною доповіддю «Іноземні професори на етапі становлення Харківського університету: колективний портрет», у якій охарактеризував значення та внесок перших науковців у розвиток та становлення університетської науки.

Завершиться серія акцій, заходів, проектів, присвячених річниці, саме  29 січня - у день, коли університет вперше відчинив свої двері для студентів та професорів.

Л. ТИМАРСЬКА.

 

 

 

 

 

 

 

 

Звітно-виборна конференція

 

студентів університету. Було заслухано звіт Андрія Лавреновича про роботу  Студентської навчальної ради університету за 2013/2014 навчальний рік та план робіт на поточний навчальний рік. Питання щодо діяльності та плану робіт Студентської ради студмістечка було висвітлено Сергієм Широкоступом. В університеті сформовано цікаву модель студентського самоврядування, яку, на жаль, потрібно змінювати, зважаючи на новий закон про освіту, який розширює компетенцію органів студентського самоврядування, але, разом з тим, виключає із  його структури Профспілку студентів, аспірантів та докторантів і  Студентське наукове товариство.  Проте присутні висловили сподівання, що  це не завадить нам продовжувати плідну та ефективну співпрацю. Ректор академік В. С. Бакіров  запропонував студентству долучитися до реалізації п’яти програм: підвищення якості освіти, працевлаштування, здоров’я студентів, облаштування приміщення по вулиці 23 серпня, яке керівництво університету передає органам студентського самоврядування, а також участь у естафеті до 210-річчя університету, що полягає у написані прогностичного бачення університету, країни та світу у 2025 і 2055 рр. Окрім цього, у рамках конференції було затверджено кандидатури членів Студентської навчальної ради, Студентської ради студмістечка, Вченої ради та трудового колективу університету, а також ухвалено нове Положення про студентське самоврядування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Принциповою зміною положення є те, що тепер до складу органів студентського самоврядування входять лише дві організації - Студентська навчальна рада та Студентська рада студмістечка.

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія родини - історія держави

 

У стінах університету відбулася презентація книги «Основа. Каразіни»  Лариси ДЕШКО, правнучки В. Н. Каразіна. Вона зацікавить передусім краєзнавців, мистецтвознавців, музеєзнавців, культурологів та некрополезнавців. У праці -  понад 100 фото з особистих архівів сімей Геращенко, Дешко, Коровиченко та Панасюк, раніше не оприлюднені унікальні родинні документи.  Лариса ДЕШКО дослідила життя поколінь Каразіних не лише з наукової, а і з приватної точки зору. Особливу увагу автор приділила постаті фундатора Харківського університету.

Яскрава сторінка -  екскурс в історію створення пам’ятника Василю Назаровичу Каразіну. Як відомо, скульптор І. І. Андреолетті та архітектор О. М. Бекетов розробили три проекти монументу. Лариса Олегівна зазначає, що у першому випадку фундатор університету виступає як поет-мрійник, що звертається до Творця. Другий монумент показує В. Н. Каразіна як педагога, третій же, втілений у життя, демонструє постать упевненої у своїй правоті людини.

Презентація завершилась обговоренням книги, до якого долучились завідувач кафедри нової та новітньої історії, проф. М. Г. Станчев, кандидат історичних наук І. Склокіна, доц. О. П. Чугуй, співробітниця ХНУ, авторка книги про В. Н. Каразіна О. А. Узбек. Каразінознавство навіть на сучасному етапі має багато «білих плям», які по силі заповнити науковцям. Про це свідчить, зокрема, і нещодавнє відкриття студентів історичного факультету: лист  Василя Назаровича Каразіна, датований 8 жовтня 1837 року. Детально про цю подію ми писали у №15 за 17 листопада 2014 р. Ксерокопію листа Ларисі ДЕШКО передала заступник директора Центральної наукової бібліотеки Валентина Григорівна Мохонько.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Харківський університет - місту, Україні, світу!» -

 

так називався конкурс до 210-річного ювілею Харківського Імператорського університету на кращу студентську роботу. Конкурс пройшов за підтримки Харківської організації профспілки працівників освіти і науки України та концерну «Бісквіт–Шоколад». Харків - університетське місто, в якому переплітається наука, культура і освіта, містом, де понад 200 000 студентів, а Каразінський університет - центр освіти, науки і культури світового рівня, яким ми пишаємося.  Із 15 конкурсних робіт журі обрало найкращі.  Перше місце вибороли студентки історичного факультету університету Анастасія Фінартів та Вікторія Конюшок («Університетська вулиця як місце пам’яті»), друге місце посіли Анастасія Рибалко («Сім корифеїв фізики Харківського університету») та студент Харківського національного медичного університету Марк Адамський («Великі учні Каразіна»), третє місце отримала представниця історичного Ганна Гнатченко («Пам’ятні місця Харківського університету»). Не ПРОПУСТІТЬ у наступних номерах цікаві розповіді про роботи переможців.

 

 

 

 

 

 

 

 

«Альма матер-2014» -

 

конкурс першокурсників  визначив переможців:  володарями гран-прі стали історики, перше місце розділили економісти та екологи, друге - у факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, третє - у мехмату.

 

 

 

 

 

 

 

 

Обдарованість

 

Студентам  Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна призначено стипендію Харківського міського голови «Обдарованість» на 2014/2015 навчальний рік. Стипендіатами Каразінського стали:  першокурсниця  факультету МЕО і ТБ Ніна АБРАМОВИЧ, п’ятикурсниця філфаку Настя ВАСИЛЬЄВА, першокурсниця факультету геології, географії, рекреації та туризму Дар’я ВЕНГРИН,  другокурсник фізтеху Роман ВІДРО,  другокурсник фізтеху Платон ДМИТРІЄВ, третьокурсниця-соціолог Марина ЛИТОВЧЕНКО,  п’ятикурсник фізтеху Віталій ЛІСОВСЬКИЙ,  четвертокурсниця   факультету геології, географії, рекреації та туризму Марина ЛОГВИНОВА,  другокурсник хімічного Микита ОНІЖУК,  другокурсник фізтеху Борис ПЕТРОВ, першокурсниця соціологічного Олена ХАЗІНА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонд Ю. Сапронова

 

З нагоди Дня студента та 210-ї річниці підписання Стверджувальної грамоти про заснування Харківського Імператорського університету відбулося урочисте вручення стипендій Харківського міського благодійного фонду Юрія Сапронова. Як і щороку Фонд встановив 16 щомісячних благодійних виплат для студентів і молодих вчених Каразінського університету. Це студенти природничих факультетів Каразінського. ЧИТАЙТЕ у наступних номерах інтерв’ю зі стипендіатами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентський квиток - нащадкам!

 

У рамках відзначення 210-ої річниці від дня заснування Харківського університету в музеї історії університету відбулася зустріч із дружиною видатного харківського поета Бориса Чичибабіна - Лілією Карась-Чичибабіною. Лілія Семенівна передала університету студентський квиток Бориса Чичибабіна та академічну збірку його творів, видану  нещодавно  у серії «Літературні пам’ятки». У заході взяли участь студенти, викладачі, літературознавці та друзі поета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Актуальні проблеми сучасної фізики» -

 

з такою назвою пройшла студентська наукова конференція з нагоди 100-річчя від дня народження Г. А. Мілютіна. Результати своїх оригінальних наукових досліджень представили студенти ФТФ: Оглобліна П.О.  - Режими горіння і осьова структура розряду постійного струму з поперечною діафрагмою. Плієв С.І.  -  Багатошарові покриття на основі Ti та Si, що отримані методом високочастотного магнетронного розпилення. Москалець Т. М.  - Розв'язки Райснера-Нордстрома з просторовою неоднорідністю горизонту подій. Лісовський В.В.  - Вимірювання коефіцієнта розгалуження розпаду  за допомогою детектора LHCb. Волкова А. Ю. -  Корозія заліза в фізіологічному розчині. Литова М.О. - Стимулювання високочастотного пробою газу в торсатроні Ураган-3М «утікаючими» електронами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Школа кар’єрного росту

для студентів-юристів працювала на базі юридичного факультету. Учасники школи прослухали лекції, майстер-класи провідних юристів, коучерів, фахівців у сфері юриспруденції: доцента кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного, судді господарського суду Харківської області Тетяни Суярко («Навіщо суддям незалежність?»), відомого адвоката, медіатора, психолога та судді телевізійної програми «Сімейний суд» Ірини Калінської («Вирок професії»), психолога та коучера Олени Лисих (тема - пошуку власного життєвого шляху), бізнес-тренера Владислава Вавілова (тема - успішної самопрезентації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Doctor honoris causa

Генеральному консулу Республіки Польща в Харкові Яну Гранату вручено відзнаки Почесного доктора університету: диплом, медаль та традиційну перепустку до університету. У вітальному слові ректор, академік В. С. Бакіров подякував пану Гранату за роки плідної співпраці, внесок у розвиток університету, зростання його авторитету, міжнародного іміджу та репутації. Ян Гранат висловив слова подяки за визнання та нагороду: «Для мене честь бути володарем звання Почесного доктора одного з найстаріших університетів України, який має великі досягнення та багату історію наукової діяльності, знану у всьому світі. Як Почесний доктор університету я докладатиму зусиль, аби прославляти його ім’я, дбати про подальше підвищення його міжнародного іміджу». Особливою подякою за підтримку та сприяння розвитку українсько-польських зв’язків і вагомий особистий внесок у розвиток всебічного співробітництва університету й Генерального консульства Республіки Польща в Харкові було відзначено Консула Республіки Польща в Харкові Халіну Гранат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«…І на тім рушничкові…»

У конференц-залі ЦНБ працює  етнографічна виставка «…І на тім рушничкові оживе все знайоме…». Організатор виставки - Музей археології та етнографії Слобідської України ХНУ імені В. Н. Каразіна - запросив взяти участь у цьому заході численні музеї Харкова та Харківської області. У рамках етновиставки демонструються  рушники із приватних колекцій. Зі своїми колекціями  діляться сторінками становлення своєї майстерності та демонструють персональні роботи майстрині-вишивальниці.  Підібрана бібліотекарями відповідна література доповнить уявлення про рушники. Поспішіть на виставку, якщо ще не побували там. Не пожалкуєте!

 

 

 

 

 

 

 

 

Про мазанки

 

У холі Центральної наукової бібліотеки відкрилася нова експозиція - «Останні мазанки Харкова: ностальгія за справжнім». Відбулася і зустріч із куратором виставки Михайлом Красіковим,  який  розповів про традиції, обряди, які проводили під час побудови хат-мазанок.

Хати-мазанки Харкова - свідоцтва колишньої козацької слави Слобожанщини та типові сліди перших переселенців, які будували саме такі хатинки. Експозиція дає візуальний образ старого, доіндустріального Харкова, виразно вимальовуючи його українське обличчя.

Фотознімки, колажі, картини, графіка. У цих роботах автори не просто зобразили хати, а й відтворили настрій та національний колорит. Роботи виконані художниками, журналістами, архітекторами, істориками, фотографами Харкова. Дослідники-етнографи зробили не лише фотографії чи малюнки, а й здійснювали обміри та дізналися про історію хати.

К. НОВІКОВА.